WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-правові відносини - Реферат

Адміністративно-правові відносини - Реферат

розуміння правової природи адміністративних правовідносин. Аналіз існуючих з цього приводу уявлень дає можливістьупевнено говорити про наявність двох найзмістовніших точок зору на це питання.
По-перше, вони розглядаються як результат впливу адміністративно-правової норми на суспільні відносини, внаслідок чого неправові відносини перетворюються на правові. Ключовою позицією у такому підході є теза про те, що адміністративно-правова норма безпосередньо впливає на існуючі суспільні відносини. Звідси висновок, що відносини - це результат правового регулювання.
По-друге, вони розглядаються не як результат впливу норм на сус-пільні відносини, а як регулюючий засіб. Ключовою позицією у такому підході є теза про те, що адміністративно-правова норма безпосередньо на суспільні відносини не впливає. Вона містить абстрактну конструкцію адміністративних правовідносин. У необхідних випадках така конструкція застосовується до конкретних людей і корегує їх поведінку. Таким чином, йдеться про опосередкований вплив норми на поведінку людей. Отже, адміністративно-правові відносини - це форма існування суспільних відносин.
Істотна різниця між зазначеними поглядами полягає в тому, що у першому випадку адміністративно-правові відносини розглядаються як окремий вид відносин, який існує поряд (паралельно) з іншими їх видами. У другому випадку адміністративно-правові відносини розглядаються як форма існування відносин у суспільстві. Тобто на адміністративно-правову форму можуть перетворюватися різні види соціальних відносин, зокрема, державно-управлінські відносини. Існування суспільних відносин в адміністративно-правовій формі не виключає можливість її зміни на іншу правову чи неправову форму.
У цьому зв'язку виникає питання про можливість правового регулю-вання за межами правовідносин. Якщо таке регулювання існує, то твер-дження про перетворення суспільних відносин на правові під впливом норм права (у процесі правового регулювання) не має під собою достатніх підстав. Існування правового регулювання за межами правовідносин свідчить про взаємодію суспільних відносин з юридичною конструкцією правовідносин, що пропонується для людини як варіант поведінки, яка відповідає інтересам держави. Таким чином, підтверджується справедливість другої позиції: правовідносини - форма існування суспільних відносин.
Адміністративно-правова практика на питання щодо можливості пра-вового регулювання за межами правовідносин дає позитивну відповідь. Реалізація адміністративно-правових норм шляхом додержання їх здій-снюється не у формі адміністративних правовідносин. Така реалізація є пасивною поведінкою суб'єкта адміністративно-правових відносин, який не допускає порушень відповідних норм.
3. Адміністративно-правові відносини та адміністративно-правові норми
У теорії адміністративного права майже одностайно визнається, що адміністративно-правова норма - це обов'язкове правило поведінки, яке встановлено і охороняється державою з метою юридичного опосередкування поведінки суб'єктів перш за все державно-управлінських відносин,
тобто перш за все, але не тільки і не всіх. Виходячи з цього, визначається об'єкт адміністративно-правових норм. Ним є поведінка лише тих суб'єктів, зв'язки яких пов'язані з громадянином і між собою: а) об'єктивно потребують адміністративно-правового впливу; б) з його допомогою можуть бути відкориговані.
Таким чином, визнається зв'язок державно-управлінських відносин не тільки з адміністративно-правовими (і правовими взагалі) нормами. Так, Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. містить ст. 5 "Етика поведінки державного службовця", яка передбачає додержання державними службовцями етичних норм у процесі діяльності з виконання завдань і функцій держави, тобто державно-управлінських функцій.
Адміністративно-правова норма містить абстрактну конструкцію ад-міністративно-правових відносин. Саме ця конструкція застосовується як макет поведінки конкретних осіб. Сутність такої конструкції полягає в тому, що норма від імені держави визначає належну поведінку кожного зі своїх адресатів. Одних вона наділяє правом володарювати, інших - обов'язком виконувати волю володарюючого суб'єкта, встановлюючи обов'язкові правила, за якими відбувається "спілкування". Ці правила формулюються у вигляді взаємних прав та обов'язків.
З моменту вступу такої норми в силу відносини між сторонами бу-дуються у межах її приписів. Якщо до моменту прийняття норми (набрання нормою сили) адміністративно-правових зв'язків між ними не існувало, то вони формуються. Якщо ж такі зв'язки існували, то вони, по-перше, упорядковуються, як того вимагає норма, по-друге, набувають характеру юридичних зв'язків (правових відносин). Оскільки йдеться про адміністративно-правові норми, то ці юридичні зв'язки будуть адмініст-ративно-правовими відносинами.
Адміністративно-правові відносини, що є формою вираження дер-жавно-управлінських відносин, завжди мають державно-владний характер, тобто один з суб'єктів завжди наділений державою владними повно-важеннями щодо інших учасників адміністративно-правових відносин.
Виникнення адміністративно-правових відносин - це, за своєю сут-ністю, юридичний рівень об'єктивізації загальної волі держави в реальній поведінці конкретних суб'єктів. Цей процес складається з трьох послідовно здійснюваних етапів:
по-перше, визначається необхідність (доцільність) і можливість вста-новлення конкретних адміністративно-правових відносин;
по-друге, створюється відповідна юридична конструкція, своєрідний абстрактний макет (склад) адміністративних правовідносин. Закріплюється певна абстракція в адміністративно-правових нормах. Наприклад, норми Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" від 16 березня 2000 р. містять достатню кількість абстракцій, що можуть сформувати відповідні правовідносини тільки за певних обставин (запровадження надзвичайного стану);
по-третє, це реалізація норм і, як наслідок, виникнення сталих, дер-жавно-владних правових зв'язків між адресатами норм у формі адмініст-ративно-правових відносин.
4. Адміністративно-правові відносини та юридичні факти
Адміністративні правовідносини виникають, змінюються і припиня-ються за настання конкретних життєвих обставин, які прийнято називати юридичними фактами. Важливішою їхньою властивістю є здатність зумовлювати настання правових наслідків. Вони кваліфікуються як юри-дичні, оскільки передбачені в адміністративно-правових нормах (прямо-у гіпотезі, опосередковано - в диспозиції або санкції).
Як тільки в житті з'являються факти, зазначені в гіпотезі норми, ос-тання починає діяти, внаслідок чого її адресати в одних випадках мають можливість реалізувати свої права та обов'язки, в інших - набувають суб'єктивних прав та обов'язків (права та обов'язки передбачаються дис-позицією норми).
Наприклад, Закон України "Про
Loading...

 
 

Цікаве