WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Окремі аспекти подолання протидії розслідуванню легалізації злочинних доходів на етапі закінчення досудового слідства - Реферат

Окремі аспекти подолання протидії розслідуванню легалізації злочинних доходів на етапі закінчення досудового слідства - Реферат

відносно інших осіб кримінальна справа має бути направлена до суду.
Що стосується третьої з визначених вище ситуацій, то слід зазначити, що чинне кримінально-процесуальне законодавство України передбачає у принципі шляхи її вирішення через заочне провадження. Так, пункт 1 статті 262 КПК формально припускає судовий розгляд кримінальної справи, в нашому разі - по предикатному злочину, за відсутності обвинуваченого, тобто заочно, якщо ця особа знаходиться за межами України і не бажає прибути до суду. І дійсно, слідча практика знає багато випадків, коли особи, причетні до здійснення злочинів, виїжджають на постійне місце проживання в іншу країну і одержують там відповідне громадянство. За законами цієї країни вказані особи не можуть бути видані України для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинені ними раніше злочини на території нашої країни. Тобто, механізми екстрадиції вказаних осіб у цьому разі не працюють.
Саме за таких обставин виникає питання про можливість використання заочного судового розгляду справи. При цьому юридичні факти, які утворюють предмет доказування по вказаних кримінальних справах, підлягають розширеному тлумаченню. Зокрема, в подібних випадках слідство повинне додатково надати суду достовірні відомості про місцеперебування підсудного за межами України на час розгляду справи; сповіщення його про необхідність прибути до суду з роз'ясненням місця і часу судового розгляду справи; а також - з обґрунтуванням навмисного небажання (ухилення) підсудного від явки в судове засідання. Вказані відомості, наприклад, можуть міститися в повідомленнях про вручення підсудному повісток; рішеннях іноземних судів про відмову в його екстрадиції; матеріалах міжнародної правової допомоги; письмових клопотаннях (інших формах повідомлень) самого підсудного; показаннях свідків (родичів); аудіозаписах телефонних розмов з підсудним представників слідства (суду) з роз'ясненням йому необхідності прибуття в суд, інших матеріалах. Розгляд справи за відсутності підсудного стає неможливим, коли ця особа не може прибути до суду за об'єктивними обставинами (внаслідок хвороби, що вимагає стаціонарного лікування, або необхідності постійного нагляду з боку лікарів; стихійного лиха; перебування під вартою в іноземній державі і т. ін.).
Наявність в чинному КПК приписів про можливість заочного судового розгляду справи сьогодні висуває перед слідчими скоріше більше запитань, ніж дає відповідей. Раніше, коли в кримінальному процесі панувало публічне начало (існував примат інтересів держави) випадки заочного засудження не були чимось незвичайним. Наприклад, за відмову талановитого, всесвітньо відомого танцюриста Р.Х. Нурієва у 1961 році повернутися з гастрольної поїздки до СРСР останній у 1962 р. був заочно засуджений до 7 років позбавлення волі. У демократичних країнах, в організації кримінального судочинства яких переважають інтереси людини та змагальність сторін, заочне засудження пов'язане із проблемами реалізації конституційних принципів кримінального судочинства, зокрема, - рівноправності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також - у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення обвинуваченому права на захист, апеляційного і касаційного оскарження рішень суду і т. ін. (пп. 2, 4, 6, 8 ст. 129 Конституції України), а також - обов'язку суду безпосередньо досліджувати докази по справі (у т. ч. допитати підсудних і т. ін.) (ч. 1 ст. 257 КПК). Звертає на себе увагу та обставина, що аналіз відповідних положень чинного КПК не дозволяє чітко з'ясувати порядок і форми закінчення досудового слідства (ст. 212 УПК) у тому разі, коли обвинувачений ще не одержав статусу підсудного та ухиляється від участі в досудовому слідстві. Якщо слідувати закону, то за таких умов стає взагалі неможливим виконання вимог стст. 218-220 КПК щодо оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред'явлення йому матеріалів справи, а, відповідно, й складання обвинувального висновку (ч. 1 ст. 223 КПК). У свою чергу, без обвинувального висновку справу не можна направити через прокурора (ст. 225 КПК) до суду. Виникає, так зване, замкнене коло. В умовах існуючої кримінально-процесуальної регламентації цього інституту, навіть з функціональної сторони питання, заочний судовий розгляд справи представляється вкрай проблематичним.
Певною мірою вирішенню цього проблемного питання може допомогти використання, так званого, інституту дистанційного провадження процесуальних (слідчих) дій. Відразу обмовимося, що дистанційне провадження слідчих дій ми не вважаємо панацеєю у вирішенні поставленого питання. Але цей достатньо новий для вітчизняної слідчої практики інститут може послужити ефективним інструментом подолання вказаної форми протидії. Адже, за даними державної статистики, наприклад в Україні в 2003 році, були закриті провадженням 7 тис. 211 справ у зв'язку з втечею осіб, які вчинили злочини, і 10 тис. 637 справ у зв'язку з втечею підсудних [2]. Зрозуміло, що далеко не усі з цих осіб, але якась частка за різних обставин могла би хотіти скористатися інститутом дистанційного провадження. Це ж стосується "ключових" для слідства свідків і т. ін.
В літературі дистанційне провадження процесуальних дій визначають як провадження відповідної слідчої дії (допиту, впізнання, очної ставки та інших) в умовах, коли компетентна особа, що проводе цю слідчу дію (слідчий, суддя), і її учасники (обвинувачений, підсудний, свідок і інші), перебувають в різних приміщеннях (маються на увазі приміщення, розміщені в одній будівлі, в одному або різних населених пунктах, або навіть в різних країнах), і організовують взаємне спілкування за допомогою технічних засобів (електронного зв'язку; наприклад, відеоконференцзв'язку, мережі Інтернету, захищеного зв'язку Інтерполу і т. ін.) [3].
Тобто, в цьому разі, по суті, немає підстав категорично стверджувати про порушення принципів безпосередності дослідження доказів судом, змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також в доведенні перед судомїх переконливості. Можливо, тут варто досліджувати особливості механізму реалізації вказаних принципів.
Практика використання інституту дистанційного провадження процесуальних дій одержує все більшого визнання в різних країнах. Фахівці США, наприклад, взагалі піднімають питання про впровадження у правозастосовчу практику концепції дистанційного правосуддя, яка передбачає не тільки можливість провадження окремих слідчих дій при дистанційній участі свідків, обвинувачених, підсудних, але й судового розгляду справи в цілому [4]. Ця пропозиція представляється цікавою і такою, що заслуговує на увагу. Але у контексті піднятих у цій статті проблем, більший інтерес викликає використання інституту дистанційного провадження в організації міжнародної правової допомоги. Наприклад, на цій основі в ході розгляду італійським судом кримінальної справи по обвинуваченню громадянина Італії у вбивстві податкового агента з Флориди (США), судді заслуховували показання свідка, який не бажав прибути до Італії, за допомогою відеоконференції, організованої з приміщення суду в Майамі (США) [4].
Позитивним є досвід використання інституту дистанційного провадження процесуальних дій, зокрема, при розгляді кримінальних справ у касаційній інстанції (засуджені брали участь в цих засіданнях суду, фактично знаходячись в СІЗО), який мають деякі обласні суди, а також Верховний Суд Росії [5]. А в частині 5 статті 110 (Спеціальні способи допиту свідка і його захист) КПК Молдови (редакції 2003 р.) прямо передбачено, що свідок може бути допитаним шляхом проведення телевізійної конференції з такими змінами зовнішності й голосу, щоб його неможливо було упізнати. При цьому свідку можуть ставитися питання іншими учасниками процесу, а самі його свідчення фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису і підлягають
Loading...

 
 

Цікаве