WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Провадження за зверненнями громадян. Організаційно-правові основи провадження за зверненнями громадян - Реферат

Провадження за зверненнями громадян. Організаційно-правові основи провадження за зверненнями громадян - Реферат

зверненні, не входять до повноважень органу, його у строк не більше п'яти днів пересилають за належністю. Щодо цього повідомляють громадянина, який подав звернення.
У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно у той самий строк повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
До третього виду (допоміжні суб'єкти) належать особи, які сприяють прийняттю обґрунтованих рішень. Закон передбачає їх участь лише у провадженнях з розгляду заяв чи скарг (ст. 18). Чинне законодавство не містить спеціального переліку таких осіб. Водночас аналіз Закону України "Про звернення громадян" свідчить, що такими особами є адвокат, представник трудового колективу, представник організації, яка здійснює правозахисну функцію (ст.18), особи, з вини яких було допущено порушення (ст. 19), особи, які надають інформацію компетентним органам у ході перевірки звернень відповідно до вимог статей 15 і 19. Особливістю цієї групи суб'єктів є те, що компетенція допоміжних суб'єктів реалізується на другій стадії провадження - стадії розгляду заяви чи скарги.
До четвертого виду (патронатні суб'єкти) належать особи, які подають звернення в інтересах громадянина за його уповноваженням. Закон передбачає їх участь у провадженнях за всіма видами звернень (ст. 5). Необхідно зазначити, що докладніше їх участь регламентована у прова-дженнях за скаргами (ст.16). Особливістю даної групи суб'єктів є те, що компетенція патронатних суб'єктів реалізується на 1-й стадії провадження - стадії подання звернення. До патронатних суб'єктів відносяться: законні представники неповнолітніх та недієздатних осіб, трудові колективи, правозахисні організації, інші особи (ст. 16), уповноважені особи (ст. 5).
Особливості провадження за окремими видами звернень (пропози-ціями, заявами, скаргами). Законодавець поділяє провадження за звер-неннями громадян на 3 види. Це провадження за пропозиціями (заува-женнями), провадження за заявами (клопотаннями), провадження за
скаргами. Таким чином, термін "провадження за зверненнями громадян" є родовим і об'єктивується в одному із зазначених проваджень. Кожному із вказаних видів проваджень притаманні загальні та особливі риси.
Загальні риси об'єктивуються у загальних вимогах, термінах, компе-тенції суб'єктів, наявності стадій тощо, особливі риси - у вимогах, термінах, компетенції суб'єктів, що спеціально визначена для конкретного виду провадження.
Особливості провадження за пропозиціями (зауваженнями) містить ст. 14 "Розгляд пропозицій (зауважень) громадян" Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 р., яка встановлює вихідні положення й особливості провадження за цим видом звернень. У ній спе-ціально зазначено, що суб'єкти, які розглядають пропозиції (зауваження) і приймають рішення, зобов'язані: а) розглянути пропозиції (зауваження); б) повідомити громадянина про результати розгляду.
Компетенція інших груп суб'єктів (які звертаються з пропозиціями, що сприяють прийняттю обґрунтованих рішень, і патронатних) спеціально для цього виду провадження у нормативному порядку не визначена.
Особливості провадження за заявами (клопотаннями). Цей вид проваджень спеціально регламентований ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 р.
Стосовно суб'єктів, що розглядають заяви (клопотання) і приймають за ними рішення, цією статтею встановлено, що вони зобов'язані:
а) розглядати такі звернення, по-перше, об'єктивно; по-друге, вчасно;
б) перевіряти викладені в них факти;
в) приймати за результатами перевірки рішення відповідно до чин-ного законодавства;
г) забезпечувати виконання прийнятих рішень;
д) повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Слід зазначити, що обов'язки цих суб'єктів у проваджені за заявами
збігаються з їх же обов'язками у проваджені за скаргами та зафіксовані у ст. 19.
Окремі вимоги у чинному законодавстві зафіксовані й щодо відповідей за результатами розгляду заяв (клопотань). Така відповідь дається обов'язково тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань. Підписує відповідь керівник або особа, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (кло-потанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Компетенція усіх інших суб'єктів, що діють у даному проваджені, та-кож збігається з їхньою компетенцією у провадженні за скаргами.
Особливості провадження за скаргами. Провадження за скаргами є провадженням, що найбільшою мірою врегульовано адміністративно-
правовими нормами. На відміну від проваджень за пропозиціями та заявами, законодавець вказує на інстанції подання скарги. Першою інстан-цією оскарження дій (рішень) органів держави, підприємств, установ, ор-ганізацій є вища в управлінській ієрархії структура. Другою інстанцією є суд. До суду скарга подається у випадках: а) якщо громадянин не пого-джується з прийнятим за скаргою рішенням; б) якщо вищий за ієрархією орган відсутній.
Ці норми містяться у статтях 16 і 17 Закону України "Про звернення громадян" і є рекомендаційними. Вони не позбавляють громадянина права звернутися безпосередньо до суду відповідно до чинного законодавства.
Безпосередньо у судовому порядку вирішуються скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів.
Статтею 17 Закону України "Про звернення громадян" регламенту-ються терміни подання скарг. Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.
За загальним правилом,порушення зазначеного терміну виключає провадження за скаргою. З цього правила є винятки. Воно стосується по-рушень строку з поважної причини. Пропущений з поважної причини строк може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Виникає питання щодо визнання тієї чи іншої причини поважною чи неповажною. Закон України "Про звернення громадян" не містить вказівок з цього приводу. Таким чином, рішення стосовно статусу причини пропуску строку приймає відповідна особа, керуючись своєю правосвідомістю.
У цьому провадженні активно діють суб'єкти, що сприяють прийняттю обґрунтованих рішень, і патронатні.
Провадження за скаргами за багатьма параметрами збігається з про-вадженням за заявами. Перш за все це стосується прав суб'єктів, що звер-таються зі скаргами, і обов'язків суб'єктів, що їх розглядають.
Права громадянина у разі розгляду заяви чи скарги (ст.18). Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу;
- брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- знайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом,
який розглядає заяву чи скаргу;
- бути
Loading...

 
 

Цікаве