WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Питання визначення правопорушень, що вчинюються з використанням інформаційних технологій: аксіоматичний підхід - Реферат

Питання визначення правопорушень, що вчинюються з використанням інформаційних технологій: аксіоматичний підхід - Реферат

правопорушень у сфері інформаційних відносин, хоча, як правило, це визначення має на увазі сукупність усіх правопорушень (злочинів, адміністративних порушень, проступків) в цій сфері, що зайвий раз доводить недоцільність вживання такого терміну.
Саме тому логічним бачиться визнати, що правову категорію правопорушень, яка наявна у сфері суспільних інформаційних відносин, треба позначати як"правопорушення, що вчинюються з використанням інформаційних технологій". Автор згоден із тим, що таке позначення є не дуже зручним для вживання у побутовій мові, тому визнає за можливе коротке позначення використовуваного терміну "інформаційні правопорушення", тим більш, що об'єктом цієї категорії правопорушень є інформація та тісно пов'язані з нею технології її обробки - інформаційні технології.
Таким чином, представляється можливим дати наступне визначення. Інформаційні правопорушення (правопорушення, що вчинюються з використанням інформаційних технологій) - це сукупність передбачених чинним законодавством суспільно небезпечних діянь (дій чи бездіяльності), що посягають на право захисту від несанкціонованого поширення і використання інформації, негативних наслідків впливу інформації чи функціонування інформаційних технологій, а також - інші суспільно небезпечні діяння, пов'язані з порушенням права власності на інформацію та інформаційні технології, права власників або користувачів інформаційних технологій вчасно одержувати або розповсюджувати достовірну й повну інформацію.
Предметом таких дій є інформація (інформаційні ресурси) та інформаційні технології. Об'єктом - соціальні відносини щодо правового захисту майнових або суспільних інтересів держави, юридичних і фізичних осіб, а також - їх прав і свобод в інформаційній сфері.
Кримінологічний аналіз дає підстави стверджувати, що в основі скоєння інформаційних правопорушень, як правило, лежать відсутність (чи недостатній рівень) правової свідомості, хуліганські, корисливі й навіть політичні мотиви.
В Україні відповідальність за скоєння правопорушень, що вчинюються з використанням інформаційних технологій передбачена цивільним (авторським та суміжними з ним правом), адміністративним і кримінальним законодавством.
Правовою основою протидії категорії правопорушень, що розглядаються, є Конституція України, Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України "Про авторське право і суміжні права", "Про захист інформації в автоматизованих системах".
Інформаційні правопорушення в деяких випадках можуть мати ознаки не тільки організованої, а й транснаціональної злочинної діяльності.
Викликають також сумнів словосполучення "комп'ютерна інформація" чи "інформація в автоматизованих системах (АС)", які досить часто зустрічаються у національному законодавстві, тим більш з урахуванням філософського розуміння та наукових суперечок з приводу феномену "інформація" [9; 10, с. 8-25]. Законом України "Про інформацію" визначено, що інформація - це "... документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі". Виникає питання: а якщо документовані відомості не оголошені публічно, то це не комп'ютерна інформація чи інформація в АС ? Мабуть, у комп'ютері (тобто на носіях комп'ютера) та в АС, базою яких є саме комп'ютери, можуть знаходитися лише дані та розглядатися як "комп'ютерні данні" й "данні в АС", які стають інформацією лише після оголошення, тобто доведення до зацікавлених суб'єктів, а далі, після їх сприйняття та осмислення, знаннями.
На думку автора, впровадження такого роду термінів у правову дійсність є результатом технократичного підходу в гуманітарних науках. Саме тому актуальним є розвиток "інформаційних" наукових знань в галузі права. Мається на увазі процес становлення сьогодні в Україні інформаційного права та правової інформатики в якості наук юридичного циклу та навчальних дисциплін*, до завдань яких, у тому числі, входить й вирішення аксіоматичних проблем в праві, пов'язаних зі сферою інформаційних відносин.
Знов-таки, повертаючись до наукових джерел, що розглядалися нами вище, в нашій країні, якщо вірити першій Юридичній енциклопедії незалежної України, інформаційного права не існує, але є "комп'ютерне право" (калька англомовного "Computer Low") як "... комплексна галузь права, яка регулює суспільні відносини у сфері інформатики, створення і використання електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), засобів і продуктів електронного програмування. У значенні "комп'ютерне право" вживаються також термінологічні конструкції, зокрема "електронне право", "кібернетичне право" ("правова кібернетика"). Комп'ютерне право є складним правовим утворенням і в умовах зростання темпів інформатизації та комп'ютеризації суспільства, розвитку науково-технічного прогресу перебуває у стадії становлення. Предметом комп'ютерного права є правове регулювання інформаційних відносин у частині, пов'язаній зі створенням і використанням ЕОМ, комп'ютерних технологій, автоматизованих систем управління (АСУ), машинної інформації тощо" [3, с. 198].
У наведеному визначенні, крім розглянутої нами вище термінологічної ентропії, до якої веде зловживання термінами, пов'язаними з комп'ютером (який, на нашу думку, є лише технічним засобом обробки даних), існує ціла низка принципових недоліків. Так, автор стверджує, що "комп'ютерне право - комплексна галузь права, яка регулює суспільні відносини у сфері інформатики". Але інформатика, що розглядається як "... наукова діяльність, що вивчає інформаційні структури і процеси збирання (набуття, придбання), відображення, реєстрації, накопичення, збереження і поширення (розповсюдження, реалізацію) інформації за допомогою ЕОМ" [12, с. 79], не охоплює процеси правового регулювання сфери "... інформаційних відносин у частині, пов'язаній зі створенням і використанням ЕОМ, комп'ютерних технологій, автоматизованих систем управління (АСУ), машинної інформації...", що саме і є (згідно з визначенням) предметом інформаційного права.
До речі, автоматизовані систем управління (АСУ) та процес створення ЕОМ і є інформаційними технологіями, а словосполука "комп'ютерні технології", яка є синонімічною "інформаційним технологіям", останнім часом практично не вживається, тобто цей термін вже морально застарів. Викликає певний сумнів й вираз "електронне програмування", зовсім не відомий нам, навіть з давніх часів.
Далі по тексту зазначається: "... у значенні "комп'ютерне право" вживаються також термінологічні конструкції, зокрема "електронне
Loading...

 
 

Цікаве