WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративна юрисдикція - Реферат

Адміністративна юрисдикція - Реферат

здійснення яких передбачене застосування кри-мінальних покарань, адміністративних і дисциплінарних стягнень, а також вжиття примусових заходів, пов'язаних з правопорушеннями. Це юрисдикція кримінально-правова, адміністративно-деліктна, як частина адміністративно-правової і дисциплінарна (такою є компетентність у вирішенні адміністративних справ щодо дрібного хуліганства); юрисдикцію як компетентність щодо розгляду справ, не пов'язаних із правопорушеннями, а також справ про правопорушення, за вчинення яких не передбачене вжиття примусових заходів покарання. Це юрисдикція цивільно-правова й адміністративно-правова, виключаючи адміністративно-деліктну. Такою є компетентність у вирішенні адміністративних справ про видачу ліцензій, компетентність у вирішенні в цивільномупорядку справ про захист честі, достоїнства, ділової репутації (вжиття в такому разі примусового заходу є відновлювальною чи компенсаційною мірою).
Адміністративна юрисдикція (на відміну від цивільно-правової, кри-мінально-правової і дисциплінарної) поділяється на три види:
а) адміністративно-регулятивну, тобто компетентність вирішування адміністративних справ, що виникають за іншими, крім виникнення спору про право і здійснення адміністративного правопорушення, підставами (справи про видачу ліцензій, державну реєстрацію автотранспортних засобів тощо);
б) адміністративно-судочинну, тобто компетентність адміністратив-них судів щодо вирішення відповідних справ;
в) адміністративно-деліктну, тобто компетентність вирішення справ про адміністративні правопорушення, за здійснення яких передбачається накладення адміністративних стягнень.
У дослідженнях зазначених видів адміністративної юрисдикції спо-стерігається помітна диспропорція. Основні зусилля вчених виявилися сконцентрованими у сфері деліктної адміністративної юрисдикції. Вказуючи на цю диспропорцію, слід зазначити, що для її існування є відповідні причини. Адміністративні правопорушення належать до найпоширенішого виду порушень чинного законодавства. Вони вносять значну дезорганізацію в систему діючих суспільних відносин і зумовлюють необхідність "включення" механізму державного примусу, застосування до правопорушників стягнень. Тому і дослідження "відхилилися" у бік де-ліктної адміністративної юрисдикції, тим більше, що основні з них проведені вченими правоохоронної системи.
Розвиток адміністративного права на сучасному етапі, визнання важ-ливості його регулюючої ролі у процесі поглиблення реформ, подолання штучного протиставлення держави та ринку, реалізація потреби в істотному посиленні дієздатності держави, особливо у соціальній сфері, процесах, пов'язаних зі змінами соціальної структури суспільства, вимагають відповідної переорієнтації наукових досліджень, у тому числі й досліджень адміністративно-процесуальної сфери.
Вищезазначене дозволяє цілком обґрунтовано запропонувати, крім розглянутого попередньо, поділ адміністративних проваджень на: а) ад-міністративно-регулятивні; б) адміністративно-судочинні; в) адміністративно-деліктні.
Суб'єкти адміністративно-деліктної юрисдикції. Суб'єкти адмініст-ративно-деліктної юрисдикції - це органи (посадові особи), уповноважені державою вирішувати справи про адміністративні правопорушення (проступки).
Конституційне положення про те, що виключно законами України визначаються діяння, які належать до адміністративних правопорушень, і відповідальність за них (п. 22 ст.92 Конституції), щодо суб'єктів адмі-ністративно-деліктної юрисдикції, реалізовано в КУпАП.
У розділі III "Органи, уповноважені розглядати справи про адмініст-ративні правопорушення" (гл. 17) подано їх перелік.
Сукупність суб'єктів адміністративно-деліктної юрисдикції становить єдину систему, за допомогою якої будь-які справи про адміністративні правопорушення вирішуються за загальними правилами, що встановлені державою. Специфіка (особливості) цієї системи зумовлена різноманіттям адміністративних правопорушень.
Ці особливості такі:
по-перше, множинність суб'єктів, що наділені компетенцією з вирі-шення цих справ;
по-друге, швидкість реагування на правопорушення. Стаття 277 КУпАП встановлює загальний 15-денний термін від дня одержання ком-петентним органом протоколу й інших матеріалів. При цьому для окремих складів установлені терміни - доба, 3 дні, 5 днів, 7 днів;
по-третє, профілактична спрямованість адміністративно-деліктної юрисдикції. Згідно зі ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи в дусі додержання правових установлень і запобігання правопорушенням;
по-четверте, неоднорідність суб'єктів адміністративно-деліктної юрисдикції. Вони різняться за: а) правовою природою утворення; б) цілями утворення; в) структурою повноважень; г) порядком ухвалення рішення у справі; д) безпосередньою компетенцією.
За правовою природою утворення вони поділяються на органи:
o що стосуються сфери виконавчої влади (ст. 222 - органи внутрішніх
справ, ст. 222 - прикордонні війська, ст. 230 - органи Міністерства
праці і соціальної політики);
o що стосуються сфери судової влади (ст. 221 - суди);
o що стосуються сфери місцевого самоврядування (ст. 219 - виконавчі комітети селищних і сільських рад).
За цілями утворення вони поділяються на органи:
o утворені виключно для здійснення юрисдикційних функцій (наприк-лад, ст. 218 - адміністративні комісії);
o утворені для здійснення як юрисдикційних, так і інших функцій (наприклад, ст. 219 - виконавчі комітети селищних і сільських рад, ст. 222і - прикордонні війська, ст. 235 - військові комісаріати).
За структурою повноважень вони поділяються на органи:
o територіальної компетенції, тобто здійснюючі адміністративно-деліктну юрисдикцію в межах адміністративно-територіальної одиниці
(ст. 219 - виконавчі комітети селищних і сільських рад, ст. 218 - ад-міністративні комісії);
o галузевої компетенції, тобто здійснюючі адміністративну юрисдикцію
в межах галузі керування (ст. 222і - прикордонні війська, ст. 225 - органи морського транспорту).
За порядком ухвалення рішення у справі вони поділяються на органи:
o колегіальні, до яких за чинним КУпАП належать адміністративні ко-місії (ст. 218), виконавчі
Loading...

 
 

Цікаве