WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-правова протидія організованій злочинності у сфері трафіку та проституції в Україні - Реферат

Адміністративно-правова протидія організованій злочинності у сфері трафіку та проституції в Україні - Реферат


Реферат
на тему:
Адміністративно-правова протидія організованій злочинності у сфері трафіку та проституції в Україні
Як свідчить історія, проблема торгівлі людьми та проституції має глибокі історичні й етнічно-національні коріння. На різних етапах розвитку людства до цієї проблеми ставились по-різному. За стародавніх часів купівля-продаж людини розглядалася як засіб легального збагачення. У процесі розвитку людство все більше усвідомлювало негативні наслідки цього явища, оскільки вони не лише дискримінувало людину, але й принижувало її честь і гідність.
Сьогодні проблема існування торгівлі людьми та проституції, а також можливості, які надаються використанням адміністративно-правових заходів у боротьбі з цими явищами, у правовій науці недостатньо вивчені, також замало ґрунтовних рекомендацій щодо подолання цього явища. Фактично нині правова наука знаходиться на початковій стадії дослідження феномену торгівлі людьми, зокрема проституції. Разом з тим, вітчизняна й світова література минулого містить значну кількість робіт, присвячених дослідженню проституції і які можуть стати основою для проведення сучасних досліджень цього явища.
Протягом XIX-XX століть ґрунтовний аналіз причин існування торгівлі людьми, зокрема проституції, був даний у роботах учених В.В. Ав чинського, К.І. Бібікова, В.М. Вроннера, Л.А. Грацианова, А.І. Єлістратова, І.Е. Обозненка, В.М. Тарковського, А.І. Федорова й багатьох інших.
Останніми роками проблеми торгівлі людьми та проституції досліджували такі вчені: Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, Ю.С. Шем шученко, В.Я. Тацій, О.М. Бандурка, В.І. Олефір, Ф.Л. Синицин, М.П. Клейменов, Л.Д. Єрохіна, М.Ю. Буряк та ін.
На початку ХХ століття розпочинається міждержавна робота, в рамках якої, світове товариство розглядає торгівлю людьми та проституцію у контексті боротьби із злочинністю.
За своєю природою торгівля людьми та проституція майже у всіх випадках має організований транснаціональний характер, оскільки в процесі її здійснення залучаються представники злочинного світу різних країн, а потерпілих від цих злочинів можуть переміщувати через цілий ряд державних кордонів. Тому важливими кроками у сфері протидії торгівлі людьми та проституції стало прийняття низки міжнародних документів, спрямованих на вдосконалення міжнародного співробітництва, а саме: Міжнародної Угоди про боротьбу з торгівлею білими рабинями від 18 травня 1904 року з поправками, внесеними Протоколом, затвердженим Генеральною Асамблеєю ООН 3 грудня 1948 р. Результатом наступного етапу розвитку співробітництва держав у протидії торгівлі людьми та проституції стала Міжнародна конвенція про боротьбу з торгівлею білими рабинями від 4 травня 1910 р. з поправками, внесеним вищезгаданим Протоколом; Міжнародна конвенція про заборону торгівлі жінками й дітьми від 30 грудня 1921 р. з поправками, внесеними Протоколом, затвердженим Генеральною Асамблеєю ООН 20 жовтня 1947 р.; у 1926 ро ці була прийнята Конвенція про рабство, в якій рабство визначається як "статус чи стан людини, щодо якої застосовують будь-які дії на підставі закріпленого права власності". Конвенція зобов'язала всіх учасників попереджати і припиняти работоргівлю, сприяти скасуванню рабства у всіх його формах.
Започаткування ефективного міжнародного механізму було закладено у 1949 р. Генеральною Асамблеєю ООН шляхом прийняття Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми й експлуатацією проституції третіми особами, яка набула чинності в Україні 15 лютого 1955 року.
Виходячи із міжнародних документів, для визначення торгівлі людьми використовується англомовний термін "трафікінг" (trafficking - англ.), який означає торгівлю рабами, наркотиками і незаконну торгівлю взагалі [1, с. 5].
Торгівля людьми (трафік, трафікінг) означає вчинення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, укриття або отримання людей шляхом погроз, застосування сили або інших методів примусу, незаконне захоплення, шахрайство, обман, зловживання владою або використання безпорадного стану, або шляхом підкупу у вигляді платежів чи надання послуг, з метою отримання згоди особи. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги, рабство, схожі з рабством дії, підневільне становище або вилучення органів.
Згода жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію, про яку говорилось вище, не береться до уваги, якщо був застосований один із засобів впливу з перелічених.
Вербування, перевезення, передача, укриття або отримання дитини з метою експлуатації вважається "торгівлею людьми" навіть тоді, коли вони не пов'язані із застосуванням яких-небудь засобів впливу, вказаних вище.
Під терміном "дитина" розуміється будь-яка особа, яка не досягла 18-річного віку [1, с.135-136].
В Україні проблема трафіку розглядається на рівні офіційної влади як така, що має не лише національний характер.
Ця проблема є багатогранною і включає в себе торгівлю: 1) жінками і дівчатами з метою їх сексуальної експлуатації та використання в порнобізнесі; 2) людьми з метою їх протиправного усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях; 3) чоловіками з використанням їх у збройних конфліктах; 4) людьми з метою експлуатації їх праці та інших, крім названих, сферах, а також - втягнення в злочинну діяльність; 5) людьми з метою трансплантації органів і тканин, насильницького донорства [2, с. 187].
Реальні масштаби трафіку набули такого обсягу, що деякі представники силових структур змушені визнати не тільки факт його існування, але і діяльність організованих злочинних угруповань у даній сфері. Пострадянська Україна вперше зіштовхнулася з таким ганебним явищем, як масовий незаконний вивіз дітей і жінок за кордон і використання їх у сексуальних, а також інших принизливих цілях для одержання прибутків. Ми стикнулися із завуальованими фактами скупки і перепродажу людей, їх експлуатації, тобто дикунськими явищами рабовласницького ладу. В країні сформувався стійкий злочинний бізнес у вигляді "кубел" і звідництва, відвертої проституції і втягнення до неї неповнолітніх (цей
Loading...

 
 

Цікаве