WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → На службі у держави - Реферат

На службі у держави - Реферат

фундаторів західної політичної науки. Його заслуга полягає в тому, що він усвоїх творах початкував сучасне трактування таких понять, як влада, політика, бюрократія, демократія, легітимність тощо. Веберівське вчення про легітимну владу робить акцент на тому, що правління може розраховувати на сприяння населення своїм діям тільки тоді, коли люди сприймають політичну владу, вважають її правомірною, тобто готові виконувати закони, що приймає правління. Суспільний лад в демократичному суспільстві може базуватися тільки на юридичних нормах з урахуванням впливу внутрішніх моральних цінностей суспільства.
М. Вебер наголошував, що державний діяч, який мріє про підтримку суспільства, має враховувати його внутрішні чинники, а саме традиційну владу, звички.
На підставі розгляду різних умов існування бюрократичних систем він запропонував будувати всяку управлінську систему з позиції раціональності, тобто орієнтувати її на досягнення конкретних завдань і цілей. Розрізняючи три типи бюрократії: патрімоніальну, що базується на традиціях і притаманна докапіталістичним суспільствам, харизматичну, яка характерна для авторитарних режимів, і раціональну, що є найбільш сприятливою для вирішення проблем капіталістичного суспільства, М.Вебер дійшов висновку про переваги останньої в процесі подальшої бюрократизації суспільства. Прототипом веберівської моделі державного управління є ієрархізована піраміда влади, де на кожному рівні чітко визначені завдання і функції установи і посади, де діяльність кожної управлінської одиниці регулюється законодавчими актами, в яких поняття посада та особа не ототожнюються. Суттєвого значення в реалізації концепції раціональної бюрократії надається системі спеціалізованого навчання управлінським методам, формалізації і раціоналізації управління.
Модель раціональної бюрократії, запропонована М.Вебером, тривалий час була теоретичною підвалиною побудови державної служби західного світу.
В умовах буржуазного суспільства питання економічного становища державних службовців та їх соціального захисту вимагали нового підходу. Після поразки Франції у війні на початку ХІХ ст. внаслідок економічної та політичної кризи наймані службовці виявилися незахищеними від зубожіння та перед загрозою звільнення з посади. Більше це стосувалося малозабезпечених низових канцеляристів, оскільки вищі політичні та адміністративні посади, як правило, обіймали заможні, економічно незалежні особи. Це потребувало законодавчого закріплення соціальних гарантій та захисту пересічних службовців. Тільки в 1946 р. французький парламент прийняв "Загальний Статут", або Закон про державну службу, в якому визначалася відмінність між службовцями політичного рівня і виконавцями, соціальний та економічний статус службовців.
В США та Канаді робота адміністрації довгий час розглядалась як звичайне і повсякденне виконаня політичних завдань. Наукове обгрунтування державної служби започаткували Вудро Вільсон та Френк Гудноу, на ідеї яких чималий вплив справив Фон Стейн. Адміністративна практика в Америці в цілому розвивалася за зразком Англії.
Визначною подією в становленні державної служби США було заснування в 1883 р. національної комісії у справах державної служби. Згодом ця комісія була реорганізована в кадрове агенство, яке займалось класифікацією посад, установленням оплати за роботу, спостереженням за службовою кар'єрою, а також підвищенням кваліфікації службовців. У ті часи було висунуто й ідею про конкурсні іспити при прийнятті на державну службу, що сприяло покращанню складу чиновників.
Становлення канадської державної служби відбувалось аналогічно, але за часом трохи випереджало цей процес у США. У додатоки до Закону Канади про державну службу 1868 р. було положення про заснування незалежної комісії у справах державної служби, яка відповідала за проведення обов'язкових іспитів на конкурсній основі, організацію та класифікацію державної служби. Зараз ця комісія контролює понад 98% всіх призначень на державні посади.
У Нідерландах Закон про Державну службу був прийнятий тільки в 1929 р., хоча про необхідність правового захисту державного службовця йшлося ще наприкінці ХІХ ст. Тоді ж була введена і система вступних іспитів при прийнятті службовців на роботу на конкурсних засадах.
У Німеччині, незважаючи на впроваджену у ХVІІІ ст. систему залежності службової кар'єри від якості роботи, вступити на державну службу ще тривалий час могли тільки представники вищих елітних верств суспільства. Тільки після 1945 р. державна служба Німеччини була законодавчо врегульована і стала доступною всім громадянам.
Зміни, які сталися в періоди Нового та Новітнього часів, здебільшого пов'язані з формуванням законодавчої бази для організації державної служби. У цей час визначається статус державних осіб, їхні права, обов'язки, процедура обіймання посади, підготовки державних службовців. Переглядаються і переорієнтовуються функції державних установ щодо вирішення нагальних проблем громадян на противагу загальнодержавним проблемам, проблемам існування монаршого двору, влади аристократії. Тоді зростає чисельність урядових службовців, що пов'язується із спричиненими індустріалізацією соціальними змінами, під впливом яких уряди країн, беруть на себе відповідальність і за забезпечення соціального захисту державних службовців. Розширення адміністративного апарату сприяє підвищенню свідомості службовців, які вже формуються в окремий елітний прошарок суспільства. Державна бюрократія з урахуванням її повноважень і владних функцій стає впливовою силою. Але посилення влади чиновників потребувало заходів щодо подолання таких негативних явищ, як зловживання, бюрократизм, корупція. Виникає потреба встановлення суспільного контролю над діяльністю бюрократичних установ та їх апарату.
Література
1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1997 р. - К., 1997.- 64 с.
2. Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 // Вісн. держ. служби. - 1995. - № 1. - С. 9-28.
3. Указ Президента України "Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців" від 30.05.1995 // Вісн. держ. служби. - 1995. - № 2. - С. 30-31.
4. Указ Президента України "Про державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи" від 7.07.1997 № 620-97 // Вісн. держ. служби. - 1997. - № 3. - С. 7-10.
5. Философский энциклопедический словарь. - М., 1989. - 576 с.
6. Вебер М. Избранные произведения. - М., 1994. - 496 c.
7. Зіллер Жак. Політико-адмінистративні системи країн ЄС: Порівнял. аналіз. - К.: Основи, 1996. - 420 с.
8. Niedersachrisches Beamtengesets in der Neufassung und Bekanntmachung vom 11. Dezember 1985 - Gottingen, 1991.- 160 c.
9. Організаційно-правові аспекти державної служби Іспанії. На матеріалах збірників Генеральної дирекції міністерства державної служби Іспанії за 1991-1992 рр.- К., 1993. - 78 с.
Loading...

 
 

Цікаве