WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державна влада та посадові особи в історії України - Реферат

Державна влада та посадові особи в історії України - Реферат

більшоючастиною для служби на місцях.
На території України першим аналогічним навчальним закладом стала Києво-Могилянська Академія, що була створена ще в 1632 р. шляхом злиття братської школи Києвського богоявленського братства і духовної школи Київо-Печерської лаври, яку заснував в 1631 р. Київський митрополит Петро Могила. До цієї Академії приймалися діти заможніх горожан, козаків і духовенства. Більша частина державних чиновників і канцеляристів України часів Гетьманщини була випускниками Києво-Могилянської Академії, що свідчить про високий рівень освіти та довіри до них з боку вищих державних осіб .
Рішельєвський ліцей, відкритий в Одесі у 1817 р. згідно із задумом герцога А.Е. Рішельє, був середнім учбовим закладом підвищеного типу, який понад все готував і державних службовців .
З часом провідними навчальними закладами по підготовці російських бюрократів стають класичні університети. Першим російським університетом визнається Московський, який було засновано у 1755 р. за ініциативою М. Ломоносова. До числа найстаріших університетів Росії відносяться Тартуський (1802 р.), Вільнюський (1803 р.). Казанський (1804 р.), Харківський (1805 р.), Ленінградський (1819 р.), Київський (1834 р.). Всього в дореволюційній Росії було 13 університетів (44 тис. студентів), які готували фахівців з різних напрямів науки . Велика кількість університетських випускників, особливо фахівців з права, йшли працювати до державних управлінських установ і з часом заснували прошарок професійних державних службовців царської Росії /46/. Зміни, що намітилися у відношенні дворянства до цивільної служби в останній чверті ХVІІІ ст., яким сприяла тажка військова служба павлівського правління та створення виборної дворянської служби, зробили цей вид діяльності більш привабливим для дітей зі знатних родин. Створення міністерств робить службу в них навіть модною для дворянської молоді. Особливо це стосується дипломатичної служби В колегію іноземних справ дворян приймали актуарисами (14-й клас) і тільки з університетською освітою /48/. У 80-х роках ХІХ ст. приблизно 47 % студентів російських університетів становили вихідці з дворян, близько 10 % - діти духовенства .
Для закріплення на цивільній службі дітей канцелярських службовців і підготовки кваліфікованих кадрів за сприяння Миколи І в ряді губернських міст були засновані канцелянські училища. Створення їх мережі сприяло розповсюдженню освіти серед широких верств населення і підвищенню загальної освіченості країни . Одночасно була розв'язана проблема забезпечення кваліфікованими канцелярськими службовцями органів місцевої влади.
Створена в царській Росії система підготовки і навчання державних службовців протягом довгого часу забезпечувала кадрами всі рівні державного управління і проіснувала до революції 1917 р.
2. Боротьба за суверенність України.
Політична криза, що охопила Росію на початку двадцятого століття, призвела до лютневої революції 1917 р., яка стала початком радикального реформування системи державного управління і створення нових підходів до формування державного апарату як в цілому в Росії так і на територіях України. Щодо останнього, то з поваленням царської імперії з'явилась нова перспектива самовизначення українського народу і можливість створення на території України власної національної державності.
Після лютневої революції Тимчасовий уряд, як вищий орган російської буржуазної влади, мав за мету стати головною установою законодавчої і виконавчої влади в країні і таким чином замінити верховну царську владу. Росія і при новій владі за своїм устроєм залишалася унітарною країною, тому історичне прагнення українського народу до самостійності Тимчасовий уряд не сприймав. Використовуючи старі органи влади на місцях, він прагнув і далі зберегти свій вплив і контроль над територіями України.
У березні 1917 р. представники службовців старих державних установ в Києві з метою збереження і підтримки ладу в місті утворили Виконавчий комітет, що мав підтримувати порядок і діяти від імені Тимчасового уряду.
В управлінні Росією після лютневої революції завдяки впливу народних мас були здійснені деякі зміни в напрямку демократизації самої системи управління. Перш за все, паралельно з централізованим апаратом управління Тимчасового уряду на місцях почали створюватись ради робочих та селянських депутатів. Сама структура апарату міністерств і відомств фактично ще майже не змінився, тільки з'явилось декілька нових міністерств, в тому числі такі як праці, пошт і телеграфів, продовольства та державного піклування. Залишились незмінними і органи влади, що були тимчасово створені на початку війни: особливі наради, військово-промислові комітети і ради. Це визначалось тим, що Тимчасовий уряд після приходу до влади проголосив продовження війни до перемоги. Таким чином військово-промислові програми продовжували знаходитись в центрі уваги нового уряду.
На території України після лютневої революції на місцях почали формуватись власні буржуазні органи влади. З членів міських дум створювались комітети громадських організацій так, що владу поступово в місцевих органах очолила українська буржуазія і поміщики, які на той час мали більшість в думах. Рішенням Тимчасового уряду посади губернаторів як представників старої царської влади було скасовано, а їх функції покладено на губернських комісарів, які призначались більшою частиною з голів губернських земських управ. Будучи представниками старої управлінської еліти, комісари зберігали старий державний апарат, в тому числі і на місцях: волосних старшин, суддів, поліцейських чинів. Такі ж приблизно зміни відбулися і на рівні повітів, де замість повітових справників призначалися повітові комісари, які одночасно були головами повітових управ. Такий підхід тимчасового уряду до формування органів виконавчої влади на місцях призвів до того, що в більшій частині нових владних установ продовжували головувати представники старої консервативної еліти. Таким же залишався і апарат цих органів влади.
Паралельно з державними органами управління як форма самоврядування трудящих на місцях активно створювались Ради. До липня 1917 р. на території України вже діяло 252 Ради робітничих, селянських та солдатських депутатів Виконавчими органами Рад були виконкоми, які підпорядковувались загальним зборам депутатів. В результаті протистояння старої бюрократичної системи і рад в березні під тиском місцевих рад Тимчасовий уряд був змушений прийняти рішення по звільненню з посад старих волосних старшин та реорганізацію волосних управ в виконкоми. Таким чином намітились нові ознаки реформування владних інституцій на місцях.
У волостях за рішенням уряду були створені волосні земства, в містах з населенням не менше 150 тис. осіб - міські управи та дільничі управління як самоврядні органи . У зв'язку з тим, що одночасно існували старі буржуазні органи влади і новостворені ради робочих, селянських та солдатських депутатів, склалась ситуація двовладдя, яка ще
Loading...

 
 

Цікаве