WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Питання визначення правопорушень, що вчинюються з використанням інформаційних технологій: аксіоматичний підхід - Реферат

Питання визначення правопорушень, що вчинюються з використанням інформаційних технологій: аксіоматичний підхід - Реферат


Реферат
на тему:
Питання визначення правопорушень, що вчинюються з використанням інформаційних технологій: аксіоматичний підхід
Інформатизація суспільства, розвиток інформаційних технологій, процеси їх впровадження у суспільне та особисте життя й соціальну діяльність, поряд з позитивними сторонами, мають й негативні. Саме інформатизація породила нову категорію проступків, правопорушень, злочинів, що вчинюються з використанням інформаційних технологій. Предметом таких дій є інформаційні системи, інформація (інформаційні ресурси), програмне забезпечення.
Завдяки темпам поширення цієї категорії правопорушень останнім часом багато уваги приділяється даній проблемі не тільки засобами масової інформації, а й фахівцями різних галузей - як практиками, так й вченими. Тому сьогодні стає зрозумілим, що як соціальна проблема цей різновид порушень права потребує комплексного вирішення, всебічного наукового розв'язання їх різних аспектів, які можливо розглядати, щонайменше у чотирьох аспектах, а саме: організаційно-правовому, соціальному (соціологічному), економічному і, нарешті, технічному (технологічному). Очевидно, що саме це спричиняє гостру необхідність мобілізації зусиль фахівців у різних галузях наукових знань та становлення нових міжгалузевих і міждисциплінарних наукових напрямів, якими є інформаційне право та правова інформатика.
Не менш важливим є проблема формування аксіоматики цих наук, тобто формування термінологічного апарату, що прямо впливає на якість розгляду наведених вище аспектів нового феномену у праві, обумовленого формуванням інформаційного суспільства.
Категорію правопорушень, що вчинюються з використанням інформаційних технологій, сьогодні іменують по різному - "комп'ютерна злочинність", "кіберзлочинність", "злочинність у сфері високих технологій", "е - злочини" і т. ін. Відповідно, пов'язану із нею сукупність дій позначають як "комп'ютерні злочини", "кіберзлочини", "злочини у сфері високих технологій".
Насправді, у нашій країні поняття "комп'ютерна злочинність" та інші наведені словосполучення сьогодні існують лише як дефініції - спроба визначення терміну. З одного боку, вживання наведених понять на побутовому рівні обумовлене, мабуть, використанням дослівного перекладу іншомовних сполук (калька), що не є чимось небезпечним у разі відсутності визначення таких понять у вітчизняній науці. Щоправда, це надає їм загадкового, екзотичного забарвлення, але лише для пересічних громадян. З іншого боку, з урахуванням лексико-семантичної специфіки наукового стилю ділового мовлення деяких країн світу (наприклад, тяжіння американського варіанту англійської мови до скорочень), ми вважаємо, що пряме їх використання, і тим більш у вітчизняній галузевій юридичній терміносистемі, як мінімум, невиправдано і недоречно, а, як максимум, - неприпустимо.
Така позиція обумовлена тим, що виникаюча при цьому термінологічна ентропія спричиняє не тільки суттєву значеннєву плутанину, а й розбіжності в правовому тлумаченні даних дефініцій. Сьогодні визначення категорій, що розглядаються, не тільки відсутнє на рівні наукових знань, а й не має правового закріплення як такого.
Інша справа, наприклад у Німеччині, Швейцарії "комп'ютерна злочинність" (computer crime) має правове визначення та закріплення як кримінально-правова категорія. У законодавстві країн СНД така категорія як правова існує лише у кримінальному законодавстві Грузії [1]. У США при визначенні цього напряму правопорушень в законодавстві вживається терміносполука "кіберзлочинність" (cyber crime). Що стосується категорії "злочини у сфері високих технологій", то це є дослівним перекладом, транслітерацією англомовного словосполучення "crime hide touch", його "вдирництвом" у слов'янські мовні системи. Що ж до останнього, то у російській та українській мовах така термінологія вживається ЗМІ при звернені до космічної або авіаційної проблематики. Дійшло до того, що в МВС України, мабуть по аналогії з Російськими правоохоронними органами, не зважаючи на пропозиції вітчизняних науковців [2], створено підрозділ "по боротьбі із злочинами у сфері високих технологій".
Але, не зважаючи на викладене, в деяких вітчизняних наукових джерелах можна зустріти таки визначення: "Комп'ютерна злочинність - вид злочинності, пов'язаний з незаконним використанням сучасних інформаційних технологій і засобів комп'ютерної техніки" [3, с. 197]. Далі автор наводить правову основу боротьби із комп'ютерною злочинністю в Україні, до якої відносить Закон "Про захист інформації в автоматизованих системах" і введену до Кримінального кодексу України у 1994 році ст. 198 1. Але в наведених правових нормах та у пов'язаних з цим напрямом правового регулювання змінах та доповненнях чинного законодавства України, що були прийняті останнім часом [4], "комп'ютерна злочинність" не визначена як правова категорія і навіть не згадується. У зазначених правових актах законодавець вводить правову категорію "злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку" та відповідальність за "незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку", "викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем", "порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем", [5, розд. XVI], "порушення порядку і правил захисту інформації" [6, ст. 17] і т. ін.
З наведеного формулювання відповідальності за визначені законодавцем "злочини" легко помітити два, на наш погляд, дуже важливі нюанси, які глобально впливають на аксіоматику правового регулювання сфери інформаційних відносин та на процес формування інформаційного права, яке перебуває в нашій країні у стадії становлення. По-перше, у законодавстві йдеться про відповідальність за технологічні порушення, пов'язані з роботою електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку, програмного забезпечення і т. ін., тобто - про інформаційну сферу. Такі порушення можуть здійснюватися теж завдяки лише технологічним засобам, які в сукупності прийнято позначати як інформаційні технології. По-друге - відповідальність в інформаційній сфері може наставати не лише за злочини, а й за адміністративні порушення і, нарешті, за проступки. Про це свідчить існуюча сьогодні класифікація та кваліфікація цієї категорії правопорушень [7; 8]. Таким чином, "комп'ютерна злочинність" є лише частиною
Loading...

 
 

Цікаве