WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Інформаційні технології як чинник терористичного акту - Реферат

Інформаційні технології як чинник терористичного акту - Реферат


Реферат
на тему:
Інформаційні технології як чинник терористичного акту
Терористичні акти у США, зокрема 11 вересня 2001 року у Нью-Йорку, засвідчили підступність і винахідливість терористів: застосування зброї, вчинення вибухів, підпалу чи інші дії, що створюють небезпеку для людей, суспільства, держави, світового співтовариства.
Насамперед, терористи демонструють, що для них є один закон відсутності та ігнорування всіх норм суспільної моралі. Тероризм шукає слабке місце у суспільних відносинах щодо безпеки, проявляючи себе там, де його менше за все чекають.
У той самий час, терористичні акти у США продемонстрували хибність доктрин національної безпеки, заснованих на ставленні до останньої як до статичної категорії. Наукова думка щодо цього схиляється до теорії, відповідно до якої категорія "безпека" розглядається у новій якості, новому змісті: як динамічне соціальне явище та суспільні відносини. У контексті національної безпеки терористичні акти слід розглядати як криміногенні загрози у складі соціогенних загроз, поряд з техногенними та стихійними загрозами життєво важливим потребам та інтересам особи, суспільства, держави, світового співтовариства.
Зазначений аспект знайшов відображення у ряді відомих міждержавних нормативно-правових документів, які були прийняті після терористичних актів у США, зокрема за ініціативою уряду цієї країни.
Формування в Україні інформаційного суспільства - інформатизації всіх сфер громадського життя викликало також необхідність дослідження прояву нетрадиційних знарядь (засобів, способів, методів) вчинення злочинів, у тому числі терористичних актів. У вітчизняній та зарубіжній теорії кримінального права та кримінології такі злочини виділені у окремий спеціальний розділ: злочини, що вчиняються з використанням інформаційних технологій, інформації, електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), інформаційних систем та мереж. Спеціальним системоутворюючим нормативним документом на міжнародному рівні щодо цього виду злочинів виступає Будапештська міжнародна конвенція країн-членів Ради Європи про кіберзлочинність (від 23.11.2001 р.).
Цікавим, на наш погляд, є те, що за повідомленнями зарубіжних засобів масової інформації [1, c. 56], у травні 1998 р. у Шрі Ланці було вперше офіційного оголошено, що терористичні групи "Тигри звільнення Тамілу" провели масовану кібернетичну атаку через Internet, спрямовану проти інформаційних систем посольств різних держав у столиці цієї країни. Заслуговує на увагу також дослідження Американського міністерства оборони, де були проведені широкомасштабні навчання з інформаційної атаки на власні інформаційні мережі. Результат був вражаючим. У США 99 % військових засобів зв'язку вдаються до цивільних мереж Internet; 88 % атак на ділянці з 3000 комп'ютерів виявилися успішними.
Як зазначають спеціалісти, електронна "бліц криг" одночасно могла би позначитися на всій інфраструктурі будь-якої країни [2].
За повідомленнями ЗМІ Китаю, 95 % місцевих комп'ютерних систем, підключених до Internet, зазнали атак хакерів, мотиви яких не повідомляються. Також зазначалося, що тестування комп'ютерних мереж Китаю агентствами безпеки з'ясувало незахищеність майже всіх [3, c.1, 29].
Враховуючи суспільну небезпеку терористичного акту, теорія кримінального права та український законодавець досить вдало сформулювали сутність цього діяння як злочину у ст. 258 Кримінального кодексу України. За складом конструкція диспозиції статті про терористичний акт має комплексний зміст: як матеріальний, так і формальний.
Можливість кваліфікації злочинного діяння з використанням інформаційних технологій як терористичного акту можна визначити, виходячи зі змісту цієї статті. При переліку дій, поряд із застосуванням зброї, вчиненням вибуху, підпалом, законодавець зазначає категорію "інших дій". Це свідчить, що перелік дій є інформативним - не є вичерпним і суттєвим для кримінально-правової характеристики злочину - терористичного акту. В той час законодавець представляє різноманітність способів вчинення терористичного акту.
Об'єктивна сторона у диспозиції цієї статті визначена так, що терористичний акт знаходить вираз у діях, наслідком яких є створення небезпеки для життя чи здоров'я людини (формальна ознака злочину), або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків (матеріальна ознака злочину).
Кваліфікуючою ознакою терористичного акту є характеристика його мети. Законодавець подає характеристику мети злочину комплексно, методом гіперсистеми. Тобто, мета визначається через такі чинники можливих наслідків: порушення громадської безпеки; залякування населення; провокації воєнного конфлікту; міжнародне ускладнення; вплив на прийняття рішень органами державної влади; чи вчинки органів державної влади; або невчинення дій органів державної влади; вплив на прийняття рішень органами місцевого самоврядування; чи вчинки органів місцевого самоврядування; або невчинення дій органів місцевого самоврядування; вплив на прийняття рішень службовими особами цих органів; чи вчинки службових осіб цих органів; або невчинення дій службовими особами цих органів; вплив на прийняття рішень об'єднаннями громадян; чи вчинки об'єднань громадян; або невчинення дій об'єднаннями громадян; вплив на прийняття рішень юридичними особами; чи вчинки юридичних осіб; або невчинення дій юридичними особами; привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста); а також - погрозу вчинення зазначених дій з тією самою метою.
Серед кваліфікуючих чинників терористичного акту визначено окремі засоби й способи. Нагадаємо, що, вживаючи категорію "інші дії", законодавець підкреслює: перелік не є вичерпним.
У цьому контексті пропонується звернути увагу на використання терористами електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), інформаційних систем та мереж. Враховуючи масову доступність таких засобів, не виключено, що вони використовуються і терористами: для підготовки терористичних актів (збору необхідної інформації, обміну інформацією при організації, підготовці та плануванні злочину); а також як предмет злочинного посягання для досягнення мети терористичного акту.
Аналіз вітчизняного кримінального законодавства свідчить, що терористичний акт розглядається тільки як вид криміногенних загроз громадській безпеці, що випливає з розміщення спеціальної норми про терористичний акт в Особливій частині Кримінального кодексу - у Розділі ІХ "Злочини проти громадської безпеки". Виникає питання: як
Loading...

 
 

Цікаве