WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності: питання боротьби з організованою злочинністю - Реферат

Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності: питання боротьби з організованою злочинністю - Реферат


Реферат
на тему:
Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності: питання боротьби з організованою злочинністю
Державно-адміністративне регулювання господарської діяльності та монопольна державна власність на переважну більшість економічних об'єктів у період реформування економіки України склали головну передумову для розквіту економічної злочинності. Реформування економіки, зміна форм власності, розвиток підприємництва, лібералізація цінової політики, приватизація державного майна, встановлення нових майнових і земельних відносин - усі ці перетворення провадилися бюрократичним апаратом, який мав право безконтрольно і на вкрай вузькій правовій основі розпоряджатися велетенськими ресурсами країни. Це й обумовило привабливість державного апарату для злочинних угруповань. Організована злочинність почала стрімко трансформуватися у напрямі зближення з чиновництвом, в руках якого зосереджена вся політична й економічна влада.
Потреба в легалізації кримінальної господарської діяльності змусила організовані злочинні угруповання йти на встановлення більш тісних контактів з чиновницьким апаратом. Основною метою тиску на владні структури стали: вимагання різноманітних пільг, що надавали можливості отримувати більші прибутки, ухилятися від оподаткування і кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності. Усе це робить проблему впливу відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності з попередження цієї злочинності надзвичайно актуальним.
З прийняттям Конституції України у 1996 р. створено надійний фундамент для подальшого розвитку і зміцнення України як демократичної, соціальної, правової держави [1]. Серед нагальних проблем сьогодення одним із найважливіших і складних для суспільства є питання протидії організованій злочинності у сфері господарської діяльності. Аналіз криміногенної ситуації в Україні свідчить, що злочини у сфері господарської діяльності, поширеність яких досить велика, стають на перешкоді соціально-економічним реформам, підвищенню рівня добробуту населення, стабільності, розвитку держави та її національної безпеки [2].
Як свідчать статистичні дані, в Україні кількість злочинів економічної спрямованості взагалі та злочинів у сфері господарської діяльності зокрема неухильно щороку зростає. Так, якщо у 2003 р. було зареєстровано 8253 злочини у сфері господарської діяльності, то у 2004 р. - 9590. Темп приросту склав 21,1 %. Переважна частка цих злочинів вчинена в бюджетній сфері [3], агропромисловому та паливно-енергетичному комплексі, сферах приватизації, банківської [4] та зовнішньоекономічної діяльності, високих технологій [5] та інтелектуальної власності [6]. У цілому в 2003 р. було викрито 43 203 злочини економічної спрямованості, а у 2004 р. - 44 171. Вказані злочини вчинили більш ніж 20 тис. осіб. Приблизно такі ж показники формуються й в поточному 2005 році.
Кримінально-правова охорона господарської діяльності в Україні здійснюється на підставі норм Кримінального кодексу України (далі - КК) [7], аналіз якого свідчить про наявність в цілому належної правової бази для виконання державою цього завдання [8].
Особливе місце у КК посідає розділ VII - "Злочини у сфері господарської діяльності", бо в ньому найбільшою мірою відображені ті негативні явища, що супроводжують процеси економічних реформ в Україні, боротьба з якими потребує рішучого застосування кримінально-правових заходів.
Всі статті, що включені в цей розділ, можна поділити на три групи. Перша - містить статті, які встановлюють відповідальність за суспільно небезпечні дії, що не були передбачені КК 1960 року, незважаючи на те, що останніми роками його розділ VI - "Господарські злочини" постійно змінювався та доповнювався новими статтями. Це "Незаконні дії з документами на переказ [9], платіжними картками [10] та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення" (ст. 200), "Незаконні виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів" (ст. 204), "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті" (ст. 207), "Легалізація (відмивання) коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом" (ст. 209), "Порушення правил здачі дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння" (ст. 214), "Незаконні виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма" (ст. 217), "Незаконні дії у разі банкрутства" (ст. 221), "Фальсифікація засобів вимірювання" (ст. 226), "Незаконне використання товарного знака" (ст. 229), "Порушення антимонопольного законодавства" (ст. 230), "Незаконна приватизація державного, комунального майна" (ст. 233), "Незаконні дії щодо приватизаційних паперів" (ст. 234), "Недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання" (ст. 235). Необхідність, наприклад, включення до КК статті, яка передбачає відповідальність за легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, зумовлена тим, що такі дії останнім часом значно поширилися і створюють підґрунтя для руху тіньового капіталу з усіма негативними наслідками [11, с. 228], які звідси випливають, а також міжнародними зобов'язаннями України.
Другу групу складають статті, які замінюють статті КК 1960, але і з суттєвими змінами та доповненнями, що були внесені до них. Це "Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї" (ст. 199), "Контрабанда" (ст. 201), "Порушення порядку зайняття господарською або банківською діяльністю" (ст. 202), "Фіктивне підприємництво" (ст. 205), "Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків" (ст. 208), "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" (ст. 212), "Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом" (ст. 213), "Фіктивне банкрутство" (ст. 218), "Обман покупців і замовників" (ст. 225), "Випуск або реалізація недоброякісної продукції" (ст. 227). Наприклад, стосовно ст. 148-2 КК 1960 р. Стаття 212 "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" доповнена частиною четвертою, згідно з якою особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами 1 та 2 цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою.
Третю групу складають статті, які також замінюють статті КК 1960 року, але введені до нового КК без суттєвих змін. Це "Зайняття забороненими видами господарської діяльності" (ст. 203), "Протидія законній господарській діяльності" (ст. 206), "Порушення законодавства про бюджетну систему України" (ст. 210), "Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку" (ст. 211).
Разом ізтим, правова база забезпечення протидії злочинності у сфері господарської діяльності може бути ефективною лише за умови її постійного вдосконалення відповідно до сучасних реалій економічного розвитку держави. Вона має, з одного боку, ґрунтуватися на положеннях чинного цивільного та господарського законодавства, що регулює здійснення господарської діяльності та є досить динамічним, з, іншого, - оперативно змінюватися відповідно до потреб правозастосовчої практики щодо протидії новим формам злочинних проявів у цій сфері. Наявність суперечливостей у правовому регулюванні господарських відносин та їх кримінально-правовому захисті досить оперативно використовується особами при
Loading...

 
 

Цікаве