WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття підприємницької діяльності та н суб'єкти - Реферат

Поняття підприємницької діяльності та н суб'єкти - Реферат


Реферат
на тему:
Поняття підприємницької діяльності та н суб'єкти
Конституція України закріплює підприємництво як найважливіше право людини і громадянина. Згідно з нею (ст. 42) кожен має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом. У свою чергу держава забезпечує захист конкуренції у цій сфері (ст. 42), виключно законами визначає гарантії та правові основи підприємництва (п. 8 ст. 91).
Основні ознаки підприємницької діяльності зафіксовані в Законі Ук-раїни "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р.
У ст. 1 цього Закону вказано, що підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому за-конодавством.
Тут названі такі ознаки підприємництва, як здійснення цієї діяльності на власний ризик, ініціативність, систематичність. Вказано її зміст - виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг. Названо основну мету - отримання прибутку.
Далі зазначається, що вона є вільною, не повинна суперечити чинному законодавству, у разі необхідності ліцензується. Крім того, фіксуються її принципи, встановлюються суб'єкти і визначаються їх відповідальність.
Узагальнення вміщених у Законі характеристик дає змогу сформу-лювати визначення підприємництва (підприємницької діяльності).
Підприємництво - це визнана державою, підзаконна, самостійна і систематична, з метою отримання прибутку діяльність фізичних та юридичних осіб з виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, здійснювана на власний ризик і під свою відповідальність.
По-перше, підприємницька діяльність - діяльність, визнана державою. Визнання державою (легалізація) полягає в наданні конкретним ін-дивідуальним особам чи колективам статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
По-друге, підприємницька діяльність є підзаконною, тобто повинна здійснюватися виключно в межах правових приписів. У цьому зв'язку за-конодавець встановлює два типи обмежень: а) обмеження на певні види діяльності та б) обмеження права власності на ряд об'єктів.
Обмеження на певні види діяльності передбачає, з одного боку, забо-рону деяких видів діяльності, а з другого, - надання конкретним суб'єктам підприємництва права займатися тільки тією діяльністю, яка дозволена їм особисто.
Таким дозволом є фіксація конкретних видів діяльності в установчих документах, підтверджена у разі необхідності ліцензіями, патентами. Вони становлять предмет діяльності суб'єкта підприємництва.
Обмеження права власності передбачає неможливість для суб'єкта підприємницької діяльності володіти на правах власника певними об'єктами. Такі обмеження встановлюються з урахуванням загальнодержавних інтересів.
По-третє, підприємництво - самостійна, здійснювана на власний ризик і відповідальність діяльність. Це означає, що підприємці мають право без будь-яких обмежень приймати рішення і здійснювати будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Свою діяльність підприємці організаційно, матеріально, методично забезпечують самостійно. Вони користуються повною свободою у виборі сфер, методів, форм, характеру підприємницької діяльності. На власний розсуд обирають партнерів і клієнтів, а взаємовідносини з ними будують виходячи із взаємних інтересів.
По-четверте, регламентуючи підприємництво, законодавець підкреслює систематичний характер цієї діяльності. Отже, одноразове надання послуг, виготовлення продукції тощо не може розглядатися як підприємницька діяльність.
По-п'яте, до ознак, що характеризують підприємництво, треба віднести й мету цієї діяльності - отримання прибутку, її прибутковість розглядається державою як важлива складова механізму, за допомогою якого задовольняються суспільні потреби. Саме вона виступає індикатором ко-рисності підприємницької діяльності та фактором, що стимулює виробництво товарів і надання необхідних суспільству послуг.
Сутність підприємницької діяльності зводиться до одержання макси-мально можливого прибутку, тобто різниці між отриманими доходами і витратами, пов'язаними з веденням справи. Для цього підприємець прагне, по-перше, заощадити якнайбільше коштів для придбання ресурсів, сировини, матеріалів тощо, по-друге, реалізувати вироблений продукт за оптимальною ціною, тобто ціною, яка і прибуток забезпечує, і відповідає можливостям споживача.
Саме тому успіх підприємницької діяльності прямо залежить від уміння проявляти і задовольняти потреби суспільства в цілому й конкретної людини зокрема. Отже, за умов ринкових відносин підприємець повинен передбачити, які товари і послуги потрібні сьогодні та що треба буде завтра суспільству й окремим громадянам.
По-шосте, важливою характерною рисою підприємницької діяльності є персональна відповідальність суб'єкта підприємництва. Беручи на себе певні зобов'язання, суб'єкт підприємництва несе відповідальність за їх виконання у межах чинного законодавства.
Підприємець зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому сере-довищу, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій і держави, що охороняються законом. За завдані шкоду та збитки підприємець несе встановлену законодавством відповідальність.
На законодавчому рівні зафіксовано принципи підприємницької ді-яльності:
- вільний вибір діяльності;
- залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;
- самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;
- вільний найом працівників;
- залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, тру-дових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежене законодавством;
- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;
- самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовніш-ньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Чинне законодавство чітко визначає коло суб'єктів підприємницької діяльності. Так, у ст. 2 Закону України "Про підприємництво" визначається, що ними можуть бути:
1) громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не об-межені законом у правоздатності або дієздатності;
2) юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність", об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.
Суб'єкти підприємницької діяльності можуть утворювати підприємства відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р.
Цей Закон визначає, що підприємство - основна організаційна ланка народного господарства. Воно єсамостійним господарюючим
Loading...

 
 

Цікаве