WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Слугування ідеології - Реферат

Слугування ідеології - Реферат


Реферат на тему:
Слугування ідеології
Перші ознаки значного впливу ідеологій на формування державної політики та вирішення державних справ можна спостерігати в Європі ще за часів поширення християнства, тобто наприкінці епохи Давнього Риму. Цей процес, особливо після створення умов сприяння розвитку християнства з боку правлячих кіл, відбувався досить складно і суперечливо. Боротьба між язичеством і християнством знайшла відображення і в державному управлінні, оскільки прибічники різних релігійних поглядів, причетні до державних справ, продовжували кожен по-своєму впливати на формування світогляду окремих верств населення. Прихильність цісаря до християнства стала одним з вирішальних факторів та запорукою його перемоги в боротьбі з язичеством. Завдяки цьому була визначена стратегія подальшого розвитку християнства та формування державного управління в Європі, що поєднувала інтереси монарха і церкви.
Досить яскраво простежується вплив церкви на діяльність владних структур та їх посадових осіб у період Середньовіччя. В ті часи взаємовідносини між державою і релігією та між державними особами і службовцями церкви складалися по-різному. Це і довголітня внутрішня боротьба за шанування ікон, спричинена надмірним втручанням у релігійні справи цісаря та його оточення, і боротьба між монархами та Ватіканом щодо визначення пріоритету в політичному житті країни, це і хрестові походи, які супроводжувались жорстокими репресіями щодо іновірців, і міжрелігійні конфлікти. Це і часи порозуміння, коли монархія і релігія підтримували владу одна одної.
Якщо на початковій стадії одержавлення християнство сприяло суспільному прогресу, зокрема розвитку освіти, культури, формуванню гуманістичних моральних норм, то надалі в процесі боротьби за владу католицизм як одна із християнських течій став непримиренним противником нових поглядів та реформ, гальмом суспільного розвитку.
У період реформації під гаслом боротьби з церковними традиціями, яка розгорнулася під проводом М. Лютера, в суспільній думці відбулися значні зміни. Вони базувались на ідеї проголошення свободи віри та поступового вивільнення державної політики від тиску релігійних догматичних ідеологій. Внутрішня боротьба супроводжувалася тривалим протистоянням між різними церковними течіями, досить часто використовувався примус, що призводило навіть до кровопролиття.
Під час боротьби між католицизмом і реформаторством на місце пап-гуманістів, які багато часу присвячували мистецтву і письменству, прийшли папи, які всю свою енергію спрямовували на захист і розвиток католицької церкви. Для цього церквою було створено спеціальний орден ієзуїтів, який своєю головною метою визначав боротьбу з єретиками, реформацією і створив церковний трибунал так званої святої інквізиції. Завдяки ордену ієзуїтів у багатьох країнах тогочасної Європи значно посилився вплив католицької церкви на державні справи, оскільки члени ордену, до того ж, призначали своїх членів на дипломатичну службу, мали важливі зв'язки в придворному оточенні і завжди використовували політичні важелі на користь церкви. У такій ситуації відбулось об'єднання державних і церковних функцій. Завдяки тому, що в самому ордені сповідувалися принципи субординації та ієрархічної підлеглості, в тому числі і поза межами однієї країни, виникла можливість одночасного проведення політичних акцій у масштабах кількох країн, де діяли представники ордену. Це підвищувало суспільно-політичну вагу ієзуїтів і посилило загальний вплив католицької церкви, особливо у сфері міждержавних відносин. Для досягнення мети ієзуїти використовували різні методи, в тому числі й досить жорстокі - таємні вбивства, тортури, шпигунство. Існувала думка, що вони діють за принципом "мета виправдовує засоби", що потім стало гаслом теорії Н. Макіавеллі.
Тривала суперечка між католицизмом і реформаторством, яка супроводжувалась і військовими діями, хрестовими походами, закінчилася врешті-решт проголошенням Вестфальського миру у 1648 р. однією з умов якого було визначення рівноправ'я євангелістів і католиків, і релігійні питання відійшли на другий план порівняно з політичними та економічними.
Розквіт в Європі абсолютизму в ХVII - першій половині ХVIII ст. супроводжувався одночасними успіхами в становленні суспільних наук. Ідеї Локка, Вольтера, Монтеск'є, Руссо сформували суспільну думку про можливе реформування державного устрою та суспільних відносин стосовно надання громадянам політичних свобод. Загальні тенденції раціоналізму поступово спрямовувались на підвищення добробуту нижчих класів населення та надання їм свободи.
Політичну ситуацію часів французької революції характеризують зниження авторитету корони за часів панування у Франції Людовика ХV, поширення ідеї знищення середньовічного феодального права і надання громадянам свобод. Проголошення прогресивної Декларації прав людини і громадянина та прийняття першої французької конституції суттєво вплинули на державний устрій країни, а також на формування владних структур і їх кадрове забезпечення. Але проголошені в ті часи на перший погляд гуманні демократичні засади державного будівництва у Франції супроводжувались жорстокими репресивними заходами проти шляхти, духовенства та інших прибічників старого ладу. Спроба силоміць побудувати республіканську демократію за моделлю якобінців призвела до тотального терору і зрештою, до занепаду держави. Верховенство ідеї, орієнтація на яку супроводжувалась суттєвими змінами в кадровому складі державних установ, жорсткі виступи проти аристократів, орієнтація на примус у процесі впровадження визначеної ідеологічної моделі призвели до несприйняття народом революції, оскільки невміння нових службовців вести господарство країни спричинило загальне зубожіння населення.
З часом Франція після довготривалих внутрішніх суперечок і війн повернулася до монархічного устрою на чолі з Наполеоном Бонапартом. Одним з основних принципів кадрового відбору на державну службу в наполеонівській імперії став професіоналізм. Приймаючи особу на службу, перевагу віддавали насамперед її діловим якостям незалежно від того, яку посаду вона обіймала під час революції. Але після падіння Імперії Наполеона знову поширилося протегування, стали важливими походження, зв'язки, суспільне становище, аристократичне оточення посіло панівне місце в державному апараті. Тільки поступовий перехід від монархії до республіки через низку війн та змін правителів сприяв запровадженню демократичних засад у державний устрій цієї країни.
Найбільшого поширення ідеологізація державного управління дістала після Жовтневої революції 1917 р. в Росії.
Прихід до влади партії більшовиків в результаті повалення Тимчасового уряду започаткував у новітній світовій історії існування низки держав, управління в яких було побудоване згідно з ідеологічними догмами. До них належали не тільки країни колишнього радянського блоку, хоча саме з СРСР та його союзниками найчастіше пов'язують залежність системи влади від панівноїідеології, а й країни західного світу - Італія, Іспанія, Німеччина, ціла низка
Loading...

 
 

Цікаве