WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державна влада та посадові особи в історії України - Реферат

Державна влада та посадові особи в історії України - Реферат

так звані "старости", які очолили місцеві адміністрації.
30 листопада П.Скоропадським було видано закон "Про зміну, доповнення та скасування діючих узаконень про волосні, повітові та губерніальні установи по управлінню сільськими місцевостями", який поновив інститут колишніх "земських начальників" і утворив повітові та губернські ради в сільських справах. Система місцевого управління ввійшла до сфери впливу міністерства внутрішніх справ .
За кілька місяців на Україні було відновлено дійовий адміністративний апарат, були створені власні армія, поліція. Якщо Центральна Рада мала офіційні дипломатичні стосунки лише з Німеччиною, Австро-Угорщиною та Отоманською імперією, то Гетьманщина обмінялась посольствами з 12 країнами. Великі успіхи були досягнуті в організації освіти. За часів гетьманського правління було засновано близько 150 нових україномовних гімназій, декілька вищих навчальних закладів, Українську Академію наук .
Але спроба узурпації влади та каральні заходи з боку гетьманської влади викликали рух опору з боку населення. Як наслідок, гетьманською опозицією було проведено ряд нелегальних з'їздів українських партій На чолі з В.Виниченком було створено координаційний осередок опозиції під назвою Український народний державний союз. 13 листопада для керівництва повстанням проти гетьманського уряду було обрано Директорію, яка стала фактично альтернативним урядом. 14 грудня під тиском опозиції гетьман зрікся влади.
До керівництва країною прийшла Директорія, яка проголосила відновлення Української Народної Республіки. Новий уряд взяв на себе обов'язок бути представником інтересів трудящих. Буржуазія, поміщики, частина інтелігенції були позбавлені виборчих прав. Вища влада зосередилась у Директорії, а законодавча - у трудового конгресу, обраного "трудовим населенням". Виконавча влада належала Раді Народних Міністрів, а влада на місцях - трудовим радам селян, робітників та "трудової інтелігенції" .
Часті зміни уряду, внутрішні суперечності в органах влади, складні умови існування в стані війни (з одного боку - з німецькою армією, з другого - з більшовиками, з третього - з Польщею), призвели до концентрації влади в руках отаманів - командувачів військ. Реальна влада в Україні переходить до військових. На 15 листопада 1919 р. Директорія фактично розпалась, і державну владу очолив отаман С.Петлюра .
На початку 1920 року Варшавським договором між УНР і Польщею польський уряд визнав право України на незалежність, але частина Західноукраїнських земель згідно з цим договором підпала під управління Польщі. 18 березня 1921 року Ризький договір між Польщею і Радянською Росією визнав Українську Радянську Соціалістичну Республіку після чого Директорія, уряд УНР були вимушені перейти на нелегальні умови роботи.
Водночас з проголошенням Української Народної Республіки у західноукраїнських землях, що знаходились у складі Австро-Угорщини, 19 жовтня 1918 р. за рішенням Української Національної Ради була створена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). На чолі влади в ЗУНР стояла Президія у складі президента та його чотирьох заступників. Президент мав право скликати засідання Української Національної Ради та виконував функції її голови.
Складність внутрішньої політики гетьманської держави та її залежність від зовнішніх факторів не дозволили об'єднати галицькі землі з Наддніпрянською Україною. У березні Українська Національна Рада прийняла рішення про скликання Сейму ЗУНР, але у зв'язку із складними політичними подіями тих часів, незважаючи на прийнятий закон про вибори до сейму, вони так і не відбулися. Перший уряд Західноукраїнської Народної Республіки (Державний Секретаріат) було створено в листопаді 1918 р., і він з самого початку своєї роботи зорієнтувався на об'єднання зі східною Україною.
Склад
Державного секретаріату (уряду) Західноукраїнської Народної Республіки
Прем'єр
державний секретар внутрішніх справ
державний секретар закордонних справ
державний секретар судових справ
державний секретар праці
державний секретар освіти та віросповідання
державний секретар земельних справ
державний секретар здоров'я
державний секретар шляхів
державний секретар харчових справ
державний секретар пошт та телеграфів
державний секретар громадських робіт
На рівні повіту, міста, села владу в ЗУНР очолював комісар. Його призначення відбувалось за рішенням державного секретаря внутрішніх справ. Паралельно існували місцеві національні ради як представницький орган самоврядування .
Після розпаду Австро-Угорської імперії Польща стала інтенсивно гальмувати процес створення самостійної ЗУНР. Крім цього, незважаючи на проголошення злуки між східною і західною частинами України, непорозуміння між урядами УНР і ЗУНР в умовах боротьби з більшовизмом і Польщею призвело до втрати на довгі часи можливості побудови самостійної української національної держави.
Однак попри часті зміни форм правління, нестабільність політичної ситуації, відсутність досвіду державотворення, що супроводжувало коротку історію України в умовах самостійного існування, вдалося досягти значних результатів у формуванні владних інституцій та їх правового забезпечення. Досить відзначити успіхи конституційного оформлення влади в різних державних утвореннях періоду боротьби за самостійність України. Визначною подією стало законодавче визначення місця і ролі службових осіб періоду Української Держави. Швидкі темпи створення дієздатного державного апарату та його правової бази в ЗУНР, прагнення урядів на противагу персональним амбіціям керівників до об'єднання в інтересах побудови єдиної національної держави ( злука між УНР і ЗУНР) є проявом національного патріотизму української правлячої еліти та прикладом для наслідування сучасним політикам України.
Література
1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1997 р. - К., 1997.- 64 с.
2. Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 // Вісн. держ. служби. - 1995. - № 1. - С. 9-28.
3. Указ Президента України "Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців" від 30.05.1995 // Вісн. держ. служби. - 1995. - № 2. - С. 30-31.
4. Указ Президента України "Про державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи" від 7.07.1997 № 620-97 // Вісн. держ. служби. - 1997. - № 3. - С. 7-10.
5. Философский энциклопедический словарь. - М., 1989. - 576 с.
6. Вебер М. Избранные произведения. - М., 1994. - 496 c.
7. Зіллер Жак. Політико-адмінистративні системи країн ЄС: Порівнял. аналіз. - К.: Основи, 1996. - 420 с.
8. Niedersachrisches Beamtengesets in der Neufassung und Bekanntmachung vom 11. Dezember 1985 - Gottingen, 1991.- 160 c.
9. Організаційно-правові аспекти державної служби Іспанії. На матеріалах збірників Генеральної дирекції міністерства державної служби Іспанії за 1991-1992 рр.- К., 1993.- 78 с.
Loading...

 
 

Цікаве