WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Громадяни України та іноземці як суб’єкти адміністративного права. - Реферат

Громадяни України та іноземці як суб’єкти адміністративного права. - Реферат

недодержання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, пра-цевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, вживаються заходи відповідно до законодавства України. Перш за все, це скорочення терміну перебування в Україні і видворення за межі України.
Скорочення терміну перебування в Україні застосовується за вчинення порушень, що не передбачають адміністративної або кримінальної відповідальності. Його також може бути скорочено, якщо в іноземця відпала потреба для його подальшого перебування в Україні. Рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземця в Україні прий-мається органами внутрішніх справ.
Видворення за межі України застосовується за рішенням органів внутрішніх справ або Служби безпеки України, якщо: а) дії іноземця су-перечать інтересам забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку; б) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і
законних інтересів громадян України; в) він грубо порушив законодав-ство щодо правового статусу іноземців.
Іноземець зобов'язаний покинути територію України у термін, зазна-чений у рішенні про видворення. Іноземці, які ухиляються від виїзду, за санкцією прокурора мають бути затримані та видворені у примусовому порядку. Затримання допускається лише на термін, необхідний для вид-ворення. Рішення про видворення іноземців з України може бути оскаржено до суду. Оскарження не зупиняє виконання рішення про видворення. Видворення іноземців здійснюється органами внутрішніх справ. Іноземці, які підлягають видворенню, або фізичні чи юридичні особи, які приймають цих іноземців, влаштовують їх незаконні в'їзд, проживання, працевлаштування, сприяють в ухиленні від виїзду після закінчення терміну перебування, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особливим адміністративно-правовим статусом наділяються іноземці, визнані біженцями. Біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань. Статус біженця в Україні надається на період дії зазначених обставин.
Законодавством встановлено обмеження щодо надання статусу бі-женця. Відповідно до нього статус біженця не надається особі: а) яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві; б) яка вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено Кримінальним кодексом України до тяжких злочинів; в) яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об'єднаних Націй; г) стосовно якої встановлено, що умови, які визнаються законодавством України підставами набуття статусу біженця відсутні; д) яка до прибуття в Україну була визнана біженцем або отримала притулок в іншій країні; е) яка до прибуття в Україну з наміром набути статусу біженця перебувала в третій безпечній країні.
Вирішення питань стосовно осіб, які претендують на статус біженця в Україні, є компетенцією низки органів виконавчої влади. Такими органами є:
1) Кабінет Міністрів України;
2) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у
справах міграції і органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
3) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону;
4) Служба безпеки України;
5) Міністерство внутрішніх справ України
6) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб;
7) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики;
8) Міністерство закордонних справ України;
9) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я;
10) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти;
11) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
12) органи опіки та піклування.
Кожен з них має чітко визначені і нормативне зафіксовані повнова-ження щодо надання, втрати і позбавлення особи статусу біженця.
Так, Кабінет Міністрів України визначає у проекті Державного бюд-жету України обсяги фінансування заходів, які здійснюються на виконання законодавства про біженців; затверджує положення про посвідчення біженця, про проїзний документ біженця для виїзду за кордон та інші необхідні документи; затверджує порядок працевлаштування, навчання, подання медичної допомоги особам, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця, порядок виплати особам, яким надано статус біженців, грошової допомоги, пенсії, інших видів соціального забезпечення; встановлює порядок видачі в'їзних віз членам сім'ї осіб, яким надано в Україні статус біженців.
До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу вико-навчої влади у справах міграції належить: прийняття рішень пронадання, втрату і позбавлення статусу біженця; координація взаємодії інших органів виконавчої влади з питань, що стосуються біженців; розроблення і за-твердження зразків довідок про подання особою заяви щодо надання статусу біженця; про особу, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання їй статусу біженця, про прийняття скарги до розгляду; про звернення до суду та переліку документів та їх зразків, необхідних для вирішення питання про надання, втрату і позбавлення статусу біженця; розгляд скарг на рішення органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця та про відмову в оформленні документів для вирішення питання
про надання статусу біженця та скасування цих рішень, якщо вони були прийняті з порушенням законодавства про біженців; видача довідок про прийняття скарги до розгляду та про звернення до суду; ведення центра-лізованого обліку та створення централізованої інформаційної системи про осіб, які подали заяви про надання статусу біженців; створення та утримання пунктів тимчасового розміщення біженців; підготовка до розгляду Кабінетом Міністрів України пропозицій про визначення обсягів фінансування заходів, які здійснюються на виконання законодавства про біженців.
До компетенції органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (вони підпорядковуються спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах міграції) належать прийняття заяв від іноземців та осіб без гро-мадянства про надання їм статусу біженця у порядку, передбаченому за-конодавством про біженців; сприяння у влаштуванні до відповідних дитячих закладів чи у сім'ї дітей,
Loading...

 
 

Цікаве