WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Боротьба з організованою злочинністю і корупцією в сучасних умовах: проблеми та шляхи їх вирішення - Реферат

Боротьба з організованою злочинністю і корупцією в сучасних умовах: проблеми та шляхи їх вирішення - Реферат


Реферат
на тему:
Боротьба з організованою злочинністю і корупцією в сучасних умовах: проблеми та шляхи їх вирішення
Організована злочинність - найбільш руйнівне явище, що істотно позначається на соціальному, економічному і культурному розвитку будь-якої країни, втягуючи далі все нові прошарки населення.
Для України, яка переживає глибокі соціально-економічні реформи та об'єктивно ослаблена ними, важливою стала проблема поширення впливу організованої злочинності на всі сфери суспільного життя. На сучасному етапі її визначає гнучка адаптація до нових форм і методів підприємницької діяльності, оперативне реагування на швидкі зміни ринкової кон'юнктури, використання у своїх цілях новітньої техніки та сучасних технологій. Досвід останніх років свідчить про те, що найбільш замасковані та добре сплановані злочини здійснюються переважно там, де зосереджено високоліквідну продукцію та ресурси, енергоносії, бюджетні кошти. Організовані злочинні угруповання через свої структури намагаються привласнити право виконувати функції, аналогічні функціям державного управління, створити сприятливі умови для власного збагачення. Таким чином вони отримують змогу здійснювати певну економічну політику, впливати на процес виробництва та розподілу суспільного продукту.
Відомо, що структура організованих злочинних формувань є складною та багатогранною, в них добре налагоджено певні правила поведінки, розподілено ролі учасників, які дотримуються правила конспірації. Викрити повністю таку злочинну групу та довести вину кожного з її членів за допомогою показань потерпілих та свідків - завдання майже неможливе.
Одним із найбільш ефективних засобів при документуванні організованих злочинних формувань є використання оперативно-технічних засобів.
Останнім часом було внесено відповідні зміни до чинного законодавства, які ускладнили процедуру їх застосування.
Згідно зі статтею 187 КПК України слідчому дозволено за погодженням з прокурором вносити подання до голови апеляційного суду на зняття інформації з каналів зв'язку. Вказані заходи можуть проводитися також оперативними працівниками відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність".
Разом з тим, у методичних рекомендаціях до здійснення нагляду за додержанням законів України при проведенні спецпідрозділами по боротьбі з організованою злочинністю оперативно-розшукової діяльності, підготовлених Управлінням нагляду за додержанням законів спецпідрозділами Генеральної прокуратури, йде мова проте, що за наявності порушеної кримінальної справи оперативні підрозділи не мають права звертатися з поданням до суду, це повинен робити лише слідчий на підставі ст.187 КПК України. Хоча прямо це положення не передбачено ні ст. 187 КПК України ні Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".
Це суттєво обмежує права оперативних підрозділів на застосування оперативно-технічних засобів, так як по ОРС оперативне супроводження кримінальних справ проводиться не лише під час досудового слідства, а й на інших стадіях процесу (до набуття вироком законної сили). У практичній діяльності УБОЗ УМВС мали місце ситуації, коли виникала гостра необхідність застосувати оперативно-технічні засоби під час супроводження кримінальної справи на організовану групу. Однак, це не вдалося зробити, оскільки виконувалися вимоги ст. 218 КПК України і слідчий не мав права проводити слідчі дії, у тому числі зняття інформації з каналів зв'язку. Оперативні працівники також не могли проводити оперативно-технічні заходи, у зв'язку з тим, що була порушена кримінальна справа.
Вважаємо, що необхідно до КПК внести відповідні зміни, оскільки при слуханні справи в суді і отриманні оперативної інформації про тяжкий злочин, що готується або вже вчинений підсудним, ні оперативні підрозділи, ні слідчі не зможуть на законних підставах застосувати технічні засоби. Перші - тому, що є порушена кримінальна справа, другі - тому, що вже не можуть по ній проводити слідчі дії.
Потребують вдосконалення норми чинного законодавства, що регламентують боротьбу з організованими формами злочинності, зокрема легалізацією їх доходів через фінансово-кредитні та банківські установи.
Під час проведення оперативно-розшукових заходів щодо викриття та попередження злочинів, пов'язаних із "відмиванням" грошових коштів та іншого майна, здобутого злочинним шляхом, важливу роль, передусім, відіграє отримання інформації від банківських установ щодо руху грошових коштів "фігурантів". Після того, як набув чинності Закон України від 10 січня 2002 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про банки і банківську діяльність"", спецпідрозділи по боротьбі з організованою злочинністю теж не мають права отримати дані про рух грошових коштів у банківській установі у повному обсязі. Це, насамперед, обумовлено ст. 62 "Порядок розкриття банківської таємниці" Закону України від 7 грудня 2000 р. "Про банки і банківську діяльність", а саме: банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.
Згідно з частиною 2 пункту "б" статті 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби із організованою злочинністю" на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю мають право одержувати від банків, а також кредитних, митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб. Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо - не пізніше, як протягом 10 діб". Таким чином, можливість одержувати від банківських установ інформацію та документи про операції та рахунки юридичних і фізичних осіб обмежено забороною стосовно клієнтів іншого банку.
Характерним прикладом може бути розслідування кримінальної справи, де відсутність належної правової бази у боротьбі з "відмиванням" грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, не дала можливості зібрати докази для порушення кримінальної справи.
Внаслідок реалізації оперативних матеріалів у 2002 році направлено до суду та розглянуто з підтвердженням ознак організованої групи кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 358 КК України відносно групи осіб у складі Петренка В.М., Кисіля Г.І. та Касімова В.К., які за підробленими паспортами створили фіктивну фірму "ВТС" та з використанням її банківських рахунків, скоїли ряд розкрадань на території Черкаської обл.
Наявні у справі матеріали свідчили, що у діях останніх є ознаки вчинення злочину, відповідальність за які передбачено ст. 209 КК України, але для підтвердження цього необхідно було провести перевірку Одеської філії АКБ "Правекс-Банк", де знаходився банківський рахунок фіктивної фірми "Спонсор" (м. Одеса). Проведеними слідчимидіями встановлено, що фірму "Спонсор" було відкрито невідомими особами за втраченим паспортом гр. Оверка Р.В. Через рахунок вказаної фірми з 10 жовтня по 10 грудня 2001 року було здійснено
Loading...

 
 

Цікаве