WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративне правопорушення - Реферат

Адміністративне правопорушення - Реферат

відповідальність (ст. 152 "Порушення правил благоустрою", ст. 159 "Порушення правил торгівлі на ринках", ст. 182 "Порушення тиші в громадських місцях").
Третя ознака. Джерело кримінальної відповідальності єдине. Це Кримінальний кодекс України (ст. 3). Джереладміністративної відпові-дальності безліч. Це Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. 2) та інші закони.
Четверта ознака. За вчинення злочинів передбачені покарання, їх вичерпний перелік міститься у КК (ст. 51). За здійснення адміністративних правопорушень передбачені стягнення. Перелік стягнень, що містить ст. 24 КУпАП не є вичерпним. Закони можуть встановлювати інші, крім перелічених у даній статті, стягнення.
П'ята ознака. Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання правопорушника і запобігання правопорушенням. За ст. 50 КК покарання - насамперед кара за вчинення злочину. Кара виступає як засіб для досягнення виправних і превентивних цілей покарання.
Шоста ознака. Кримінальні справи розглядаються тільки судами, і тільки суд визначає і призначає те чи інше покарання за злочин. Правом розглядати адміністративні справи КУпАП наділяє більш як 40 суб'єктів. Серед цих суб'єктів є як органи держави, так і органи місцевого самовря-дування - виконавчі комітети рад (ст. 213 КУпАП).
Сьома ознака. Законодавством встановлено пріоритет кримінальної відповідальності перед адміністративною відповідальністю (ст. 9 КУпАП).
Одне й те саме діяння не може бути водночас і злочином, і адмініст-ративним правопорушенням. Тому ч. 2 ст. 9 КУпАП визначає, що адмі-ністративна відповідальність настає лише в тому разі, якщо діяння не тягне за собою кримінальної відповідальності.
Такий підхід зумовлений наявністю численних випадків, коли відме-жування злочину від адміністративного проступку утруднено.
Є правопорушення, що завжди кваліфікувалися і кваліфікуватимуться як адміністративні проступки. Наприклад, безквитковий проїзд в автобусі, знищення межових знаків, торгівля у невстановлених місцях, недбале зберігання паспорта, що спричинило його втрату. У таких ситуаціях перед правозастосувачем навіть не виникає питання про розмежування проступку і злочину.
Разом з тим відомо чимало правопорушень, які залежно від низки об-ставин можуть розглядатися або як адміністративний проступок, або як злочин.
Для прикладу порівняємо ст. 248 "Незаконне полювання" КК України і ст. 85 "Порушення правил використання об'єктів тваринного світу" КУпАП.
Відповідно до ст. 248 КК України злочином буде порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне по-лювання у заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.
Відповідно до ст. 85 КУпАП проступком визнається грубе порушення правил полювання, тобто полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями чи способами.
Порушення правил, установлених для боротьби зі шкідниками і хво-робами рослин, та інших вимог законодавства щодо захисту рослин ква-ліфікується як злочин (ст. 247 КК України), якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки. Якщо таких наслідків немає, то діяння розцінюється як адміністративне правопорушення (ст. 105 КУпАП).
Кримінальне каране порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) відрізняється від адміністративно караного (статті 123, 124, 125, 128 КУпАП) такою ознакою, як заподіяння по-терпілому легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Значно схожі між собою адміністративні та дисциплінарні правопо-рушення. І ті й другі є незлочинними. Розслідування та застосування санкцій за їх вчинення здійснюються у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності. Ступінь суспільної небезпеки адміністративних і дисциплінарних правопорушень практично рівнозначний. Підтверджує цю обставину те, що особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за адміністративні правопорушення несуть дисциплінарну відповідальність.
Мають вони й інші схожі риси (винність, протиправність).
Однак це різні правові явища. Суть відмінностей між ними полягає у такому.
По-перше, дисциплінарний проступок - це порушення трудової дис-ципліни, яка діє у межах конкретної організаційної структури з метою забезпечення її ефективного функціонування.
Адміністративний проступок - це порушення загальнообов'язкових правил, які діють у межах всієї держави. Вони встановлюються з метою охорони прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, ви-ховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Слід зазначити, що у ряді випадків трудові обов'язки й обов'язки за-гальні (адміністративно-правові) можуть збігатися. Це стосується водіїв, працівників торгівлі й ін. У таких випадках, вчинені ними порушення є водночас дисциплінарними і адміністративними.
По-друге, адміністративні проступки зафіксовані в законодавстві про адміністративні правопорушення, яке на даний час кодифіковано. У ньому дається визначення адміністративного правопорушення, описуються конкретні склади, встановлюється підвідомчість щодо розгляду справ, докладно регламентуються процесуальні питання тощо.
Дисциплінарні ж проступки прямо чи побічно називаються в норма-тивному матеріалі адміністративного, трудового, виправно-трудового й інших галузей права. Визначення дисциплінарного проступку міститься тільки в науковій літературі (під ним розуміється протиправне, винне порушення трудової чи службової дисципліни). Опису конкретних складів дисциплінарних проступків, за вкрай рідкісними винятками, наприклад, прогул (ч. 4 ст. 40 КЗпП), немає.
По-третє, головною ознакою суб'єкта дисциплінарного проступку е обов'язкова належність до конкретного трудового колективу. Відсутність цієї ознаки виключає визнання особи суб'єктом дисциплінарного проступку.
Головними ознаками суб'єкта адміністративного проступку є вік, осудність, винність.
По-четверте, суб'єктом розгляду дисциплінарних справ є керівник колективу, в якому працює правопорушник. Між ними (керівником і по-рушником дисципліни) обов'язково існують стійкі організаційні зв'язки типу "начальник-підлеглий".
Суб'єктом розгляду справ про адміністративні правопорушення є носій функціональної влади, повноваження якого чітко визначені і зафіксовані у законодавстві. Між ним і правопорушником немає стійких організаційних зв'язків.
Loading...

 
 

Цікаве