WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Приватизація - Реферат

Приватизація - Реферат

процесі корпоратизації підприємств державних холдинго-вих компаній, що при відповідному її розвитку може привести до гальмування приватизаційних процесів і підвищенню рівня монополізму в економіці України.
Активізація процесу приватизації є обов'язковою передумовою загального поліпшення стану економі-ки України. Тому приватизацію варто розглядати тільки в контексті проведення економічних реформ в Украї-ні, пожвавлення інвестиційного процесу, підвищення зацікавленості в розвитку виробництва.
Знецінювання приватизаційних сертифікатів як спосіб відновлення соціальної справедливості
В офіційних роз'ясненнях суті приватизаційного процесу в Україні нерідко затверджується, що номіна-льна ціна приватизаційного сертифіката не має істотного значення для власника сертифіката. Це дійсно так. Для громадян України важливіше реальна ціна сертифіката, а точніше - ринкова вартість акцій підприємств, що приватизуються, на які можна обміняти сертифікат. Ціна акцій, у свою чергу, повинна визначатися част-кою державної власності, що підлягає приватизації (за сертифікати), від усього того, що є державною влас-ністю в Україні - земля, надра, будинки, підприємства й інше майно. Крім того, реальна ціна приватизаційно-го сертифіката залежить від механізмів приватизації, що існують сьогодні і можуть виникнути в майбутньо-му.
Один з таких механізмів, що знижують реальну вартість сертифіката (не підлягаючому продажу), ви-значений указом Президента України від 24 листопада 1994 року. Відповідно до указу з метою компенсації громадянам України утрат від знецінювання грошових заощаджень у заснуваннях Ощадного банку України і колишнього Укрсоцстраху у вільне звертання вводяться сертифікати номіналом 1млн. Крб. на суму індекса-ції залишків внесків і сплачених страхових внесків за станом на 2 січня 1992 року. Коефіцієнт індексації, рів-ний 2200, відповідає індексу підвищення споживчих цін у 1992-1993 роках. Ці сертифікати призначені для ви-користання в процесі приватизації державного майна, не призначеного для продажу. Доларовий номінал сертифіката відповідно до офіційного обмінного курсу карбованця на 1 грудня 1994 року дорівнює $9.
Як повідомив голова Фонду державного майна України Юрій Єхануров, номінальна ціна приватизацій-ного майнового сертифіката повинна бути збільшена відповідно до індексації вартості основних фондів у 50(!) раз.
Компенсація утрат власникам заощаджень здійснюється за рахунок зменшення частки майна, що під-лягає приватизації за приватизаційні сертифікати, тобто "справедливість" для частини громадян відновлю-ється за рахунок усіх громадян України. Наскільки реальним виявиться "відновлення соціальної справедли-вості", оцінити досить складно, однак чим більш реальним буде процес приватизації, тим більше значна час-тка державної власності, призначеної для безкоштовної передачі громадянам, буде приватизована за "нові" сертифікати. При цьому основною масою "нових" сертифікатів завдяки їхній ліквідності буде розпоряджати-ся порівняно невелике число нових власників.
В оцінці можливого ходу приватизації варто також враховувати інші процеси, здатні істотно обмежити процес спочатку оголошеної "народної приватизації". З цього погляду варто звернути увагу на проекти ство-рення фінансово-промислових груп і плани залучення іноземних інвестицій під заставу державної власності, що знаходиться в розпорядженні державних підприємств. Реалізація цих проектів приведе до процесу "зас-тавної приватизації", у якому з громадянами України будуть конкурувати іноземні інвестори і комерційні бан-ки. Крім того, йде і буде продовжуватися процес "тіньової приватизації", зв'язаний із придбанням державни-ми підприємствами деяких прав власника. Якщо врахувати, що об'єктом "народної приватизації" не є земля, то в більшості громадян України не залишається шансів для одержання реальної власності в приватизацій-ному процесі.
Досвід приватизації в Чехії
Протягом десятиліть у нас виховували гордість першопрохідників. Ми пишалися тим, що були перши-ми на неповторному шляху до "сяючого вершинам". Те, що відбувалося в навколишньому світі, чи підтвер-джувало вірність нашого чи руху мало безліч недоліків і ознаки виродження.
Відточене роками почуття власної унікальності і сьогодні не дозволяє нашим співвітчизникам усвідо-мити просту річ ( наші проблеми зовсім не оригінальні. Багато країн вже успішно справилися з ними. Тому даремні пошуки свого шляху туди, куди веде бита дорога. Краще придивитися до досвіду рішення проблем тими, хто крокує перед.
Безумовно, корисним і повчальної є досвід країни, що досягла значних успіхів в економічних рефор-мах, ( Чехії.
Ще кілька років назад чеська економіка мала ті ж ознаки, що і наша. Їй були властиві і централізація керування з загальним одержавленням власності, і висока концентрація виробництва. Але, на відміну від України, глибокі економічні перетворення, що почалися на початку 90-х років, не супроводжувалися катаст-рофічним падінням рівня життя і масовим безробіттям. Економіку трансформували без залучення країни у вихор інфляції. Капітали не залишали країну. Населення активне і, головне, свідомо підтримувало уряд у йо-го реформаторстві.
Основою економічної трансформації Чехії стала зважена фінансова політика. Курс національної валю-ти роками залишався майже без змін і складав 25-30 крон за один долар. Економічний організм мав здорову систему кровообігу ( стабільну грошову одиницю, що стала об'єктивним показником ефективності виробни-цтва.
Центральне ж місце в процесі економічних перетворень зайняла приватизація. Чехія ( приклад досяг-нення оптимального компромісу між головними критеріями приватизації: економічним, соціальним, політич-ним і моральної.
Приватизація в Чехії почалася з продажу малих підприємств через аукціони і конкурси. Насамперед це були об'єкти роздрібної торгівлі, суспільного харчування ісервісу. Вже в 1991 році було проведено 30 ти-сяч аукціонів. До середини 1993 року програма приватизації в Чехії була практично довершена. Усього було продано 25967 об'єктів загальною вартістю 27,61 млрд. крон. За два з половиною року понад 80% малих підприємств стали частками.
Швидко і масштабно проведена мала приватизація протягом двох років створила 1,5 млн. робочих місць. Це спричинило за собою спад у суспільстві соціальної напруженості, що виникла через структурну перебудову народного господарства, сформувало позитивне відношення населення до приватизації в ціло-му.
У 1992 році почалася приватизація великих і середніх підприємств. Спочатку ідея "великої приватизаці-ї" зводилася до відчуження власності за ваучерів. Але згодом став домінувати такий підхід:
- якщо хтось виявляв бажання придбати той чи інший об'єкт, Міністерство приватизації дозволяло його продаж;
- якщо покупців було трохи ( організувати конкурс їхніх приватизаційних проектів. У середньому на один об'єкт пропонувалося 5 проектів;
- якщо прямих покупців не було, державу акціонувала це підприємство, реалізуючи населенню не мен-ше, ніж 60% акцій.
Перша хвиля приватизації, проведена в 1992-у початку 1993 року, передала в руки п'яти з половиною мільйонів громадян державну власність на загальну
Loading...

 
 

Цікаве