WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Боротьба з корупцією – першочергове завдання на шляху реалізації європейського вибору України - Реферат

Боротьба з корупцією – першочергове завдання на шляху реалізації європейського вибору України - Реферат

стандартів (таких, як Конвенція про корупцію ООН, Конвенція Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію і Конвенція ОЭСР про боротьбу з дачею хабарів іноземним державним посадовим особам при здійсненні міжнародних ділових операцій) та які б, зокрема, забезпечили взаємодоповнюваність і гармонізацію відповідних визначень злочинів між адміністративною відповідальністю відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією" і Кримінальним кодексом України таким чином, щоб це визначення поширювалося на всіх державних чи службових осіб у всіх органах виконавчої, законодавчої і судової влади держави, включаючи органи місцевого самоврядування, а також осіб, що представляють інтереси держави в комерційних спільних підприємствах і в правліннях компаній.
Зокрема, слід уточнити елементи хабарництва через посередництво третьої особи, розмежувати правопорушення, зв'язане з пропозицією хабара і вимаганням хабара.
Таким чином, можна констатувати, що сьогодні закони у сфері боротьби з корупцією працюють малоефективно, а окремі положення концептуальнихдокументів мають декларативний та загальний характер. У зв'язку з чим невиконаною залишилася майже третина заходів Національної програми боротьби з корупцією [4].
Верховна Рада України підтримала в першому читанні два законопроекти, що розширюють перелік суб'єктів корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних із корупцією. Відповідно до одного з них до суб'єктів корупційних діянь, а також інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, належать, крім інших, керівники та інші посадові особи державних підприємств, установ і організацій.
Крім того, Парламент підтримав законопроект, відповідно до якого до суб'єктів корупційних дій та інших правопорушень, пов'яза них із корупцією, крім інших, належатимуть також прем'єр-міністр України, перший віце-прем'єр України, віце-прем'єр-міністри, міністри Кабінету міністрів, посадові особи Збройних сил України та інших військових формувань [5].
Звичайно, недосконалість антикорупційного законодавства, його безсистемність, необґрунтованість та непродуманість деяких положень є причиною неефективної антикорупційної діяльності. Але слід зауважити, що це не головна причина. Основна - відсутність у керівників виконавчої влади та правоохоронних структур бажання бачити всю гостроту проблеми і робити відповідні висновки, намагання підмінити серйозні оцінки заспокійливою "еквілібристикою" цифрами. Здебільшого проблема полягає не у недосконалості законодавчої бази стосовно протидії корупції, а в її неефективному застосуванні.
Так, протягом багатьох років окремими міністерствами та відомствами не виконувалися пункти планів заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, які щорічно затверджуються Кабінетом Міністрів України, зокрема, щодо:
- підвищення кваліфікації державних службовців, керівників державних підприємств, установ і організацій з питань запобігання та протидії корупції і дотримання актів законодавства про державну службу із залученням фахівців Головдержслужби, МВС, СБУ, Мін'юсту, Державної податкової адміністрації, Держмитслужби та відповідних вищих навчальних закладів і наукових установ;
- посилення роз'яснювальної роботи, спрямованої на запобігання і припинення корупційних діянь у центральному апараті та підпорядкованих органах, установах, підприємствах і організаціях, звернувши особливу увагу на знання державними службовцями вимог законів України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією", положень Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 роки та ін.
Малоефективними виявилися і профілактичні заходи, що здійснювалися правоохоронними органами. Через неналежне документальне оформлення виявлених фактів корупції провадження багатьох адміністративних справ припиняється, а державні службовці, які вчинили ці правопорушення, уникають передбаченої законом відповідальності.
В деяких органах виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування належно не використовується атестація державних службовців для звільнення з посад осіб, які втратили довіру та порушують законодавство.
Резюмуючи вищенаведене, відзначимо, що впродовж останніх років в Україні неодноразово проводились антикорупційні заходи, що зводились до прийняття програм, указів, постанов, проведення нарад і т. ін. Однак, відчутних результатів зазначені заходи не дали. Більше того, масштаби корупції збільшились. Така ситуація значною мірою стала наслідком того, що протидія корупції здійснювалась безсистемно. Головні зусилля витрачались на окремі корупційні прояви, а не на усунення причин і умов, що сприяють їм. Незавершеність формування правового поля, суперечливість вимог одного закону вимогам інших стала причиною масового тиску на державні органи, підбурювання їх до корупційних дій з боку господарників, керівників підприємств різних видів власності з метою захиститись від податкового тиску, різноманітних штрафів, стягнень і т. ін. Систематичні доповнення податкового законодавства ще більше ускладнили їх положення, вносячи нестабільність у практику бізнесу, економіки, зменшуючи кількість інвесторів, і в цілому підриваючи економічні засади держави та, врешті-решт, породжуючи корупцію. Реальної ж протидії корупційним проявам в Україні по суті не велося. Це визнано не лише фахівцями в галузі юриспруденції, а й на найвищому політичному рівні нашої країни. Аналіз діяльності відповідних правоохоронних органів є тому підтвердженням. Так, щорічно правоохоронними органами виявлялося близько 7 тис. фактів корупційних діянь, однак, до адміністративної відповідальності не притягнуто жодного державного службовця 1-2 категорії. Більше половини притягнутих до адміністративної відповідальності за малозначні корупційні діяння - це сільські, селищні голови, державні службовці найнижчої ланки.
Першопричиною такого стану справ слід визнати те, що за всі роки існування незалежної української держави не вдалося досягти
Loading...

 
 

Цікаве