WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Боротьба з фальшивомонетництвом як один із напрямів протидії організованій злочинності - Реферат

Боротьба з фальшивомонетництвом як один із напрямів протидії організованій злочинності - Реферат

поширення в Україні фальшивомонетництво набуло у Криму, м. Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій, Житомирській, Луганській, Кіровоградській, Одеській, Полтавській, Харківській і Херсонській областях. У структурі цього виду злочинів, поряд з кількісними показниками, відбулися й якісні зміни - зросла організованість фальшивомонетників, їх професіоналізм, інтелектуальний рівень розвитку злочинців. Нерідко відбувається поєднання їх злочинної діяльності з наркобізнесом, розбоями, викраденням автотранспорту та іншими кримінальними проявами. У деяких випадках оптовіпокупці контрабандного товару використовують при розрахунках підроблені паперові гроші.
Послаблення обмежувального режиму, інтеграція України до європейського та світового співтовариства певною мірою сприяли і розвитку фальшивомонетництва. Виникла і стала реальністю небезпека проникнення на територію України організованих злочинних структур, основною діяльністю яких є виготовлення та збут фальшивих грошей. Ці процеси мають серйозні наслідки як для України, так і для інших країн світу.
Міжнародний досвід свідчить, що виготовленням та збутом фальшивих грошей займаються, як правило, організовані злочинні групи, діяльність яких не обмежується територією однієї країни. Простежується щільний зв'язок між виготовленням підроблених грошових знаків, контрабандою наркотиків та тероризмом. Досить часто фальшивомонетництво набуває транснаціонального характеру. Транснаціональна злочинність характеризується такими ознаками: синтетичний склад членів груп; спеціальні - посадові суб'єкти, члени організованих транснаціональних організацій, члени вузькоспеціалізованих трансграничних злочинних груп; геополітичні особливості групи, чисельність, масштаби діяльності, ступінь проникнення у владні структури, організаційна гнучкість, злочинна потужність і оперативність реагування, системи захисту; відпрацьованість нелегального переміщення: вантажів, грошей, людей. Так, наприклад, неодноразові затримання груп збувальників фальшивих грошей у західних регіонах України, зокрема у Львівській та Волинській областях, дали серйозні підстави зробити припущення про наявність каналів транспортування цих фальшивок із Польщі. Згодом ця версія повністю підтвердилася. З'ясувалось також, що за кордоном, зокрема в Польщі та Російській Федерації, виготовляється і значна частина фальшивих доларів, які потім контрабандно завозяться в Україну. Враховуючи це, УМВС в областях налагодило прямі контакти з польською поліцією та органами внутрішніх справ РФ щодо протидії означеним явищам [1, с. 6].
Деякі різновиди коментованого злочину, як вже зазначалось, мають транснаціональний характер. 20 квітня 1929 року в Женеві була підписана Міжнародна конвенція щодо боротьби з підробкою грошових знаків [6]. Президією ЦВК СРСР 3 травня 1931 року зазначена Конвенція була ратифікована радянською стороною (ратифікаційна грамота здана на зберігання 13 липня 1931 року), Конвенція набула чинності для СРСР 17 січня 1932 року. Міжнародна конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків складається з 28 статей. В них викладено основи міжнародно-правового співробітництва у боротьбі з фальшивомонетництвом, визначені види кримінальних злочинів, які відносяться до категорії фальшивомонетництва.
Держави-учасники взяли на себе обов'язки у боротьбі з фальшивомонетництвом - не робити різниці між підробкою власних та іноземних грошових знаків і цінних паперів та з однаковою суворістю карати злочинців. Фальшивомонетництво оголошувалось екстрадиційним міжнародним кримінальним злочином, а тому всі держави-учасники Конвенції повинні надавати допомогу зацікавленим країнам у розшуку і поверненні виробника, розповсюджувача грошових знаків або їх співучасників, які переховуються за кордоном.
Найбільш важливим положенням, яке відрізняє Конвенцію від інших універсальних міжнародних договорів, є положення, що закріплює принцип міжнародного рецидиву фальшивомонетництва (ст. 6). У Конвенції (ст. 12) визначений орган - центральне бюро, який повинен вести в рамках національного законодавства дізнання по справах підробки грошових знаків. При цьому центральне бюро повинно працювати у тісному контакті з:
а) емісійними органами;
б) міліцейськими (поліцейськими) владними структурами в середині країни;
в) центральними бюро інших країн.
На ці органи покладено функції централізації всіх відомостей, які можуть полегшити розшук випадків підробки грошових знаків, попередження та їх припинення. Центральні бюро різних країн повинні взаємодіяти безпосередньо між собою, регулярно обмінюватися необхідними відомостями про нові випуски грошових знаків, які випускаються в країні, про вилучення та анулювання грошових знаків.
Вироблені Женевською конвенцією універсальні правила відчутно вплинули на розвиток міжнародного співробітництва у боротьбі з фальшивомонетництвом, яке реально загрожувало у той час та й загрожує нині економічній безпеці держав. Серйозно Конвенція вплинула на процес уніфікації норм кримінального законодавства про фальшивомонетництво, удосконалення міжнародної практики боротьби з цим видом злочину.
Вивчення слідчої та судової практики щодо боротьби з фальшивомонетництвом вказує на те, що цей злочин досить часто вчинюється організованою групою осіб, діючих заздалегідь спланованим сценарієм, під керівництвом одного або декількох організаторів. Учасники таких груп детально обговорюють плани здійснення злочину і розподіл ролей між собою, домовляються про поведінку в разі провалу і т. ін., а за виконання тих або інших злочинних доручень одержують від організатора відповідну винагороду. Злочинна діяльність учасників цих організованих груп, як правило, набуває широких масштабів, і для ефективного розслідування та профілактики даного злочину, особливо важливо виявити і відповідно оцінити діяльність організатора злочину. Так, наприклад, організовану злочинну групу у складі п'яти чоловік викрито в Севастополі. Протягом чотирьох місяців, використовуючи високоточну оргтехніку, вони виготовляли й збували підробленні грошові знаки Національного банку України номіналом 10 гривень. Під час обшуку у злочинців було вилучено 163 підроблені купюри, комп'ютер, сканер, струйний і матричний принтери [7, с. 7].
Фальшивомонетництво завжди і в усіх державах вважалося та вважається тяжким кримінальним злочином. З метою його попередження та покарання осіб, винних у виготовленні
Loading...

 
 

Цікаве