WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Формування державно-партійного апарату. Радянська влада в Україні - Реферат

Формування державно-партійного апарату. Радянська влада в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Формування державно-партійного апарату. Радянська влада в Україні.
Водночас зі створенням УНР у промислових регіонах України до влади прийшли більшовицькі ради, за ініціативою яких було підготовлено і проведено в грудні 1917 р. І Всеукраїнський з'їзд Рад. Згідно з рішенням з'їзду, розгорнулася інтенсивна робота по формуванню органів виконавчої і розпорядчої влади на чолі з обраним з'їздом Центральним Виконавчим Комітетом. До складу ЦВК входили агітаційний, технічний, господарський, військовий відділи, відділ зв'язку. Одне з перших рішень ЦВК стосувалось створення Народного Секретаріату - першого уряду Радянської України, на який одночасно покладалися і законодавчі функції (на зразок Ради Народних Комісарів Росії). З'їзд проголосив Українську Радянську Республіку федеративною частиною у складі РРФСР.
Свою діяльність Народний Секретаріат у складі 13 секретарств здійснював як через місцеві Ради та їх відділи, так і через призначених ним комісарів. Відповідне секретарство по своїх галузях управління призначало комісарів на місця. В боротьбі за встановлення більшовицької влади на підпорядкованій їй території була ліквідована більша частина урядових установ Центральної Ради. Установи, які управляли транспортом, комунальним господарством, продовольством, тимчасово залишались, а їх службовці використовувались як технічний та консультативний апарат при комісарі.
На зразок Радянської Росії, в Україні також були створені і діяли надзвичайні державні органи влади - революційні та військово-революційні комітети, Надзвичайна Комісія Народного Секретаріату, які контролювались більшовиками, і як правило, не мали правового підгрунтя для своєї діяльності. Коменданти та комісари, що здійснювали владу на місцях, призначалися або обиралися ревкомами, революційними штабами та Радами.
Під час громадянської війни Україна знаходилась у таборі постійних військових дій. У період окупації українських територій австро-німецькими військами діяльність вищих органів влади УРР була припинена. Натомість було створено спочатку Повстанбюро, потім Центральний військово-революційний комітет, які діяли в умовах підпілля.
З 29 січня 1919 року уряд Української Радянської Республіки було перейменовано на зразок Росії в Раду Народних Комісарів. У березні того ж року відбувся ІІІ Всеукраїнський з'їзд Рад, який затвердив Конституцію УСРР, де, окрім іншого, було визначено загальну структуру і компетенції органів вищої державної влади. З'їзд Рад було проголошено вищим органом державної влади. На період між з'їздами вища влада зосереджувалась у Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітеті.
За період з кінця 1917 р. до кінця 1920 р. на більшій частині території України встановився режим військово-пролетарської диктатури з монополією більшовицької партії в державному будівництві, утворенням поряд з передбаченими Конституцією органами державної влади нелегітимних надзвичайних державних органів, централізацією управління, військовими та напіввійськовими методами управління, повсюдним втручанням у державні справи з боку партійних органів.
Склад
Народного Секретаріату (першого уряду) Української Радянської Республіки, створеного 17.12.1917р.
Голова
секретар внутрішніх справ
секретар військових справ
секретар праці
секретар торгівлі та промисловості
секретар фінансів
секретар продовольства
секретар землеробства
секретар міжнаціональних справ
секретар народної освіти
секретар пошт і телеграфів
секретар шляхів сполучення
секретар судових справ
секретар управління справами
У провідних галузях економіки партія здійснювала свій вплив через уповноважених комісарів, в інших - через партійців управлінського апарату. Але злиття партійного і державного апаратів офіційно було не оформлено.
Формально правову основу організації та діяльності державного механізму республіки визначала Конституція УСРР 1919 р., відповідно до якої найвищими органами державної влади було визначено Всеукраїнський з'їзд Рад, ВУЦВК і Раду Народних Комісарів. На рівні міст та сіл владні функції здійснювали міські та сільські Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів і обрані ними виконкоми, на рівні губерній, повітів та волостей - з'їзди Рад та їх виконкоми. До липня 1919 р. в Україні було створено 10 губернських, 95 повітових, 1816 волосних та 14143 сільських виконкомів .
З липня 1920 р. під керівництвом сільських рад активно створювались комітети незаможних селян, які відіграли важливу роль у становлені більшовицької радянської влади на селі.
Прихід до влади більшовицької партії супроводжувався значними кадровими перестановками в органах державного управління. Фахівці, що працювали на різних посадах у міністерствах, управліннях та інших владних структурах ще за часів царського режиму і мали великий досвід професійної роботи, опинилися в такій ситуації, коли революція перервала спадкоємність і вивела на державну службу людей з різних соціальних верств. На відміну від буржуазної революції, де прихід до влади нових суспільних сил визначався головним чином економічними факторами, в Жовтневій визначальним був фактор політичний. До влади прийшли більшовицькі кадри. Вони швидко зайняли керівні посади в системі державного управління, що створювалась .
У зв'язку з ідеологічним несприйняттям Жовтневої революції значна частина старих бюрократів самостійно пішла з посад і надалі, займаючи пасивну позицію, опинились або в еміграції, або попали під прес репресивної більшовицької машини.
Інша частина чиновників пішла на службу до установ більшовицького уряду, і працювала як у керівному складі державних установ, так, в якості консультативного та технічного виконавчого персоналу, який, до речі, досить добре фінансувався більшовицькою владою. За даними перепису службовців 1922 р., серед керівного складу державного апарату 27% складали особи, які працювали на керівних посадах ще до революції, 12% мало досвід роботи в якості молодшого персоналу в царському урядові . Але ці працівники старої управлінської еліти працювали в умовах постійного контролю та тотальної недовіри з боку більшовицьких комісарів, знаходились під загрозою періодичних "чисток", скорочень та переслідувань, що нерідко закінчувалось фізичним знищенням.
Англійський філософ Б.Рассел, аналізуючи ситуацію, що склалася в апараті більшовицького уряду, поділив його склад на три специфічні групи:
-стара гвардія більшовиків, яка обіймала, як правило, провідні посади і характеризувала як чесні, жорсткі, фанатичні люди, готові на жертви заради ідеї;
-нові кар'єристи, яких приваблює можливість матеріального успіху;
-ті, кого задовольняє стабільна робота .
Велика кількість кваліфікованих працівників старого бюрократичного апарату, стала
Loading...

 
 

Цікаве