WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → “Тіньова” економіка та її вплив на криміногенну ситуацію в Україні: оцінка, тенденції, проблеми - Реферат

“Тіньова” економіка та її вплив на криміногенну ситуацію в Україні: оцінка, тенденції, проблеми - Реферат

засоби, контрабандне переміщення яких має стійку тенденцію до зростання.
Динаміка затримання автомобілів характеризується такими даними: у 1998 р. затримано 1,4 тис. автомобілів, у 1999 - близько 2 тис., у 2000 - 2,6 тис., а у 2001 - вже понад 3 тис.
Так, львівськими правоохоронцями у ході оперативно-профілактичних заходів викрито міжнародну злочинну групу, що спеціалізувалася на викраденні престижних іномарок і їх збуті (після перебивання номерів вузлів, агрегатів) клієнтам з республік Закавказзя та Середньої Азії.
Під час операції у 3-х гаражах, які були з'єднані практично в один цех, вилучено обладнання для розбирання автомобілів і набивання номерів та автомобілі "Форд" і "Пежо", викрадені, за даними Інтерполу, в Польщі, і "Ауді", викрадена в Німеччині. Причому, дати випуску цих автомобілів - 1999 - 2000 роки. Окрім зазначених марок, було вилучено два "Мерседеси", "Рено" і "Ауді-100", водяний скутер "Ямаха", численні деталі від вже розібраних іномарок "Мазда", "Тойота", "Мерседес", "Ауді" та ін.
Проблема боротьби з контрабандою автотранспорту як потужною складовою "тіньової" економіки є загальнодержавною. Тільки при контрабанді автомобілів з використанням фактично фіктивних судових рішень по цивільних справах бюджет щорічно не отримує 1 млн дол. США.
Постійним підживлювачем функціонування "тіньової" економіки є "відмивання брудних" коштів з використанням кредитно-фінансової системи, практично безперешкодного переводу безготівкових коштів у готівку і, навпаки, з використанням банківських рахунків фіктивних фірм.
Основні фактори, що сприяли виникненню та поширенню в Україні такого явища, як "відмивання" коштів, отриманих злочинним шляхом, коріняться в економіці: неузгодженості фінансової, податкової, інвестиційної, банківської, промислової, господарчої та митно-тарифної політики, "тінізації" найважливіших її ланок. Саме вони, поряд з багатьма іншими чинниками (неврегульованість законодавства, недостатнє застосування існуючих правових норм, негативна практика організації влади та управління, кадрові фактори), зрушили з місця процеси, які стали матеріальною основою для "відмивання".
Бажання власників "брудних" грошей приховати їх походження, необхідність змінити їх функції та прагнення зберегти контроль над ними визначає неминуче залучення злочинцями кредитних установ та банків.
Особливу небезпеку для кредитно-фінансової системи країни становлять фірми-посередники і так звані "конвертаційні центри", діяльність яких нерозривно пов'язана з банківськими установами, та фіктивні підприємства, що активно використовуються при проведенні банківських операцій з переведення безготівкових коштів у готівку, здійснюють "платежі" відповідно до фіктивних зовнішньоекономічних контрактів з фіктивними іноземними фірмами через офшорні зони та закордонні банки. Крім того, використання "конвертаційних центрів" для "відмивання" грошей є також одним зі способів ухилення від сплати податків.
Прокуратурою Харківської області порушено кримінальну справу відносно злочинної групи з ознаками організованої у складі 3-х громадян України, які протягом 2000 - 2001 рр. з метою реалізації й переведення в готівку грошових коштів, отриманих від незаконної діяльності, створили фіктивні комерційні структури: "Нуклон", "Долок" (м. Харків), "Торг Інвест", "Олмар", "Валтек" (м. Київ), "Промресурс" (м. Донецьк), через які перераховували на розрахункові рахунки фірм "Харлоу" і "Доуент" (зареєстровані у США) у Балтійському міжнародному банку (м. Рига) грошові кошти. У такий спосіб щомісяця здійснювалася конвертація понад 2 млн грн.
Прояви "тіньової" економічної діяльності спостерігаються майже на всіх етапах організації і здійснення господарювання, мають свої специфічні особливості, що обумовлює зважений диференційований підхід до вирішення проблем "детінізації", актуалізує необхідність удосконалення комплексу господарсько-правових, адміністративно-правових і кримінально-правових способів, спрямованих на запобігання "тінізації" економіки.
Висвітлюючи криміногенно-відтворювальні, антисоціальні джерела "тіньової" економіки, варто наголосити, що згубні наслідки поширення цього феномену вимагають подальшого підвищення рівня організаційних та практичних заходів усіх державних органів щодо запобігання та протидії організованій злочинності й корупції.
Для запобігання "тінізації" економіки при безпосередньому здійсненні господарської діяльності необхідно:
удосконалити механізм кредитування та систему відкриття розрахункових рахунків;
розробити методику контролю і виявлення недержавних фінансових фондів і компаній, створених на комерційній основі і діючих з метою залучення коштів у "тіньовий" обіг.
Крім того, у сфері приватизації необхідно удосконалити діючі методики оцінок приватизованого майна; сформувати комп'ютерні бази даних, що характеризують стан приватизаційного процесу, а також рух приватизованого майна.
Головним завданням удосконалення податкового законодавства є його кодифікація та уніфікація з метою посилення гарантій фізичним та юридичним особам при оподаткуванні. Досвід більш ніж 100 країн світу свідчить, що оптимальним є рівень оподаткування, який складає від 19,2 % до 42,8 % валового внутрішнього продукту.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що "тіньова" економіка в Україні є результатом порушення паритетності розвитку окремих сфер, розбалансованості інтересів суб'єктів економічних відносин, відсутності мотивації ринкової поведінки, що виникли внаслідок неадекватності методів здійснення реформ і боротьби з цим явищем.
З метою розв'язання проблеми "детінізації" економіки України слід здійснити ряд заходів. Зокрема, на наш погляд, необхідно прискорити прийняття:
Податкового кодексу України, проект якого передбачає зниження податкового тиску;
Закону України "Про запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом", який унеможливить використання коштів, отриманих внаслідок здійснення "тіньової" економічної діяльності;
Закону України "Про боротьбу з корупцією" (у новій редакції), в якому передбачається розширення переліку суб'єктів корупційних діянь та встановлюється більш жорстка відповідальність за корупційні дії осіб, уповноважених на виконання державних функцій.
На нашу думку, необхідно розробити та прийняти ряд законів України, зокрема:
"Про "детінізацію" економіки", передбачивши в ньому, зокрема, систему заходів щодо посилення ролі держави в економічних процесах;
"Про кредит", в якому чітко визначити механізм кредитування та систему відкриття рахунків з метою подальшого запобігання витоку грошових коштів до "тіньового" сектору економіки України та за кордон.
Списоквикористаних джерел
1. Николаева М., Шевяков А. "Теневая" экономика. Методы анализа и оценки (обзор работ западных экономистов). - М., 1987. - С. 53.
2. Попович В.М. "Тіньова" економіка як предмет економічної кримінології. - К.: Правові джерела, 1998. - 448 с.
3. Базилюк А.В., Коваленко С.О. "Тіньова" економіка в Україні. К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1998. - 206 с.
Loading...

 
 

Цікаве