WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Історичні етапи становлення державної служби. На службі у громадян. - Реферат

Історичні етапи становлення державної служби. На службі у громадян. - Реферат

службовціможуть бути звільненими з посади в разі відставки міністра.
У Великобританії та Нідерландах, навпаки, державні службовці дотримуються нейтральної позиції і залишаються на своїх посадах після призначення нового уряду, оскільки вони служать тільки Короні, тобто монарху і народові.
Завдяки введенню сучасних освітніх критеріїв, конкурсного відбору та запровадженню системи навчання державних службовців в ХХ ст. посилилась професійна база державної служби. До того ж, уряди все частіше стали користуватися послугами спеціалістів-радників, які не мають статусу держслужбовців, але є кваліфікованими фахівцями, провідними науковцями, досвідченими практиками. Як правило, такі особи залучаються до тимчасової роботи.
Підвищення професійних вимог до апарату сприяло значному вдосконаленню системи добору на державну службу. Практично в усіх розвинутих країнах світу в тому чи іншому вигляді зараз діє система гласного конкурсу перед прийняттям на роботу. При цьому в кожній з країн можуть бути свої особливості в організації процедури відбору кандидатів на державну службу: від проведення багатоступеневої перевірки до закритого конкурсу в межах установи. Але різні механізми добору завжди спрямовані на покращення кадрового складу службовців, забезпечення високого професіоналізму та конституційних прав рівності громадян.
Як результат запровадження конкурсної системи дістали визнання спеціалізовані навчальні заклади, в яких здійснюється підготовка державних службовців, в тому числі і для проходження конкурсного відбору такі, як Національна школа управління у Франції, Федеральна академія державного управління Німеччини, університети Великобританії, США, Японії.
Загальноєвропейські тенденції становлення професійної державної служби вплинули і на ситуацію в Північній Америці. Закон про реформу державної служби в США 1978 р. закріпив поділ службовців на кваліфікованих і некваліфікованих. Комісія у справах державної служби була замінена на Відомство керівництва персоналом, голова якої став підпорядкованим безпосередньо Президентові. Одночасно Рада із захисту прав державної служби стала менш залежною від нього. Ще одним новим елементом структури управління держслужбою стала вища виконавча служба, яка нараховувала 8000 федеральних службовців, що на цей час утворювали еліту в межах державної служби. Але взагалі сучасна державна служба в США є досить відкритою системою .
Канадська державна служба мала бути віддзеркаленням усього суспільства. Так, у зв'язку з двомовністю країни в законі про державну мову 1969 р. було визначено, що для обіймання керівної посади на державній службі обов'язкове знання двох мов. Це давало рівну можливість громадянам спілкуватися з керівниками державних органів влади на рівних. Також була розроблена програма щодо створення умов для більш вільного доступу до державної служби жінок, що останнім часом притаманне й іншим країнам світу.
Більшість змін у державній службі у другій половині ХХ ст., були спричинені економічним і демографічним розвитком суспільства та політичними подіями на міжнародній арені. Поступово професіоналізм державних службовців та їх правовий і соціальний статус стають загальною основою для орієнтації їх діяльності на потреби не еліти, а народу, громадян країни. Забезпечення прав населення та надання йому різноманітних послуг визначаються як головне завдання державних чиновників.
Отже, слід зазначити, що загальні підходи до побудови структури сучасних державних установ сформувалися в часи Середньовіччя, точніше у ХІ-ХІІ ст., на зразок ієрархізованої системи управління християнської церкви. Походження державної служби як інституції влади тісно пов'язане зі становленням і розвитком національних держав. Державні службовці довгий час були особистими службовцями монархів. Однак у подальшому в результаті розвитку парламентаризму монархія стала розглядатися вже як засіб досягнення суспільного, загальнодержавного добробуту. Важливим фактором у створенні моделі сучасної державної служби стало розмежування приватного та публічного, розуміння ролі й місця монарха і монаршого двору в управлінні країною.
До кінця ХVІІІ ст. вищі службовці держави виконували одночасно як політичні, так адміністративні завдання. Фактично поняття уряду і адміністрації ще не розрізнялися. Розмежування цих понять як умова розвитку демократичної державної служби сталося під впливом ідеї поділу влади. У ХVІІІ-ХІХ ст. це визначило різні підходи щодо підпорядкування службовців адміністрації політичним посадовим особам. Після відокремлення державних службовців від політичних функціонерів службовці вищих рангів утворили окрему адміністративну еліту.
Водночас відбувся і перехід від переважно колегіальної системи ухвалення рішень до системи бюро або міністерств, яка стала ще однією засадою для створення сучасної структури державної служби.
Зміни в політичному кліматі часто були причиною звільнення певних посадових осіб. Державні службовці мали багато обов'язків і обмежені права. За свою лояльність та нейтральність адміністративний апарат дістав гарантію захисту своїх прав з відповідною оплатою та пенсійним забезпеченням, що з часом було зафіксовано в законах про державну службу або в інших рівнозначних документах кожної розвинутої країни.
З часу заснування установ для підготовки і підвищення кваліфікації службовців знання та професійна придатність стають основними вимогами для прийняття на державну службу. Це також сприяло подальшій професіоналізації державної служби.
У цілому сучасна концепція державної служби розвивалася в тісному взаємозв'язку з розвитком ідеї про державу та суспільство і закономірно висунула на перше місце забезпечення прав громадян як основних утримувачів цієї інституції і орієнтувала сучасних чиновників на надання їм послуг.
Література
1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1997 р. - К., 1997.- 64 с.
2. Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 // Вісн. держ. служби. - 1995. - № 1. - С. 9-28.
3. Указ Президента України "Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців" від 30.05.1995 // Вісн. держ. служби. - 1995. - № 2. - С. 30-31.
4. Указ Президента України "Про державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи" від 7.07.1997 № 620-97 // Вісн. держ. служби. - 1997. - № 3. - С. 7-10.
5. Философский энциклопедический словарь. - М., 1989. - 576 с.
6. Вебер М. Избранные произведения. - М., 1994. - 496 c.
7. Зіллер Жак. Політико-адмінистративні системи країн ЄС: Порівнял. аналіз. - К.: Основи, 1996. - 420 с.
8. Niedersachrisches Beamtengesets in der Neufassung und Bekanntmachung vom 11. Dezember 1985 - Gottingen, 1991.- 160 c.
9. Організаційно-правові аспекти державної служби Іспанії. На матеріалах збірників Генеральної дирекції міністерства державної служби Іспанії за 1991-1992 рр.- К., 1993. - 78 с.
Loading...

 
 

Цікаве