WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Склад адміністративного правопорушення - Реферат

Склад адміністративного правопорушення - Реферат

поняття вкладається дещо інший зміст. Під матеріальними складами тут розуміють ті, в яких момент закінчення злочину пов'язується з настанням суспільне небезпечних наслідків (за вбивство особа притягується лише в тому випадку, якщо в результаті його дій настала будь-чия смерть); під формальними - ті, за яких настання суспільне небезпечних наслідків не є ознакою, тобто для визнання злочину з таким складом достатньо встановити, що вчинене діяння, заборонене законом. До таких злочинів належить, наприклад, незаконне носіння вогнепальної зброї.
3. Особисті і службові склади. Склади адміністративних правопо-рушень поділяються на особисті і службові (посадові) залежно від того, хто є суб'єктом проступку - просто громадянин чи посадова особа (статті 86, 93, 96, 201). Для посадового проступку характерно, що протиправне діяння має бути вчинене через дію по службі. Посадові особи, як зазначено в ст. 14 КУпАП, підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил, забезпечення виконання яких входить до їхніх службових обов'язків.
4. Однозначні й альтернативні склади. Велике практичне значення має поділ складів на однозначні й альтернативні. Однозначні склади описують ознаки одного діяння у межах однієї статті нормативного акта. Наприклад, доведення неповнолітнього до стану сп'яніння (ст. 180), дрібне хуліганство (ст. 173), заняття проституцією (ст. 181і), торгівля з рук у невстановлених місцях (ст. 160).
Альтернативні склади описують кілька дій у межах однієї статті нор-мативного акта. При цьому проступком вважається вчинення як однієї з описаних дій, так і кількох (або навіть усіх). Наприклад, ст. 189 КУпАП установлює відповідальність за порушення правил відкриття поліграфічних і штемпельних підприємств, придбання, збут, використання, облік, зберігання розмножувальної техніки, шрифтів і матриць особами, відповідальними за додержання цих правил.
Проступком буде і порушення тільки правил обліку чи тільки правил збереження, і тільки правил використання розмножувальної техніки, і порушення всіх зазначених правил разом. У цій статті ми зустрічаємо, крім того, альтернативу предметів проступку: у ній йдеться про норми, які регламентують дії відповідно поліграфічного устаткування, розмно-жувальних апаратів, шрифтів, матриць.
Таким чином, якщо однозначний склад називає ті єдині ознаки, сукупність яких його утворює, то в альтернативному є кілька варіантів ознак. Частіше ця особливість в описі ознак зумовлена прагненням законодавця уникнути загальних формулювань, розкрити зміст ознаки, конкретизувати її. А в ряді випадків конструювання альтернативних складів пов'язано з прагненням нормотворчих органів заощадити нормативний матеріал і замість кількох статей створити єдину, але більш широку за охопленням явищ.
5. Описові і блаикетиі (відсильні). Описові склади цілком розкривають зміст і сутність діяння, що визнається адміністративним правопорушенням. Наприклад, дрібне хуліганство (ст. 173), розпиття спиртних напоїв на виробництві (ст. 179), завідомо неправдивий виклик спеціальних служб (ст. 183), навмисне псування паспорта чи втрата його з необережності (ст. 198).
Бланкетні склади вказують на те, що ознаки проступку містяться в окремо встановлених нормах і правилах. Наприклад, порушення правил адміністративного нагляду (ст. 187), порушення правил торгівлі спиртними напоями (ст. 156), порушення правил охорони і використання пам'ятників історії і культури (ст. 92).
Крім зазначених, в основу класифікації складів адміністративних правопорушень можуть бути покладені й інші критерії. За такою ознакою суб'єктивної сторони як форми вини, проступки можна поділити на навмисні та необережні, а за ознакою мотиву поведінки - на корисливі та некорисливі тощо.
Структура складу адміністративного правопорушення. Правопору-шення як подія, що сталася реально, є ніщо інше, як специфічна поведінка людини чи групи людей.
Будь-яка поведінка, зокрема й протиправна, це результат взаємодії людської свідомості (уявлення щодо навколишнього світу та внутрішнього ставлення до подій, що відбуваються) і людських діянь (вчинків), що спрямовані на зовнішні об'єкти (довкілля і суспільство). Отже, поведінка - це взаємозв'язок і взаємозалежність суб'єктивного (свідомості) і об'єктивного (вчинку, діяння). Виходячи з цього у будь-якій поведінці, у тому числі й протиправній (правопорушенні), виділяють чотири чинники, які її утворюють: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону. У зв'язку з цим і склад проступку конструюють як сукупність чотирьох аналогічних елементів.
Таким чином, об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона становлять структуру складу адміністративного правопорушення. Зу-пинимося на характеристиці кожного з зазначених елементів.
Об'єкт - це те, на що спрямоване посягання. Об'єктом адмініст-ративного проступку, як і будь-якого правопорушення, є суспільні відно-сини. Визначені діяння тому і називаються антигромадськими і заборо-няються, що заподіюють шкоду існуючим суспільним відносинам. Визнання останніх об'єктом правопорушення допомагає розкрити соціальну сутність адміністративного проступку, моральний характер адміністративної відповідальності.
Законодавець забороняє курити у невстановлених місцях (статті 110, 115), управляти транспортом у нетверезому стані (ст. 130), організовувати азартні ігри (ст. 181), їздити в громадському транспорті без квитка (ст. 135), знищувати корисну для лісу фауну (ст. 76), мешкати без паспорта (ст. 197), ламати телефони-автомати (ст. 148) тощо, тому що такі дії заважають нормальному розвиткові схвалюваних державою суспільних зв'язків.
Не всі соціальне корисні відносини врегульовано за допомогою права, і не всі врегульовані правом відносини охороняються юридичними санкціями. Об'єктом адміністративного проступку можуть бути лише такі суспільні відносини, які охороняються адміністративною санкцією.
Цей висновок безпосередньо випливає зі ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням законодавства про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, власності, прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопору-шенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі ігідності інших гро-мадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, від-повідальності перед суспільством.
Отже, об'єктом адміністративного проступку визнаються суспільні відносини, врегульовані правовими нормами, які охороняються адмініст-ративними санкціями. Якщо ми говоримо про об'єкт проступку як елемент (сторону) його складу, то маємо на увазі ознаки об'єкта, зазначені у відповідній нормі.
У багатьох випадках у статтях Особливої частини КУпАП прямо за-значені ознаки об'єкта, що охороняється: порушення права державної власності на надра (ст. 47), порушення права державної власності на води (ст. 48), порушення права державної власності на ліси (ст. 49), порушення права державної власності на тваринний світ (ст. 50).
Ознаки об'єкта, що охороняється, закріплюються також у
Loading...

 
 

Цікаве