WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжгалузеве (функціональне) управління - Реферат

Міжгалузеве (функціональне) управління - Реферат


Реферат
на тему:
Міжгалузеве (функціональне) управління.
1. Поняття міжгалузевого управління
Вертикаль державного управління в Україні утворена за двома прин-ципами із групи організаційних принципів побудови управлінського апа-рату:
а) галузевому;
б) міжгалузевому чи функціональному.
Таким чином здійснюється галузеве та міжгалузеве (функціональне) управління.
Галузеве управління - це вид державної управлінської діяльності, що полягає в управлінні з боку уповноваженого центрального органа вико-навчої влади системою організаційно йому підлеглих однотипних під-приємств, установ, організацій, що утворюють галузь у соціально-госпо-дарському комплексі держави.
Так, підприємства, установи, організації транспорту (залізничного, водного, повітряного та ін.) поєднуються в систему, якою керує Міністерства транспорту України, й утворюють окрему галузь.
Діяльність галузевих органів управління регламентована нормативни-ми актами, що, по-перше, призначені безпосередньо для цієї галузі та від-повідного органу управління, по-друге, для галузевого управління в цілому.
Такі органи відповідно до своєї компетенції покликані займатися пи-таннями стратегії розвитку галузі, створювати умови для її успішного функціонування. Зокрема, до них належать:
- забезпечення реалізації державної політики в межах галузі;
- виконання Програми Кабінету Міністрів у межах галузі;
- вироблення і проведення в життя ефективної структурної й інвес-тиційної політики;
- виявлення перспектив і найважливіших напрямів науково-технічного розвитку;
- забезпечення ефективної реалізації галузевих програм;
- розробка і вжиття заходів раціонального природокористування;
- підготовка необхідних галузі кадрів і т. ін.
Міжгалузеве чи функціональне управління - це діяльність, що полягає в керуванні з боку уповноваженого центрального органу виконавчої влади однією (чи кількома) функцією держави стосовно до будь-яких підприємств, установ, організацій незалежно від їх галузевої належності чи форми власності.
У запропонованому визначенні міститься головна особливість органу міжгалузевого управління. Такий орган має владні повноваження стосовно об'єктів, що організаційно йому не підлеглі та незалежні від нього. Тому такі повноваження дістали назву міжгалузевих (надвідомчих чи міжвідомчих), вид управління - назву міжгалузевого (функціонального), а органи, яким таке управління доручене, стали називатися органами міжгалузевого чи функціонального управління.
Головне призначення міжгалузевого управління - це забезпечення погодженого функціонування і розвитку всіх галузей та ланок соціально-господарського комплексу шляхом постійної та цілеспрямованої роботи з вирішення міжвідомчих проблем. Виходячи з цього органи міжгалузевого управління покликані:
- визначати основні напрями погодженого розвитку галузевих систем і гарантувати їх реалізацію;
- забезпечувати однакове, таке, що відповідає загальнодержавним ін-тересам, вирішення питань практичного керівництва господарським, со-ціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом.
13.2. Місце міжгалузевого управління в державному управлінському механізмі
Значення міжгалузевого управління в умовах кардинального рефор-мування всього соціально-господарського комплексу, нових уявлень щодо ролі та місця державного управління у формуванні відносин між державою й особистістю неодноразово підкреслювалося в керівних документах і закріплювалося в нормативному порядку.
Так, у Посланні Президента України Верховній Раді України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки" прямо підкреслено, що структурна перебудова системи управління полягає в переході до переважно функціонального принципу її організації.
Концепція адміністративної реформи передбачає використання функ-ціонального принципу утворення міністерств у поєднанні з галузевим принципом.
Положення про Державну комісію з проведення в Україні адмініст-ративної реформи (затверджено Указом Президента України від 2 жовтня 1997 р.) до основних завдань Комісії відносить підготовку пропозицій про поступовий перехід від галузевого до функціонального принципу побудови центральних органів виконавчої влади1.
Згідно з Указом Президента України "Про склад Кабінету Міністрів" від 15 грудня 1999 р. у його складі утворений Секретаріат, структура якого не може бути побудована за галузевим принципом (тобто має будуватися за принципом функціональним).
У цьому зв'язку виникає питання про співвідношення галузевого і міжгалузевого управління.
Це питання пов'язане з розвитком системи державного управління в цілому, взаємодією й еволюцією галузевих і міжгалузевих функцій дер-жавних органів, а також організаційно-правових форм, у яких вони реа-лізовувалися.
Спочатку центральне місце в організації державного управління було відведено галузевому принципу. Тому практично вся система управління була представлена як сукупність різних галузей. Саме галузь стала тією ба-зовою категорією, що "притягала" до себе зусилля всіх органів державного управління як загальної, міжгалузевої, так і власне галузевої компетенції.
Надалі управлінська практика стала розвиватися шляхом "дроблення" об'єктів управління за галузевою ознакою. Це привело, з одного боку, до збільшення кількості міністерств, з іншого - до стирання рельєфно виражених меж між галузями.
Для прикладу можна зупинитися на підприємствах будівельного комплексу. З виробничо-господарської точки зору комплекс цих підприємств становить єдину галузь. Однак за Законом "Про міністерства і державні комітети Української РСР" від 3 серпня 1990 р. (зазначений закон втратив чинність - Постанова Верховної Ради від 12 травня 1991 р. № 1030) управління цими підприємствами здійснювалося трьома міністерствами й одним державним комітетом. Таким чином, однорідні підприємства були об'єктами різних управлінських галузей.
У результаті галузеві функції та повноваження різних міністерств стали переплітатися, наприклад, функції Міністерства закордонних справ і Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків. Це призвело до утворення великої кількості суміжних управлінських зон і виникнення безлічі проблем, що були загальними для суміжних галузевих систем. Природно, що їх вирішення відповідно до державних інтересів вимагало однакового підходу.
Такий підхід став забезпечуватися трьома способами.
По-перше, управлінською діяльністю органів загальної компетенції, тобто уряду.
По-друге, виділенням головних міністерств. Такі міністерства стали координувати діяльність усіх інших міністерств цього галузевого профілю. Природно, що владні повноваження головних міністерств поширилися не тільки на підконтрольні їм міністерства, а й на всі підприємства цієї галузі незалежно від їх безпосередньої підлеглості. Так, у
Loading...

 
 

Цікаве