WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-правові відносини - Реферат

Адміністративно-правові відносини - Реферат

обов'язкової участі відповідного органу державного управління або іншого носія повноважень державно-владного характеру. Ця особливість адмі-ністративних правовідносин у сфері державного управління прямо випливає з державно-владної природи державного управління.
6. Адміністративні правовідносини можуть виникати заініціативою будь-якої зі сторін. Проте згода або бажання другої сторони не є обов'яз-ковою умовою їх виникнення. Адміністративні правовідносини можуть виникати всупереч бажанню другої сторони. Ця особливість не випливає з тих обставин, що одна зі сторін наділена владними повноваженнями (наприклад, міністерство), а друга може їх не мати (громадянин).
У разі звернення громадянина до міністерства, останнє, незалежно від свого "бажання", зобов'язане на таке звернення відреагувати і вирішити справу громадянина.
Така сама ситуація складається і в тому разі, коли другою стороною є не громадянин, а нижчий орган управління, підприємство, установа, ор-ганізація. Зрозуміло, що органи управління мають право породжувати адміністративні правовідносини в односторонньому порядку, керуючись інтересами держави і завданнями, що стоять перед ними. Таким чином, адміністративно-правові відносини можуть виникати за ініціативою будь-якої зі сторін без згоди іншої.
7. Суперечки, що виникають між сторонами адміністративних право-відносин, як правило, вирішуються у позасудовому порядку, тобто шляхом прямого юридично-владного розпорядження правомочного органу.
8. Якщо учасник адміністративно-правових відносин порушує вимоги норм адміністративного права, то він відповідальний перед державою в особі його органу. Ця особливість зрозуміла, оскільки порушення норм адміністративного права означає посягання на інтереси держави.
6. Види адміністративно-правових відносин
Існує кілька критеріїв класифікації адміністративних правовідносин.
1. Залежно від виконуваних функцій їх поділяють на регулятивні та правоохоронні.
До регулятивних відносин належать ті, що пов'язані з реалізацією, умовно кажучи, "позитивної" функції адміністративного права. Це орга-нізація роботи апарату управління, керівництво нижчими структурами, задоволення запитів громадян тощо.
Правоохоронні відносини пов'язані з реалізацією правоохоронної функції адміністративного права. Найбільш відомим різновидом правоохоронних відносин є адміністративно-деліктні відносини. До них нале-жать відносини, що є зв'язками з приводу відповідальності за адміністративні проступки. Вони виникають між правопорушником і правозастосовним органом (його посадовою особою) та мають організуюче значення. Воно полягає в тому, що через вжиття заходів впливу, передбачених адміністративно-правовою нормою, орган державного управління (тобто держава) прагне юридичними засобами забезпечити належну (правомірну, правослухняну) поведінку людини.
2. Залежно від ступеня взаємної підпорядкованості суб'єктів, що беруть участь у правовідносинах, виділяють відносини:
o між підпорядкованими суб'єктами, що перебувають на різному ієрар-хічному рівні, тобто між вищестоящими і нижчими структурами;
o між непідпорядкованими суб'єктами однакового ієрархічного рівня. Це відносини між двома міністерствами, адміністраціями районів, області тощо;
o між непідпорядкованими суб'єктами різного ієрархічного рівня або організаційно-правової природи;
o між органами управління і підприємствами, установами, організація-ми, які організаційно їм не підпорядковані (організаційно від них незалежні). Це, приміром, відносини між податковою адміністрацією і підприємствами;
o між органами управління і структурами, які підпорядковані їм част-ково. Наприклад, відносини між державною адміністрацією району та виконкомом селищної ради.
3. За кількісним складом учасників виділяють двосторонні та бага-тосторонні відносини;
4. За організаційно-правовим складом учасників виділяють відносини:
o між главою держави - Президентом України і всією системою вико-навчої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади; недержавними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фізичними особами;
o між вищим органом виконавчої влади, яким за Конституцією України (ст. 113) є Кабінет Міністрів України, та всією системою виконавчої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади; недержавними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фізичними особами;
o між центральними органами виконавчої влади і всією системою ви-конавчої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади; недержавними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фізичними особами;
o між місцевими органами виконавчої влади і всією системою виконав-чої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади; не-державними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фізичними особами;
o між структурами місцевого самоврядування і системою виконавчої гілки влади; системами інших, крім виконавчої, гілок влади; недержавними формуваннями; іншими колективними суб'єктами; фізичними особами;
o між недержавними формуваннями - носіями публічно-владних пов-новажень та іншими колективними суб'єктами; фізичними особами;
o між фізичними особами і державними та недержавними утвореннями, посадовими особами.
Адміністративно-правові відносини поділяють на функціональні й територіальні; внутрішні й зовнішні; майнові й немайнові; такі, що захи-щаються в адміністративному порядку, і такі, що захищаються у судовому порядку; субординації і координації; внутрішньоапаратні і позаапаратні тощо.
Значний інтерес становить класифікація адміністративних правовід-носин на вертикальні та горизонтальні.
Вертикальні правовідносини найбільшою мірою виражають сутність адміністративно-правового регулювання і характер зв'язків у сфері управління. Ці відносини часто називають владовідносинами. Виникають вони між супідрядними у правовому розумінні сторонами і виражають юридичну залежність однієї сторони від другої.
Горизонтальними правовідносинами визнаються ті, за яких сторони фактично і юридичне рівноправні. В них відсутні юридично-владні веління однієї сторони, обов'язкові для другої. Зрозуміло, сам факт визнання рівності сторін в адміністративно-правових відносинах, здавалося б, прямо суперечить сутності адміністративно-правового методу регулювання.
Адміністративно-правовими такі відносини робить державна воля, що вимагає від суб'єктів вступити у правові зв'язки між собою на паритетних засадах. Ця воля завжди виражена у формі адміністративно-правового акта. Таким чином, підставою для виникнення цих відносин є та сама адміністративно-правова норма. Внаслідок цього суб'єкти (адресати норми) не можуть відмовитися від вступу у правовідносини, а також не можуть вийти за межі державних настанов, якими регламентовано їхні взаємні права та обов'язки.
Loading...

 
 

Цікаве