WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Результати вивчення проблем боротьби з правопорушеннями, які вчиняються з використанням комп'ютерних технологій - Реферат

Результати вивчення проблем боротьби з правопорушеннями, які вчиняються з використанням комп'ютерних технологій - Реферат


Реферат
на тему:
Результати вивчення проблем боротьби з правопорушеннями, які вчиняються з використанням комп'ютерних технологій
Актуальність даного дослідження зумовлена стрімким розвитком інформатизації в Україні, зростанням вірогідності та можливості використання комп'ютерних технологій в антисуспільних цілях як окремими особами, так і злочинними угрупованнями.
Комп'ютерна злочинність - це явище міжнародного значення, рівень поширення якої знаходиться у прямій залежності від рівня розвитку та впровадження сучасних комп'ютерних технологій, мереж їх загального користування та доступу до них. Таким чином, стрімкий розвиток інформатизації в Україні несе в собі потенційну можливість використання комп'ютерних технологій з корисливих та інших мотивів, що певною мірою ставить під загрозу національну безпеку держави.
Виходячи з чинної правової доктрини кримінального права в Україні, категорія "комп'ютерні злочини" містить у собі всі протизаконні дії, якщо електронне опрацювання інформації було знаряддям їх вчинення та предметом посягання. Тобто проблематику досліджень становить широке коло правопорушень: крадіжки інформації, безпосередньо пов'язані з використанням комп'ютера; шахрайство з кредитними магнітними картками; незаконне використання банківської мережі електронних платежів; порушення авторських прав розробників комп'ютерних програм та ін.
Порівняльний аналіз зарубіжної та вітчизняної практики інформатизації свідчить:
по-перше, комп'ютерна злочинність несе в собі ряд суспільно небезпечних проблем, які сьогодні ще залишаються поза правовим полем України і потребують законодавчого врегулювання;
по-друге, по мірі інформатизації в Україні найближчим часом може значно зрости кількість злочинів, вчинених із застосуванням комп'ютерних технологій.
На думку фахівців з питань інформатизації та правового регулювання інформаційних відносин, комп'ютери є багатообіцяючим знаряддям вчинення таких злочинів, як тероризм, шпигунство, шахрайство, крадіжка, виготовлення та розповсюдження порнографічних творів чи зображень тощо. За повідомленнями засобів масової інформації, тільки в США економічні збитки від комп'ютерних правопорушень складають щорічно близько 100 млрд дол. США. У Франції тільки втрати банків досягають 1 млрд франків на рік і кількість подібних злочинів збільшується на 30-40% щорічно. У Німеччині "комп'ютерна мафія" викрадає на рік близько 4 млрд марок. У Великобританії лише асоціація страхових компаній несе збитки на суму понад 1 млрд фунтів стерлінгів на рік.
З середини 90-х років вчинено ряд злочинів, пов'язаних, зокрема, із несанкціонованим проникненням до комп'ютерних мереж з території Росії. У цей час в Україні було порушено кримінальні справи щодо використання комп'ютерних технологій як засобу вчинення корисливих та інших злочинів. Однією з показових справ є викрадення з використанням інформаційних технологій 200 тис. дол. у Московського представництва "American express" через фіктивну київську фірму.
Правоохоронними органами в 1996 р. попереджено спроби незаконного переведення з рахунку Національного банку України до АКБ "Таврія" 10 млн грн., втручання в електронну систему Мелітопольського відділення АК АПБ "Україна" з метою крадіжки 448 тис. грн. та спроби крадіжки 182 тис. грн. з використанням електронних міжбанківських розрахунків у Закарпатському відділенні банку "Аваль".
Мають місце випадки, коли правопорушники проникають до приміщень обчислювальних центрів комерційних і державних установ з метою викрадення (зняття копії) інформації та технологій її обробки. Прикладом може бути крадіжка з проникненням до Київського відділення Фонду державного майна України у лютому 1996 р., коли зловмисники не викрали комп'ютерну техніку, яка там знаходилася, а лише вилучили з комп'ютерів вінчестери, на яких містилася інформація щодо переліку усіх Київських приватизованих підприємств та підприємств, що готуються до приватизації, а також їх власників.
Вид правопорушень, що розглядається, має високий рівень латентності. За даними західних фахівців, лише 10-15% комп'ютерних правопорушень стають відомими громадськості та правоохоронним органам, оскільки установи та організації, які зазнали шкоди внаслідок таких порушень, неохоче повідомляють про них, щоб не створити собі негативної репутації. Особливо це стосується банків та інших фінансових структур, які займаються перспективним бізнесом, зокрема впровадженням пластикових засобів розрахунків, тому що інформація про такі злочини може відлякувати їх клієнтів.
Всебічний аналіз вітчизняного законодавства, яке регулює суспільні інформаційні відносини в Україні, дозволяє стверджувати, що наша держава вживає заходів упереджувального характеру, що спрямовані на вдосконалення інформаційних відносин в суспільстві, недопущення несанкціонованого використання комп'ютерних технологій тощо.
З прийняттям законів "Про Національну програму інформатизації" та "Про Концепцію Національної програми інформатизації" в Україні починається новий етап взаємодії інформатики і права щодо виникнення та регулювання нових соціальних відносин - у сфері інформатизації. За законодавством України інформація є об'єктом права. У відповідності до Закону України "Про інформацію" вона є товаром і на неї визначено право власності.
Законодавчо визначені відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на топографії інтегральних мікросхем, а також специфічні інформаційні відносини із застосуванням комп'ютерних технологій.
Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за умисне втручання у роботу автоматизованих систем, що призвело до перекручення чи знищення інформації, або носіїв інформації, чи розповсюдження програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в автоматизовані системи і здатних спричинити перекручення, знищення інформації чи носіїв інформації.
Разом з тим, аналіз висвітлив і низку проблем, які не врегульовані чинним законодавством.
Так, в Законі України "Про інформацію" (ст.47) наводиться перелік правопорушень, проте не визначені критерії класифікації ознак правопорушень, за якими наступає відповідальність (адміністративна, цивільно-правова чи кримінальна).
З точки зору існуючої правової доктрини цивільного права, зрозумілі положення ст.18 Закону України "Про захист інформації в автоматизованих системах", а саме: "шкода, заподіяна суб'єкту відносин, визначених статтею 3 цього Закону, внаслідок незаконного створення перешкод для доступу до інформації, витоку чи втрати інформації з АС (автоматизованих систем), відшкодовується особами, яких визнано винними в цьому". В ньому робиться посилання на порушення порядку і правил захисту оброблюваної в АС інформації. Проте, законодавець у пакеті до Закону їх не подає, не визначає, хто саме приймає їх як норму публічного права. Виходить, що кожний суб'єкт захисту сам визначає для себе ці правила. При цьому він об'єктивно можене вживати взагалі ніяких заходів захисту, і це також може бути правилом (з суб'єктивної точки зору).
Виникає питання, ким встановлюються чи вже встановлено такий порядок і правила (саме які правопорушення є адміністративними, дисциплінарними чи злочинами), чия це компетенція?
У Кримінальному кодексі (за винятком ст. 1981,
Loading...

 
 

Цікаве