WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Барометр світової корупції Трансперенсі Інтернешнл 2003: огляд результатів крос-національного опитування - Реферат

Барометр світової корупції Трансперенсі Інтернешнл 2003: огляд результатів крос-національного опитування - Реферат


Реферат
на тему:
Барометр світової корупції Трансперенсі Інтернешнл 2003: огляд результатів крос-національного опитування
Порівняльні дослідження різних аспектів корупції здійснюються під егідою великих фінансових інститутів (Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, Світовий економічний форум), навчальних закладів та центрів при них (Колумбійський університет, Університет ООН), консалтингових компаній (Прайсвотерхаузкуперс, Служба інформації журналу "Економіст", Світовий центр досліджень ринків, Інститут управління розвитком, Служба консультацій з політичних та економічних ризиків та ін.), Організація Об'єднаних Націй, фондів ("Дім свободи", "Спадщина") та неурядових організацій (Трансперенсі Інтернешнл, Центр за суспільну чесність). Дослідження суб'єктивних оцінок корупції різняться методологією - розумінням явища, принципами формування вибірки (експерти, підприємці, представники державних органів, населення) і збором інформації (опитування, фокус-групи, якісна характеристика), шкалами запитань, побудовою узагальнених показників і т. ін. Так, відома своїми антикорупційними ініціативами міжнародна неурядова організація Трансперенсі Інтернешнл (ТІ) впроваджує три дослідницькі проекти, спрямовані на визначення Індексу сприйняття корупції (від 1996 р.; ретроспективний аналіз даних здійснено також за 1980-1985 рр. та 1988-1992 рр.); Індексу хабародавців (1999 та 2002 рр.); громадської думки населення щодо корупції (2003 р.) [1].
Метою публікації є ознайомлення українських науковців і практиків з методологією та основними результатами проекту під назвою "Барометр світової корупції" (Global Corruption Barometer), який здійснила ТІ спільно з компанією Гелап Інтернешнл, що було спрямовано на вивчення ставлення жителів різних країн світу до корупції та пріоритетів протидії цьому явищу (опитано 40 837 осіб з 47 країн світу). Вибірка респондентів налічувала 19 448 чоловіків (47,6 %) та 21 390 жінок (52,4 %). Найвищий відсоток респондентів виявився серед вікової категорії від 30 до 50 років - 42,9 %. Мали будь-яку освіту 71,3 % опитаних. 41,9 % мали невеликий прибуток, 66,4 % респондентів мешкало у містах. Майже половина респондентів (47,4 %) на час проведення опитування мали роботу. Польовий етап дослідження в усіх країнах (крім Палестинської автономії) здійснено у червні 2002 р. Аналіз даних глобального барометру корупції здійснений Френсісом Смітом (F.Smith) і професором Росом Хомелем (R.Homel) з австралійського Центру етики, законодавства, правосуддя і управління при університеті Гриффіта [2; 3]. Відповідні запитання були складовими загального опитувальника компанії Гелап Інтернешнл, яка здійснювала свій проект під назвою "Голос народу". Загалом було поставлено такі запитання:
1. "Наскільки впливовою є, на Вашу думку, дія корупції в різних сферах життя у країні?" Респондент міг обрати одну з альтернатив: "не значима", "частково значима", "доволі значима", оцінивши, якою мірою корупція стосується особистого і родинного життя, ділового середовища, політичного життя, культури і цінностей суспільства.
2. "Чи очікуєте Ви зміни у рівні корупції у найближчі три роки в країні?" Респондент міг обрати один з 5 варіантів відповідей за інтенсивністю зміни рівня корупції ("значно збільшиться", "дещо збільшиться", "залишиться на такому ж рівні", "дещо зменшиться", "значно зменшиться") та "не знаю".
3. "Якщо б Ви мали чарівну паличку та змогли б виключити корупцію в одній з наступних інституцій, яким би був перший Ваш вибір?" Надалі респонденту пропонувалося обрати одну зі сфер державного управління чи ділової активності: ліцензування підприємництва, судова система, митні органи, система освіти, політичні партії, сфера комунальних послуг, медична система, служба імміграції, поліція, приватний сектор, податкові органи, інше.
Розглянемо докладніше особливості громадської думки, виходячи з соціально-демографічних ознак та місця мешкання респондента. Загальний розподіл відповідей респондентів на запитання щодо серйозності дії корупції в різних сферах життя країни наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Думка респондентів щодо дії корупції в різних сферах життя, %
Варіанти
відповідей Особисте і родинне життя Ділове
середовище Політичне життя Культура та цінності
суспільства
Не значима 35,1 17,1 15,5 20,1
Частково значима 31,1 34,2 29,3 36,2
Доволі значима 33,8 48,6 55,1 43,7
Як бачимо з таблиці, найбільшу занепокоєність дією корупції респонденти виявляють у політичному житті (55,1 %) та діловому середовищі (48,6 %), культурі та цінностях суспільства.
У переважній кількості випадків соціологи зафіксували доволі слабкі, однак статистично значимі відмінності відповідей на це запитання залежно від статі, віку, освіти, доходу, зайнятості респондента, місця його мешкання та країни (відсутнім виявився лише зв'язок між статтю респондента й оцінкою дії корупції у діловому середовищі та між зайнятістю респондента й оцінкою дії корупції в особистому та родинному житті).
Проведений аналіз засвідчив, що особи старших вікових груп менше виявляють занепокоєність щодо дії корупції у різних сферах життя країни. Більша різниця у поглядах респондентів щодо дії корупції залежить від доходу. Чим меншим є доход респондента, тим більше він схиляється до оцінки дії корупції в їх особистому та родинному житті як значимої. Тим часом, респонденти з високим рівнем доходу менше відчувають ефект корупції у своєму житті. Чим вищим є рівень освіти респондента, тим менше він оцінює значимість дії корупції у приватному й родинному житті, діловому середовищі, політичному житті, культурі та цінностях суспільства.
Доволі значимого впливу корупція завдає особистому і родинному життю, зокрема: громадян Аргентини (64,4 %), Болівії (63,6 %), Боснії та Герцеговини (69,7 %), Болгарії (76,5 %), Колумбії (64,0 %), Коста-Ріки (64,6 %), Південної Африки (57,4 %), Туреччини (66,4 %). У свою чергу, респонденти з країн Західної Європи майже не відчувають вплив корупції на своєму особистому й родинному житті. Найбільш вільною від корупції виявилася приватна сфера життя мешканців Фінляндії (85,6 % респондентів відзначили, що корупція не значимо впливає на їх особисте і родинне життя), Німеччини (76,0 %), Австрії (65,8 %), Люксембургу (71,0 %), Малайзії (67,0 %), Португалії (62,8 %), Великобританії (60,4 %), Данії (73,4 %).
Україна не брала участі в опитуванні "Голос народу", однак, зважаючи на окремі спільні риси історичного розвитку та схожість загальних проблем соціально-економічного життя на пострадянському просторі, звернемо особливу увагу на оцінки корупції росіянами*. Серед респондентів цієї країни 50,1 % не відчувають впливу корупції на своєму особистому та родинному житті. Даний показник є значно більшим,
Loading...

 
 

Цікаве