WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Барометр світової корупції Трансперенсі Інтернешнл 2003: огляд результатів крос-національного опитування - Реферат

Барометр світової корупції Трансперенсі Інтернешнл 2003: огляд результатів крос-національного опитування - Реферат

відбувається за ознакою країни мешкання-респондента. Соціологи фіксують особливості громадської думки Індії, де кожний другий респондент (55,8 %) очікує значного зростання корупції у наступні три роки, що є найбільшим показником по вибірці. Високий сумарний показник очікуваного рівня корупції (при аналізі варіанти відповідей "значно збільшиться" і "дещо збільшиться" об'єднані) присутній у Камеруні (54,5 %),Грузії (55,2 %), Гонконгу (49,6 %), Індії (74,5 %), Ізраїлі (59,4 %), Нідерландах (58,9 %), Норвегії (50,2 %), Південно Африканській Республіці (50,8 %), Туреччині (56,6 %).
Найбільш позитивні очікування щодо зменшення рівня корупції (варіанти відповідей "дещо знизиться" і "значно знизиться" об'єднано) характерні для таких країн, як Колумбія (60,3 %), Хорватія (43,8 %), Індонезія (54,7 %), Ірландія (42,2 %). Отже, колумбійці та індонезійці проявляють найбільший оптимізм стосовно падіння рівня корупції.
Найвища кількість респондентів, що не змогли остаточно визначитися з відповіддю на це запитання, зафіксована в Австрії (19,4 %), Болгарії (26,1 %), Фінляндії (27,9 %), Грузії (22,8 %), Гватемалі (21,8 %), Малайзії (26,7 %).
Серед респондентів Австрії (37,5 %), Данії (43,0 %), Японії (52,9 %), Кореї (42,5 %), Люксембургу (38,3 %), Канади (37,7 %), Пакистану (37,9 %) більшою є частка тих, хто впевнений у незмінності рівня корупції у найближчому майбутньому в їх країнах. Майже третина росіян (29,2 %) дотримуються думки про те, що у найближчі три роки рівень корупції залишиться на незмінному рівні. Така "сталість" корупції простежується у Болівії (30,6 %), Фінляндії (29,7 %), Італії (28,7 %), Мексиці (30,4 %), Норвегії (29,2 %), Перу (28,4 %). В Росії сподіваються на зниження корупції в країні значно менше осіб, ніж за вибіркою в цілому.
Аналітики, що працюють на Трансперансі Інтернешнл, здійснили кореляційний аналіз показників Барометру світової корупції та Індексу сприйняття корупції (IСК) за 2002 р. [3]. Вкрай щільний зв'язок існує між оцінкою впливу корупції на політичне життя та економічне становище (коефіцієнт кореляції Пірсона r = 0,56). Далі, за рівнем зв'язку, значимою є взаємодія між впливом корупції на політику і на культуру та цінності суспільства (r = 0,53). Чим більш значимим є для респондента ефект корупції у певній сфері, тим більш песимістичними виявляються його погляди щодо зменшення її рівня у найближчі три роки [3, с. 32]. Запитання щодо впливу корупції на певні сфери життя суспільства та очікувані зміни у рівні корупції мають статистично значимий зв'язок з ІСК за 2002 р. Чим меншим є значення останнього, тим вищим є ранг за шкалою сприйняття корупції країни. Кореляційний аналіз свідчить, що оцінки дії корупції населенням збігаються з оцінками підприємців та аналітиків: чим менше ІСК, тим сильніше відчуває населення певної країни вплив корупції. Водночас, за даними Хомеля і Сміта, ця кореляція не є сильною (r між ІСК та запитаннями щодо ефекту корупції в різних сферах становить від -0,28 до -0,36), що свідчить про частковий збіг оцінок корупції [3, c. 32]. Характерно, що дуже тісний зв'язок простежується між ІСК і значимістю впливу корупції на особисте життя респондента (r= -0,36). ІСК також пов'язаний з думкою населення про майбутній стан корупції у наступні три роки, однак він проявляється слабше (в кореляційному аналізі альтернатива "важко відповісти" була видалена) - r= 0,03.
Респондентам пропонувалося обрати інституцію, в якій, за допомогою "чарівної палички", було б доцільно усунути корупцію в першу чергу. Майже третина респондентів (29,7 %) бажала б зменшити корупцію у політичних партіях, 13,7 % - у судах, 11,5 % - у поліції, 7,5 % - у системі освіти, 7 % - у сфері ліцензування бізнесу, 8,4 % - у сфері медичних послуг, 5,2 % - у податкових органах, 4,2 % - у митних органах, 4,1 % - у комунальній системі (телефонна служба та ін.), 3,3 % - у паспортно-імміграційній службі, 3,1 % - у приватному секторі.
Попри наявність статистично значимої взаємодії між вибором респондентом інституції та віком, статтю, доходом, освітою, зайнятістю, населеним пунктом, ці зв'язки є слабкими, а, отже, не існує суттєвих відмінностей громадської думки за наведеними ознаками. Найбільшу диференціацію відповідей виявляють респонденти залежно від країни проживання. Зокрема, близько половини респондентів Аргентини (58,2 %) і Японії (51,9 %) віддали свій голос за викорінення корупції у політичних партіях. Порівняно великий відсоток респондентів Камеруну (31,0 %), Індонезії (32,8 %), Перу (35,0 %) воліли б викорінити корупцію у судах. Населення Гонконгу (35,4 %), Малайзії (32,0 %), Мексики (36,5 %), Нігерії (32,1 %), Палестинської автономії (23,8 %), Південно-Африканської Республіки (23,8 %) здебільшого наголошує на усуненні корупції у поліції. Голова ТІ Пітер Айген (P.Eigen), підсумовуючи результати досліджень, зазначив, що інститут політичних партій потребує реформування на шляху попередження корупції.
Порівнюючи середньо-вибіркові відповіді респондентів, які побажали зменшити корупцію за допомогою "чарівної палички", з думкою російських респондентів, зазначимо, що мешканці нашого північного сусіда воліли б усунути корупцію у сфері комунальних послуг (8,3 % висловилися за це, проти - 4,1 % за вибіркою в цілому), в закладах охорони здоров'я (відповідно, 15,3 %, проти - 8,4 %), міліції (за - 17,9 %, проти - 11,5 %). Фактично були названі ті сфери суспільного життя, які мали б задовольняти потреби платника податків, а не створювати додаткові труднощі для його існування. Відсоток бажаючих зменшити корупцію у політичних партіях є великим - 24,5 % і співставним з думкою про це питання респондентів Румунії (24,3 %), Малайзії (24,6 %), Південної Кореї (27,9 %), Гватемали (27,0 %), Боснії і Герцеговини (24,2 %).
Подібні опитування широких верств громадськості фіксують загальні оцінки щодо корупції у державі. Звісно, що поінформованість населення про посадові злочини і зловживання владою не може зрівнятися з обізнаністю ділової еліти та експертів. Подальший напрям дослідження вбачається у пошуку економічних, політичних та культурних детермінант, що впливають на оцінку корупції у масштабах світової спільноти.
Список використаних джерел
1. Бова А.А. Transparency International: індекс сприйняття корупції // Політичний менеджмент. - 2004. - № 1.
2. Transparency International releases first TI Global Corruption Barometer survey, developed with Gallup International's. Press Realise. - Berlin, 2003. - 3 July.
3. Smith F., Homel R. The Transparency International Global Corruption Barometer. A 2002 pilot survey of international attitudes, expectations and priorities on corruption a new survey instrument developed with Gallup International's "Voice of the people" survey. - Berlin, 2003.
Loading...

 
 

Цікаве