WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Основні напрями державного регулювання економіки - Реферат

Основні напрями державного регулювання економіки - Реферат

Антимонопольного комітету України, його територіального відділення, а також підготовку матеріалів для розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства здійснює апарат відповідно Антимонопольного комітету України або його територіального відділення.
З метою координації діяльності у питаннях розвитку конкуренції та демонополізації економіки Антимонопольний комітет України взаємодіє з центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України рішення щодо демонополізації економіки, розвитку конкуренції та антимонопольного регулювання, а також одержувати згоду Комітету у визначеному ним порядку на створення, реорганізацію (злиття, приєднання), ліквідацію господарюючих суб'єктів та господарських товариств, створення асоціацій, концернів, міжгалузевих, регіональних та інших об'єднань підприємств, перетворення органів управління на зазначені об'єднання.
Для підготовки рекомендацій з питань організації та діяльності Ан-тимонопольного комітету України, методології та методики здійснення контролю за додержанням антимонопольного законодавства, розробки пропозицій щодо його застосування та вдосконалення, а також з інших питань Антимонопольний комітет України створює дорадчі органи, про-водить техніко-економічні та наукові дослідження, залучає експертів та консультантів, готує кадри за спеціальними програмами.
Важливою складовою антимонопольної політики держави є управління у сфері природних монополій, що регламентовано Законом України "Про природні монополії" від 20 квітня 2000 р.
Він містить визначення основних понять у сфері природних монополій, зокрема в ньому вказується, що:
- природна монополія - це стан товарного ринку, при якому задо-волення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари(послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому
товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари(послуги);
- споживач товарів, що виробляються суб'єктами природних моно-полій, - фізична або юридична особа, яка придбаває товар, що виробля-ється (реалізується) суб'єктами природних монополій;
- суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності (монопольне утворення), який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії;
- суміжний ринок - товарний ринок, що не перебуває у стані при-родної монополії, для суб'єктів якого реалізація вироблених товарів або використання товарів інших суб'єктів господарювання неможлива без безпосереднього використання товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
Цим Законом регулюються відносини, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані природної монополії, та на су-міжних ринках за участю суб'єктів природних монополій.
Основні умови суб'єктів управління природними монополіями регла-ментовані відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" від 19 серпня 1997 р. і мають спрямовуватися на:
- вдосконалення системи державного регулювання, включаючи регу-лювання цін та тарифів, у сфері природних монополій,
- формування його нормативних та організаційних засад, у тому числі на регіональному рівні;
- розмежування компетенції та налагодження взаємодії між органами, які відповідно до законодавства здійснюють управління майном, розробку та реалізацію державної політики у відповідних галузях, та органами, на які покладаються функції регулювання діяльності суб'єктів природних монополій;
- формування конкурентних відносин на суміжних ринках, створення ефективних механізмів запобігання дискримінації господарюючих суб'єктів, що діють на цих ринках, з боку суб'єктів природних монополій;
- виділення із суб'єктів природних монополій непрофільних вироб-ництв та підприємств, діяльність яких не належить до основної;
- організацію належного контролю за фінансовою діяльністю суб'єктів природних монополій, ведення окремих балансів та окремої бухгалтерської звітності щодо діяльності, яка здійснюється на ринках, що перебувають у стані природних монополій;
- поступове припинення практики перехресного субсидування різних груп споживачів або одних видів послуг за рахунок інших;
- поглиблення правового регулювання взаємовідносин між учасни-ками ринків у сфері природних монополій та вдосконалення нормативної бази у цій сфері, забезпечення формування цін (тарифів) і правил їх визначення, введення єдиних правил на недискримінаційній основі;
- визначення особливостей реформування відносин власності та приватизації у сфері природних монополій, у тому числі галузевих;
- підвищення ефективності управління належними державі майном, акціями (частками, паями) підприємств, господарських товариств, що є суб'єктами природних монополій, відповідальності представників, які здійснюють управління об'єктами державної власності, за додержання вимог щодо ефективнішої діяльності суб'єктів природних монополій, забезпечення їх доступності для споживачів, інвесторів і акціонерів;
- запровадження громадського контролю за діяльністю суб'єктів природних монополій, зокрема шляхом створення при них рад споживачів або включення до складу спостережних рад відповідних акціонерних товариств, рад підприємств представників органів місцевого самовряду-вання, об'єднань громадян, у тому числі природоохоронних організацій, організацій споживачів тощо.
Спеціальні (вільні) економічні зони. Спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються та діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України.
На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умовиекономічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.
Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є:
- залучення іноземних інвестицій та сприяння їм;
- активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької ді-яльності для нарощування експорту товарів і послуг, а також поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг;
- залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів гос-подарювання, розвитку інфраструктури ринку;
- поліпшення використання природних і трудових ресурсів, приско-рення соціально-економічного розвитку України.
Основними нормативними документами, що регламентують створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні є Закон України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13 жовтня 1992 р. та Концепція створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні, затверджена постановою Кабінету Міністрів
Loading...

 
 

Цікаве