WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Барометр світової корупції Трансперенсі Інтернешнл 2003: огляд результатів крос-національного опитування - Реферат

Барометр світової корупції Трансперенсі Інтернешнл 2003: огляд результатів крос-національного опитування - Реферат

ніж за вибіркою в цілому (35,1 %) і є співставним з такими країнами, як Хорватія (45,0 %), Гонконг (45,1 %), Ірландія (44,9 %), Італія (56,2 %), Японія (59,5 %), Пакистан (52,9 %).
Найсуттєвіше корупціявпливає на ділове середовище Аргентини (87,9 %), Болгарії (81,8 %), Камеруну (70,8 %), Колумбії (70,0 %), Коста-Ріки (69,7 %), Хорватії (69,5 %), Гватемали (75,5 %), Гонконгу (81,8 %), Індії (70,8 %), Ірландії (70,0 %), Македонії (87,9 %), Південної Африки (68,1 %), Туреччини (77,8 %). Найменше значення дії корупції у бізнесі відмічається респондентами Пакистану (55,9 %), Португалії (53,9 %), США (53,8 %). Порівняно з середньовибірковими оцінками, низький рівень корупції у діловому середовищі присутній у Домініканській Республіці (31,0 % респондентів вважають її вплив не значимими), Фінляндії (31,3 %), Індонезії (37,1 %), Люксембургу (31,0 %), Малайзії (31,3 %).
Соціологи зафіксували також цікаву особливість громадської думки Фінляндії, Малайзії, Норвегії, Швеції та Великобританії: у цих країнах більше 30 % респондентів зазначили часткову значимість ефекту корупції у діловому середовищі.
Беручи до уваги оцінки росіян, слід констатувати, що лише 14,7 % опитаних наголосили на впливі корупції на ділове середовище країни як на незначимому. Цей показник є меншим, ніж за вибіркою в цілому (17,1 %) і співставний з відсотком респондентів, що обрали аналогічну альтернативу у Данії (15,2 %), Кореї (15,2 %), Швейцарії (13,6 %), Великобританії (12,8 %).
У багатьох економічно розвинених країнах занепокоєність респондентів корупцією у діловому середовищі є вища за російські оцінки, зокрема: у Гонконгу лише 1,7 % респондентів відмітили вплив корупції на економіку як незначний (решта - 98,3 % - виявили різний ступінь стурбованість з приводу даної проблеми), Ірландії - 4,8 %, Італії - 8,1 %, Японії - 8,5 %, Польщі - 4,1 %, Туреччині - 7,8 %. Разом з тим, мешканці ще однієї пострадянської країни - Грузії - більшою мірою, ніж за вибіркою в цілому, впевнені у незначному впливі корупції на економіку. За таку оцінку висловилося 20,9 % респондентів.
Найбільший вплив корупції у політиці відчувається населенням Аргентини (93,0 %), Болівії (85,0 %), Боснії і Герцеговини (81,4 %), Камеруну (71,2 %), Грузії (75,3 %), Індонезії (79,0 %), Ізраїлю (71,9 %), Македонії (70,3 %), Іспанії (74,4 %), Туреччини (77,4 %), а найменша значимість дії корупції в політиці відмічається респондентами Гонконгу (29,4 %), Індії (34,7 %), Люксембургу (26,5 %), Норвегії (22,9 %), Пакистану (53,7 %), США (59,8 %). Як і в оцінках корупції у особистому та родинному житті, низький вплив корупції на політику відмічається у скандинавських країнах - Фінляндії (23,7 %), Норвегії (22,9 %), Швеції (20,1 %).
Виявилося, що у сусідній Росії корупція впливає на цю сферу життя більшою мірою, ніж за вибіркою в цілому. Якщо в Росії 6,8 % респондентів відмітили незначний вплив корупції на політичне життя, то за вибіркою загалом такої думки додержуються 15,5 %. Близькі до росіян погляди висловлюють мешканці Грузії (5,4 %), Гватемали (5,0 %), Ірландії (6,7 %), Кореї (6,6 %), Іспанії (6,9 %).
На думку респондентів, сфера культури та цінностей суспільства найбільшою мірою уражена корупцією в Аргентині (85,1 %), Болівії (78,7 %), Боснії та Герцеговині (82,3 %), Колумбії (71,1 %), Коста-Ріці (75,5 %), Грузії (67,2 %), Гватемалі (66,0 %), Палестинській автономії (65,0 %), Панамі (69,3 %), Туреччині (76,1 %). У свою чергу, населення Болгарії (55,3 %), Фінляндії (53,8 %) та Пакистану (54,7 %) вважає сферу культури безпечною стосовно корупції.
Узагальнена думка населення різних країн світу щодо впливу корупції на культуру і цінності суспільства дещо відрізняється від думки лише російських респондентів. Так, 20,1 % опитаних по вибірці оцінили вплив корупції на культуру як незначний. Такої ж думки дотримується 16,5 % росіян.
Існують певні закономірності та характерні особливості громадської думки у країнах, де було проведено опитування. Так, у Болгарії відмічається доволі значний вплив корупції на особисте і родинне життя (76,5 %), однак ефект від корупції у культурі суспільства та його цінностях не є значним (55,3 %).
Для населення мешканців Пакистану дія корупції є невідчутною у політичному житті (53,7 %), діловому середовищі (55,9 %), культурі та цінностях суспільства (54,7 %). Респонденти Фінляндії та США відмітили низький вплив корупції у двох сферах, відповідно, для Фінляндії - у персональному і родинному житті (85,6 %) й культурі (53,8 %) та для США - у політичному житті (59,8 %) та діловому середовищі (53,8 %).
Згідно з даними опитування респонденти Туреччини, Боснії та Герцеговини виявляють занепокоєність з приводу корупції у всіх чотирьох сферах, мешканці Аргентини - у політичній, економічній та культурній сфері, Болівії - у політичному житті й культурі та цінностях суспільства.
Можна дійти висновку, що респонденти з розвинених країн Заходу меншою мірою відзначають вплив корупції на різні сфери життя у своїй країні. Тим часом, дане питання є характерним для суспільств з перехідною економікою та для країн з порівняно невеликим економічним розвитком.
Якщо йдеться про майбутнє, то переважна кількість опитаних вважає, що рівень корупції скоріше зросте, ніж зменшиться (табл. 2). Загалом, 42,1 % дотримуються думки про зростання корупції в їх країні (варіанти відповідей "значно збільшиться" і "дещо збільшиться" об'єднані), тим часом сподіваються на її зменшення 20 %. Менше третини респондентів (27,1 %) схиляється до думки про незмінність рівня корупції у наступні три роки (варіанти відповідей "значно зменшиться" і "дещо зменшиться" об'єднані). 10,8 відсотка опитаних не змогли визначитися з відповіддю.
Таблиця 2
Очікувані зміни у рівні корупції у наступні три роки, %
Значно збільшиться 20,1
Дещо збільшиться 22,0
Залишиться на такому ж рівні 27,1
Дещо зменшиться 15,4
Значно зменшиться 4,6
Не знаю 10,8
Існує статистичний зв'язок між статтю, віком, доходом, освітою респондента, наявністю або відсутністю роботи, типом населення й оцінкою на майбутнє динаміки корупції. Так, чоловіки переважно наголошують на незмінному рівні корупції у наступні три роки, ніж жінки. Останні здебільшого вважають, що рівень корупції суттєво зростатиме. Респонденти з низьким доходом дещо песимістичніше налаштовані на зміни у рівні корупції на краще, ніж особи з високим доходом. Відповідно, серед першої категорії поширена думка про значне збільшення корупції (23,9 %), у той час як серед заможних людей аналогічної точки зору дотримується 16,1 %. Особи, що не здобули певної освіти, частіше вагаються з відповіддю про зміну рівня корупції у наступні три роки.
З огляду на показники статистичних зв'язків, можна дійти висновку, що найбільша диференціація думок
Loading...

 
 

Цікаве