WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Приватизація - Реферат

Приватизація - Реферат

соціально-побутового призначення протягом визначеного періоду при їхній приватизації.
7) Заборона на використання виторгу від приватизації для субвенцій слабким підприємствам. Кож-на з названих організаційно-економічних форм приватизації має як свої переваги, так і визначені недоліки. Останні є результатом дії суб'єктивних і об'єктивних факторів до моменту його приватизації й у тому числі залежать від: рівня розвитку підприємств, ефективності його функціонування; стану основних фондів, мате-ріально-технічної бази; і соціальної інфраструктури; психологічного клімату в колективі, його волі і напрям-ку; наявності потенційних власника (за рівнем особистих доходів і заощаджень) - членів трудового колекти-ву; співвідношення сил формальної і неформальної влади і т.д.
Для вибору організаційно-економічної форми приватизації необхідно розглянути найбільш характерні ознаки кожної з них.
Оренда, як відомо, припускає передачу засобів виробництва (майна) у тимчасове користування і во-лодіння. Обов'язковою умовою реалізації орендних відносин є наявність двох економічних суб'єктів - орен-додавця й орендаря, відносини між який складаються з приводу того самого об'єкта власності. Для продук-тивного використання засобів виробництва орендар повинний одержати право володіння ними, що дається йому орендним договором. Таким чином, оренда, зберігаючи за власником право верховного розпоряджен-ня, припускає передачу орендарю господарських компетенцій управління, володіння, користування майном, унаслідок чого в нього виникає економічний інтерес по його ефективному використанню.
І у власника, і в безпосереднього виробника (орендаря) існує об'єктивна необхідність у фактичному присвоєнні результатів виробництва - прибутків, матеріальних благ, оскільки вони зацікавлені в задоволенні своїх життєвих потреб, реалізації своїх економічних інтересів. Однак власник свої інтереси реалізує в будь--якому випадку (незалежно від результатів виробництва він одержує орендну плату), тоді як орендар заціка-влений у максимальному підвищенні ефективності своєї господарської діяльності.
Засобу виробництва, орендовані орендарем, стають його власністю тільки тоді, коли вже належать йому, тобто після викупу цих засобів у власника (що обумовлено договором), а також у випадку, коли їхня вартість по закінченні терміну оренди цілком відшкодована, а вони ще зберігають свої корисні властивості.
Орендні відносини є засобом реалізації власності. Це відбувається в процесі відчуження - присвоєн-ня. Практично він здійснюється шляхом надання власником орендарю (як суб'єкту реалізації власності) прав користування, володіння, часткового розпорядження орендованими засобами виробництва, а користування (економічні відносини між суб'єктами власності з приводу споживання її об'єктів), володіння і часткове роз-порядження (відносини, зв'язані не тільки з використанням умов, але і з присвоєнням результатів виробницт-ва) - атрибути єдиного процесу присвоєння, що характеризує процес реалізації власності.
Власність є фактичним, завершеним присвоєнням. Тобто орендар, що не є власником, наділяється правами користування, володіння, часткового розпорядження у відношенні майна власника. Орендарю да-ється широка економічна самостійність, однак це не означає, що він перетворюється у власника засобів ви-робництва.
Що ж стосується роздержавлення власності і передачі підприємств у власність їхнім трудовим колек-тивам, то в цьому, здається, укладене істотне протиріччя. Державні підприємства - суб'єкти реалізації дер-жавної власності. Власником же є держава, що передає своїм представникам (суб'єктам реалізації власнос-ті) - підприємствам права користування, володіння і часткового розпорядження, тобто здійснюється процес реалізації державної власності. Якщо ж колектив підприємства бере в його в держави, то цей процес реалі-зації державної власності, накладається на нього. У цьому випадку колектив підприємства, здійснюючи пра-во користування, володіння, часткового розпорядження, для того, щоб орендувати в держави засобу виро-бництва, що вже знаходяться в його користуванні, володінні і розпорядженні, повинний здійснювати той же самий процес, але ще і за орендну плату. Крім того, за тривалий термін орендар вступає в конфлікт із влас-ником.
При оренді державного майна трудовим колективом підприємства має місце:
1) Створення і нарощування колективної одночасне з угасанням державної власності. Наявність колекти-вної власності вимагає її подальшої персоніфікації стосовно до кожного працівника в залежності від його трудового внеску.
2) Надання колективу права самостійно розпоряджатися орендованими засобами виробництва й органі-зувати свою діяльність відповідно з принципами самоврядування.
3) Впровадження оренди на рівні внутрішніх підрозділів підприємства.
4) Точний облік особистого внеску кожного працівника в загальний результат діяльності колективу.
5) Поступовий викуп підприємства, у тому числі тільки за рахунок засобів колективу (як загальних, так і особистих засобів працівників) і результатів його економічної діяльності (для орендного колективу з акціо-нерною власністю закритого типу і "народного підприємства"), а також за рахунок вільного продажу акцій підприємства і їхніх реалізацій через фондову біржу.
6) Колегіальність управління виробництвом. Для орендних колективів з акціонерною власністю закрито-го типу і частковою власністю вищим органом управління є загальні збори їхніх членів. Посібник поточною діяльністю здійснює обраний колективом керівник. Для орендного колективу з акціонерною власністю від-критого типу характерний колегіальний-акціонерний принцип управління - сполучення волі трудового колек-тиву з волею акціонерів, власників контрольного пакета акцій з поступовим зсувом реальних функцій управ-ління на користь останніх.
7) Випуск акцій для орендних колективів з акціонерною власністю:
a) закритого типу - акцій трудового колективу тільки для працівників даного підприємства (включаючи пенсіонерів, студентів вузів, військовослужбовців, що працювали на підприємстві й ін.);
b) відкритого типу - акцій підприємства, що можуть придбати як фізичні (робітники підприємства, окремі громадяни), так і юридичні особи (підприємства, холдинги і т. д.). У цьому випадку члени трудового колекти-ву мають можливість придбати частина акцій по їх номінальній вартості, а не за курсом фондової біржі. За-гальним для обох організаційних форм ознакою є нарахування дивідендів як на акції трудового колективу, так і на акції підприємства.
Для так називаного "народного підприємства" характерним є частковий принцип приватизації майна, під яким мається на увазі внесення кожним членом трудового (орендного) колективу встановленої частки і визначення його паю в загальній власності колективу (у залежностівід трудового внеску працівника). У ре-зультаті за підсумками господарської діяльності кожен пайовик одержує у виді виплат частина чистого до-ходу на пай.
При виборі кожної з розглянутих організаційно-економічних форм приватизації шляхом оренди необ-хідно враховувати: загальним для всіх цих форм є той факт, що у всіх випадках спостерігається обмеження економічної
Loading...

 
 

Цікаве