WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Формування державно-партійного апарату. Радянська влада в Україні - Реферат

Формування державно-партійного апарату. Радянська влада в Україні - Реферат

на шлях прямої боротьби з більшовицьким режимом, пішла до лав білої армії і в майбутньому або загинула в боях, або поступово поповнюваларяди російських емігрантів.
Коли на управлінську роботу йшли висуванці рад, які належали до інших ніж більшовицька, партій або були безпартійними, перед ними виникала дилема: або вступити до лав більшовиків, або покинути посаду. В результаті радянський апарат досить швидко став практично тотожним партійному.
Український історик С. Кульчицький приводить архівні дані про партійний стаж і попередню партійну належність верхівки партійно-радянського апарату України на середину 1923 р. . Секретарями семи губкомів УСРР були представники елітного прошарку професійних революціонерів, які закладали основи більшовицької партії. Тільки два губкоми очолювали вихідці з інших партій. 16 секретарів окружних партійних комітетів з 48 перейшли до РКП(б) з інших партій у 1917-1919 рр. Серед членів українського уряду тільки троє були вихідцями з меншовиків, серед дев'яти голів губвиконкомів тільки двоє були "некорінні" більшовики.
Незважаючи на досить високий освітній рівень керівних кадрів службовців урядового апарату (серед його складу 57% мали вищу освіту), досить швидко постало питання про нове кадрове наповнення органів державної влади, оскільки більша частина освічених спеціалістів, які раніше працювали ще в царських установах, була з часом або усунута від виконання обов'язків, або гинула в полум'ї громадянської війни та міжфракційних розбірок. У 1923 році рішенням Оргбюро ЦК РКП(б) було створено сім комісій, які повинні були займатися переглядом складу державних органів влади. Протягом чотирьох місяців ці комісії розглянули справи 1102 відповідальних працівників держапарату, на підставі чого було рекомендовано звільнити з посад 278 чоловік, з яких 172 було безпартійними. Це був перший крок по впровадженню системи "чисток" у державному апараті. Вже в 1928 році на підставі "чисток" було звільнено 6% від загальної чисельності державних службовців .
Наприкінці квітня 1920 р. ВЦВК і РНК РСФРР прийняли спільну постанову про дисциплінарні та адміністративні стягнення, що накладалися на працівників керівних органів і службовців радянських установ, які недбало ставилися до виконання своїх службових обов'язків і порушували трудову дисципліну.
На реалізацію вказівок, що містилися у вищезгаданих постановах, спрямували свою діяльність керівні органи Рад - виконкоми. Наприклад, 14 травня 1919 р. Київський губвиконком прийняв рішення про скорочення штату канцелярських працівників у радянських установах і встановлення більш тісного контакту з трудящими, а також про здійснення заходів для чистки державних органів від антирадянських елементів. З цією метою при губернських і повітових виконкомах створювалися контрольні комісії, до складу яких входили і робітники. Згодом контрольна комісія Київського губвиконкому опублікувала в газеті "Більшовик" звернення до робітників і службовців, в якому, зокрема, зазначалося: "Трудова дисципліна можлива лише тоді, коли службовці і робітники проймуться усвідомленням її необхідності, коли вони зрозуміють усю злочинність чиновницького ставлення до своїх обов'язків. І це стане можливим тільки за умови широкої політичної і культурної боротьби серед товаришів робітників і службовців. На жаль, коріння бюрократизму і саботажу так глибоко проникло в радянські установи, що на перших порах дуже важко боротися зі становищем, що склалося".
Комісія пропонувала негайно повідомити їй про факти бюрократизму, недбальства і зловживань службовим становищем.
Рішенням Київського губвиконкому від 3 червня 1919 р. було створено спеціальну комісію з надзвичайними повноваженнями, яка, в разі необхідності, мала право ліквідовувати радянські органи і звільняти з роботи всіх їх службовців. Відділи губвиконкому за вказівкою цієї комісії повинні були негайно скоротити свої штати не менш, як на 25%, позбавляючись при цьому в першу чергу кар'єристських елементів.
У червні 1919 р. при Херсонському губвиконкомі була створена атестаційна комісія для контролю складу службовців різних державних установ. У цей же час Чернігівський губвиконком дав вказівку повітовим виконавчим комітетам провести чистку радянського апарату .
Для боротьби з бюрократизмом та ліквідації паралелізму в роботі органів Радянської влади спеціальним розпордженням НКВС УСРР на початку 1920 р. було створено міжвідомчу атестаційну комісію, до складу якої входили й представники робітничих організацій. Масштаби та результативність її діяльності можна показати на прикладі матеріалів обстеження Одеської губернії. У радянські установи Одещини було розіслано близько 50 тис. анкет. Комісія переглянула штати раднаргоспу, губернського продкому, житлового відділу, ряду інших органів,, оскільки попередні спроби скорочення штатів у них були безуспішними - через деякий час вони знову розросталися. В результаті перевірки комісія звільнила 624 службовці .
До управління державними справами все більше приходять нові особи, які завдяки або фанатичній вірі в ідеї більшовизму, або пристосуванню до умов того часу вибороли прихильність вищих партійно-державних осіб і отримали від них доступ до державно-управлінських посад.
Як правило, ці особи були робітничо-селянського походження і в рідких випадках мали потрібну для управлінців освіту. Виступаючи на ІV сесії ВЦВК, Ленін визначав: "Ми повинні мати мужність сказати, що ми створюємо свій апарат стихійно. Кращі робітники йшли і бралися за найтяжчі обов'язки і в галузі військовій і в галузі цивільній, бралися дуже часто неправильно, але вміли виправляти і працювати. Співвідношення між цими, може, десятками мужніх людей і сотнями тих, які сидять і саботують або напівсаботують, плутаючись в обсязі своїх паперів, - це співвідношення губило досить часто наше живе діло в непомірному морі паперів... Роки і роки повинні минути, щоб ми добилися поліпшення нашого державного апарату, піднесення його - не в розумінні окремих осіб, а в повному його обсязі - на вищі щаблі культури" /65/. Ситуація вимагала термінового розв'язання проблеми якості кадрового наповнення управлінських структур та підвищення ефективності їх роботи, в тому числі і завдяки навчанню кадрів.
Після перемоги Жовтневої революції партія більшовиків та її Центральний Комітет, відчуваючи нестачу кваліфікованих кадрів, почали приділяти значну увагу підготовці власних управлінських та ідеологічних кадрів. За їх опікою створювалась система спеціальних, у тому числі і суто партійних, учбових закладів. Водночас отримала розвиток масова політична освіта трудящих у вільний від їхньої основної роботи час. Незважаючи на орієнтацію системи освіти на комуністичне ідеологічне виховання, слід відзначити ту важливу роль, яку вона мала для підвищення загальної освіти управлінських кадрів та
Loading...

 
 

Цікаве