WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Актуальні проблеми організації діяльності податкової міліції - Реферат

Актуальні проблеми організації діяльності податкової міліції - Реферат

необхідністю додаткового залучення людських ресурсів. До числа державних службовців цієї системи залучались фахівці багатьох професій, серед яких могли бути й ті, що переслідували свої інтереси і свідомо зловживали своїм службовим становищем у корисливих цілях.
Прийняття 5 жовтня 1995 року Закону України "Про боротьбу з корупцією", Закону України від 5 лютого 1998 року "Про державну податкову службу в Україні" дало можливість на законодавчій основі визначити завдання для податкової міліції щодо запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів. У 1999 році до відповідальності за корупційні діяння притягнуто 244 працівників податкової служби, 184 особи - в 2000 році.
На виконання Закону України "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 р. на розгляд до судів у 1999 р. направлено 6427 справ про адміністративні правопорушення, а у 2000 р. - 6853 такі справи (на 6,6 % більше). За вчинення корупційних діянь (ст.7 Закону) у 1999 році до відповідальності притягнуто 593 особи, а у 2000 р. - 854 особи (на 30,6 % більше). За порушення спеціальних обмежень (ст. 8 Закону) до відповідальності притягнуто у 1999 р. - 1315 осіб, а у 2000 р. - 1613 осіб (на 19,5 % більше). За порушення вимог фінансового контролю (ст. 9 Закону) у 1999 р. до відповідальності притягнуто 146 осіб, а у 2000 р. - 133 особи (на 9,9 % менше) [1].
Крім того, стан платіжної та виконавської дисципліни серед платників податків та небажання окремих суб'єктів підприємницької діяльності виконувати податкові зобов'язання (серед перевірених у 1997 році майже у 1,5 млн платників податків виявлено понад 52 % порушень фінансового характеру), невиконання вимог по усуненню причин, що сприяли таким та іншим порушенням, факти непокори, погроз та шантажу до співробітників податкової служби потребували вжиття відповідних заходів з наведення порядку. Тому зазначеним Законом перед податковою міліцією поставлено одне із завдань щодо забезпечення безпеки працівників органів державної податкової служби, їх захисту від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Необхідність таких заходів підтверджується проявами протиправних посягань, спрямованих проти працівників державної податкової служби (табл. 1, 2).
Таблиця 1
Протиправні дії проти працівників органів ДПС України
Період (роки) Всього протиправних дій З них такі, що пов'язані з виконанням службових обов'язків Вбивств Погрози, шантаж, інші насильства Нанесено тяжких травм та поранень
1997 149 85 6 4 9
1998 205 41 2 4 12
1999 141 24 3 10 5
2000 180 32 1 5 11
Таблиця 2
Інші факти протиправних утисків проти працівників органів ДПС
№ з/п Види протиправних
утисків Динаміка протиправних утисків
(за роками)
1997 1998 1999 2000 загалом
1. Розбійні напади 5 9 6 3 23
2. Пограбування 15 40 37 54 146
3. Хуліганські дії 28 46 21 27 122
4. Крадіжки особистого і державного майна 34 52 46 58 190
5. Пошкодження особистого і державного майна 16 14 12 8 50
6. Інші протиправні дії 34 26 - 13 73
Виходячи з вищенаведеного та інших особливостей організації діяльності ДПС у вказаному періоді, можна дійти висновку, що введення до структури ДПС України податкової міліції було необхідним і обгрунтованим заходом.
Ще з 1994 року у складі кримінального блоку структур МВС України функціонували спеціальні підрозділи по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування, правова невизначеність яких не надавала змоги більш ефективно вести боротьбу із злочинністю в сфері оподаткування. Лише з прийняттям нової редакції Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 5 лютого 1998 р. вперше на законодавчому рівні було визначено правове положення податкової міліції в складі ДПС України. Це, в свою чергу, дало змогу на правовій основі визначити функції та розгорнути структуру податкової міліції згідно з основними завданнями, що ставились перед нею. У подальшому в залежності від змін, що відбувалися в сфері податкових правовідносин, поставали проблеми, вирішення яких доводилося здійснювати в рамках чинного податкового законодавства. Певною мірою цим процесам допомагало виділення 30 % коштів від податкових стягнень, які згідно зі ст. 6 цього Закону спрямовувалися на розвиток ДПС (з 2000 року це положення скасовано).
Таким чином, на середину 1998 року була сформована ДПС України та забезпечена її правоспроможність на виконання завдань, що ставилися перед нею.
В організації роботи всієї системи органів ДПС також намітилися прогресивні зрушення. Згідно з планом концепції модернізації ДПС було вирішено ряд організаційних питань у підвищенні ефективності інфраструктури цієї системи.
Наказом ДПА України "Про затвердження організаційної структури державних податкових адміністрацій та інспекцій" від 06.03.98 р. № 97 з метою удосконалення, здешевлення та конкретизації діяльності кожної ланки усіх структурних підрозділів, включаючи ДПА України, запроваджувалась система функціональної організації їх діяльності. Для всіх рівнів системи органів ДПС запроваджувалось функціональне виконання обов'язків та визначались процедури їх здійснення. Принцип функціонального підходу до виконання службовихобов'язків з урахуванням структурного підпорядкування та фахового виконання завдань дали змогу значно скоротити штатну чисельність податкової служби. Кілька тисяч працівників цієї системи змушені були залишити це відомство.
Сформована та підсилена таким чином система ДПС зобов'язана була діяти. Тому на разі суттєво поставало питання, а яким же чином необхідно спрямувати свої дії, які завдання виконувати першочергово?
Звичайно, що завдання перед податковою системою окреслювались контрольними показниками, визначеними Законом "Про Державний бюджет України" та станом соціально-економічного розвитку держави.
На даний період залишалась заборгованість по заробітній платі у ведучих галузях народного господарства, таких як вугільна та нафтовидобувна, металургійна, хімічна, агропромисловий комплекс та інші, що значно знижувало їх потенціал, і які, у свою чергу, ставали боржниками перед державою. Внаслідок ненадходження значних коштів до дохідної частини бюджетів потерпала бюджетна сфера фінансування, заклади освіти, охорони здоров'я, наукові установи. Зростала заборгованість по соціальних виплатах пенсій, дотацій по комунальних та інших платежах та пільгах, що у загальній сумі знижувало платоспроможність населення держави. Надії на надходження коштів від підприємницьких структур залишались марними.
Крім того, з 1997 року намітились негативні тенденції щодо зростання заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Якщо на кінець 1997 року податкова заборгованість становила близько 1,4 млрд грн, то до кінця 1998 р. вона досягала понад 11 млрд грн і до середини 1999 р. - становила понад 16 млрд грн при обсягах Державного бюджету України - 32,3 млрд грн. Крім цього, розпочинався період розрахунків по зовнішніх кредитах і займах.
Виходячи з існуючих проблем, першочерговим постало питання щодо забезпечення виконання податкових зобов'язань платниками податків та стягнення податкового боргу.
4 березня 1998 року прийнято Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" № 167/98. Даний Указ вимагав досягнення повного погашення податкової заборгованості за рахунок майна, майнових прав та за рахунок коштів, які знаходяться на розрахункових та інших рахунках
Loading...

 
 

Цікаве