WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Склад адміністративного правопорушення - Реферат

Склад адміністративного правопорушення - Реферат

адміністративним правопорушенням, якщо незаконні дії не завдали істотної шкоди (заподіяння значної шкоди тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 356 КК України).
Однією з поширених ознак об'єктивної сторони є ознака "іншої особи", тобто особи, яка у будь-якій формі бере участь у відносинах з пра-вопорушником. Серед "інших осіб" розрізняють:
по-перше, представників органів держави, які мають виконавчо-роз-порядчі повноваження. Так, КУпАП містить статті, якими встановлюється відповідальність за невиконання розпоряджень командира повітряного судна (ст. 112); злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку, військовослужбовця (ст. 185); злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів (ст. 185); ухилення від виконання законних вимог прокурора (ст. 185);
по-друге, потерпілих громадян, щодо яких вчинено хуліганські дії (ст. 173); громадян - споживачів, яким відмовлено в реалізації їхніх прав на перевірку якості, комплектності, ваги, ціни придбаних товарів (ст. 156); робітників, щодо яких порушено законодавство про працю і про охорону праці (ст. 41). До цієї категорії слід віднести осіб, які постраждали в результаті ненадання транспортних засобів медичним працівникам і працівникам міліції (ст. 124);
по-третє, учасників правопорушення (неповнолітніх), доведених до стану алкогольного сп'яніння (ст. 180); осіб, які користуються послугами повій (ст. 181); особи, які незаконно навчаються карате (ст. 196); громадяни, які здали паспорт у заставу (ст. 202);
по-четверте, правопорушників, яким винний сприяв у прийнятті на роботу осіб, які мешкають без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200); допущення проживання без паспорта (ст. 199); прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку (ст. 211).
В адміністративному праві немає загальних норм щодо співучасті, у яких би вирішувалося питання про детермінацію відповідальності кількох осіб, які умисно і спільно вчинили адміністративне правопорушення. Лише ст. 35 КУпАП відносить до обставин, що обтяжують відповідальність, вчинення правопорушення групою осіб. Проте будь-які ознаки групового правопорушення (спільне, умисне, з розподілом ролей, участь у правопорушенні двох або більше осіб тощо) у нормативному порядку не закріплюються. Разом з тим, у кількох статтях Особливої частини КУпАП є норми, що регулюють відповідальність за групове правопорушення і містять низку конкретних ознак такого правопорушення. Саме вони дають можливість зробити висновок про те, що адміністративному праву відомі як проста співучасть, так і складна (з розподілом ролей).
Так, у ч. 1 ст. 181 встановлено адміністративну відповідальність за участь в азартних іграх на гроші; ст. 122 визначає, що участь водіїв мо-тоциклів та інших транспортних засобів у груповому (більш як два) пе-ресуванні, зупинці чи стоянці, що створюють перешкоди дорожньому руху в містах та інших населених пунктах, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Частина 3 ст. 181 встановлює відповідальність за організацію азартних ігор; ст. 185 передбачає накладення адміністративних стягнень на організаторів зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, якщо по-рушено порядок їх організації чи проведення.
3. Суб'єкт адміністративного правопорушення. Чинне адміністра-тивне законодавство не дає узагальненого визначення суб'єкта адмініст-ративного правопорушення і такого терміну не вживає. Аналіз відповідних статей КУпАП дозволяє зробити висновок, що ним є осудна особа, яка досягла певного віку і вчинила описаний у законі склад адміністративного проступку. Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення є той, хто його вчинив. Сам суб'єкт, як реально існуюча особа, до складу не входить. Склад містить лише окремі ознаки, якими ця особа характеризується.
У КУпАП не вживається термін "фізична особа". Використовується тільки термін "особа". Це дає змогу припустити, що суб'єктом адмініст-ративного правопорушення може бути і юридична особа.
Такий висновок небезпідставний, оскільки за межами КУпАП діє до-сить велика група норм, що встановлюють відповідальність осіб за вчинення протиправних дій. І хоч такі дії не віднесені законодавцем до ад-міністративних правопорушень, а відповідальність за них не названа ад-міністративною, вони мають їх найважливіші ознаки. Це, зокрема, норми, що встановлюють відповідальність об'єднань громадян (статті 28-32 Закону України "Про об'єднання громадян" від 16 червня 1992 р., норми Закону України "Про відповідальність підприємств, установ і організацій за порушення законодавства про ветеринарну медицину" від 5 грудня 1996 р. тощо). Саме ця обставина дозволяє дослідникам вказувати на існування інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб.
Проте чинний КУпАП однозначно визнає суб'єктом проступку ви-ключно фізичну особу. Про це, зокрема, свідчать його ознаки, закріплені нормативне. Так, ст. 12 встановлює вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність (16 років); ст. 20 передбачає як обов'язкову ознаку суб'єкта його осудність; ст. 33 вимагає при накладенні стягнення враховувати особу правопорушника; ст. 256 вимагає, щоб у протоколі проадміністративне правопорушення в обов'язковому порядку були відомості про особу правопорушника, а також вказується на обов'язок правопорушника підписати протокол; ст. 268 закріплює за тим, хто вчинив проступок, право виступати рідною мовою тощо. Важко уявити, що зазначені норми розраховані на юридичних осіб. Більше того, ст. 27 КУпАП абсолютно точно визначає, що штраф є грошовим стягненням, яке накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні право-порушення.
Усі ознаки складу, що характеризують індивідуального суб'єкта, можна поділити на дві групи: загальні та спеціальні (аналогічно і суб'єктів прийнято поділяти на загальні та спеціальні).
Загальними визнаються такі, які повинна мати будь-яка особа, що піддається адміністративному стягненню. У першу чергу до них належать вік і осудність. Вони закріплені статтями 12 і 20 Загальної частини КУпАП. У деяких випадках законодавець указує на загальну ознаку, щоб підкреслити відсутність якоїсь певної особливості, що впливає на оцінку проступку. Так, ст. 126 КУпАП вказує на таку загальну ознаку, як відсутність у особи прав на керування транспортними засобами. Наводиться вона тут тільки для того, щоб легко можна було відмежувати названий склад від складів проступків, що встановлюють відповідальність водіїв транспортних засобів.
Спеціальними визнаються такі, що вказують на особливості правового становища суб'єктів і дозволяють диференціювати відповідальність різних категорій осіб, забезпечуючи тим самим справедливу правову оцінку вчиненого діяння. Вони містяться в Особливій частині Кодексу і впливають на кваліфікацію правопорушення.
Загальні та спеціальні ознаки суб'єкта входять до складу адміністра-тивного правопорушення.
Чому поряд із загальними законодавець використовує спеціальні оз-наки? Справа в тому, що правове становище суб'єктів неоднакове. Вони різняться за видами трудової
Loading...

 
 

Цікаве