WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-правові норми - Реферат

Адміністративно-правові норми - Реферат

галузі.
Наприклад, колективне сільськогосподарське підприємство (далі - підприємство) є добровільним об'єднанням громадян у самостійне під-приємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції і товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування;
місцеві - норми місцевих органів виконавчої влади, а також місцевого самоврядування.
За повнотою викладених велінь:
- визначені;
- бланкетні (відсильні).
Наприклад, посадові особи міліції мають право у випадках, передба-чених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об'єднань або трудових колективів. За юридичною силою:
- викладені в законах;
- викладені в указах;
- викладені в постановах;
- викладені в рішеннях;
- викладені в наказах тощо.
4. Реалізація адміністративно-правових норм
Встановлені адміністративно-правові норми виконують свої функції тільки у разі, якщо вони реалізуються. Реалізація норм - це практичне використання правил поведінки, що містяться в них, з метою регулювання управлінських відносин, тобто втілення у життя волевиявлення, що вони містять.
Відомо кілька підходів до питання щодо реально існуючої кількості способів реалізації адміністративно-правових норм. Найчастіше виділяють чотири способи: виконання, використання, додержання, застосування. Рідше виділяють тільки два способи: застосування і виконання, а використання і додержання розглядаються як форми виконання. Однак практика показує, що перший варіант краще відображає її потреби, у теоретичному розумінні переконливіший.
Виконання - це активна поведінка суб'єкта адміністративних право-відносин щодо виконання юридичних обов'язків. До цього варіанта реа-лізації адміністративно-правових норм належать такі дії, як сплата податків, подання звітів, здійснення реєстрації, одержання паспорта тощо.
Використання - це активна поведінка суб'єкта адміністративних правовідносин щодо здійснення наданих йому юридичних прав (можли-востей). Діями щодо використання адміністративно-правових норм є: по-дання скарги, заява про відпустку, використання наданих державою пільг тощо.
Додержання - це пасивна поведінка суб'єкта адміністративних право-відносин, який не допускає порушень адміністративно-правових заборон.
Застосування - це діяльність державних виконавчо-розпорядчих органів з вирішення управлінських справ і видання індивідуальних юридичних актів, що ґрунтуються на вимогах матеріальних або процесуальних норм.
У юридичній літературі неодноразово зазначалося, що неправильне застосування норм кримінального, кримінально-процесуального, цивільного та інших галузей права завдає суспільству значної шкоди. На жаль, Щодо наслідків неправильного застосування норм адміністративного права згадується значно рідше. Неправильне їх застосування завдає шкоди не менше, а іноді навіть і більше.
Неправильне тлумачення норм адміністративного права, необ'єктивна оцінка фактичних обставин справи, до яких застосовується норма, видання незаконного, необґрунтованого, недоцільного акта реалізації норми завдає шкоди не тільки окремій особі, а й колективу людей, суспільству в цілому. Це пояснюється особливою значущістю управлінських відносин, що регулюються адміністративно-правовими нормами. Вони торкаються інтересів громадян, організацій, закладів, підприємств, цілих галузей і сфер управління, а різні реорганізації управлінських структур коштують платникам податків за дорого.
Це свідчить про те, наскільки важливо додержуватися основних вимог щодо застосування адміністративно-правових норм.
До таких вимог належать: законність, обґрунтованість і доцільність.
Законність застосування норм полягає в тому, що компетентні органи та посадові особи в процесі вирішення управлінської справи мають за-стосовувати норму тільки в межах своїх повноважень і відповідно до її змісту. Порушення цих правил може призвести до шкідливих наслідків.
Разом з тим на практиці відомі випадки, коли формальне додержання нормативних приписів без всебічної оцінки обставин справи дискредитує державні органи та їх діяльність. Законність вимагає суворо додержуватися встановленого процесуального порядку застосування норм. Це не пуста формальність, а необхідність, адже правильно зрозумілі й виконані умови застосування норми - гарантія охорони інтересів громадян, органів управління, підприємств, організацій.
Законність - це не тільки право, а й обов'язок органів управління та їх посадових осіб застосовувати адміністративно-правові норми. Незастосування норми у разі, якщо це приписується законом, означає порушення законності.
Обґрунтованість. Цю вимогу звернено до фактичних підстав засто-сування адміністративно-правової норми. Суб'єкта застосування норм мають цікавити не лише власне факти (події, дії, обставини), для регулювання яких застосовується норма, а й уся інформація про них як явище, зовнішні умови, в яких воно перебуває.
Вимога обґрунтованості зобов'язує суб'єкта правозастосування вирі-шувати справу після всебічної перевірки фактів. Сумнівні і неперевірені обставини не можна покладати в основу рішення у справі, їх не слід брати до уваги.
Вимога обґрунтованості тісно пов'язана з законністю. Цей зв'язок по-лягає в тому, що повне і всебічне дослідження обставин справи є необхідною умовою законності.
Доцільність. Суб'єкт застосуванняадміністративно-правової норми, з'ясувавши її зміст і розібравшись у фактичних обставинах справи, зо-бов'язаний прийняти найдоцільніше рішення. Доцільність застосування норми - це оптимальний шлях до досягнення мети, передбаченої нормою. Отже, йдеться про доцільність у межах законності.
Доцільність органічно пов'язана із законністю та обґрунтованістю, однак збігається з ними не завжди. Тобто доцільність може виступати як самостійна категорія, мати самостійне значення, відігравати у правозастосуванні самостійну роль.
Про це свідчить та обставина, що в управлінській практиці нерідко трапляються випадки скасування законних актів управління внаслідок їх недоцільності. Прикладом може бути рішення про відміну окремих нор-мативних актів, що регулюють правовідносини у певній сфері, у зв'язку з прийняттям нормативного документа, який сприяє комплексному і сис-темному здійсненню цього процесу. Наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1996 р. у зв'язку з прийняттям Водного кодексу група нормативних актів визнана такими, що втратили силу.
Аналіз законності, обґрунтованості та доцільності як найважливіших вимог, яких мають додержуватися у процесі застосування адміністративно-правових норм, свідчить, що вони, з одного боку, перебувають у не-розривній єдності, а з другого - кожна з них має самостійне значення.
Процес реалізації адміністративно-правових норм нині далекий від ідеального. Такий його стан є характерним наслідком існування кризових явищ у державному управлінні. В механізмі адміністративно-правового регулювання ця ситуація проявляється у недієздатності багатьох ад-міністративно-правових норм, великій кількості правопорушень адмі-ністративного та дисциплінарного характеру, в дуалістичності і структурній незавершеності адміністративної реформи.
Loading...

 
 

Цікаве