WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративна відповідальність - Реферат

Адміністративна відповідальність - Реферат

питання адміністративної відповідальності (завдання і система законодавства про адміністративні правопорушення, підстави і суб'єкти відповідальності, система адміністративних стягнень та ін.); склади адміністративних проступків;
б) адміністративно-процесуальні, що закріплюють провадження у справах про адміністративні правопорушення;
в) організаційні, що закріплюють порядок утворення органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні проступки (ст. 215) і розмежування компетенції між ними (ст. 214); правомочність засідань колегіальних органів (ст. 216) та ін.
У 60-70-х роках учені-адміністративісти провели велику роботу з розробки основних положень про адміністративну відповідальність і під-готували проекти кодифікованих актів, її результатом стало прийняття 7 грудня 1984 р. Кодексу про адміністративні правопорушення (набрав чинності з 1 червня 1985 р.), що діє і сьогодні, щоправда, зі значними змі-нами і доповненнями. Він містить понад 330 статей, об'єднаних у 33 глави і 5 розділів.
У розділі І КУпАП викладені загальні положення і завдання законо-давства про адміністративні правопорушення.
Розділ II "Адміністративне правопорушення і адміністративна відпо-відальність" складається із Загальної й Особливої частин. У Загальній частиш вміщено загальні положення про поняття адміністративного пра-вопорушення, суб'єктів відповідальності та форми їх провини, адмініст-ративні стягнення і правила їх накладення. В Особливій частині, що складається з 11 глав, описано діяння, що визнаються адміністративними правопорушеннями, або, іншими словами, закріплені склади проступків. Кожна стаття Особливої частини закріплює не тільки конкретний склад, а й санкцію за його вчинення.
У розділі III КУпАП перелічуються органи і посадові особи, уповно-важені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Спеціальна глава цього розділу встановлює, які види справ може розглядати кожний орган (посадова особа), тобто регулює підвідомчість справ.
Цілі, принципи, повноваження учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення закріплені в розділі IV КУпАП. Тут же містяться положення про порядок адміністративного розслідування і розгляду справ, оскарження прийнятих постанов.
Останній, розділ V КУпАП називається "Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень". У ньому сконцентровано норми, якими регулюється виконання кожного з існуючих стягнень.
Необхідно зазначити, що адміністративні проступки здебільшого вчиняються в один час, а розглядаються в інший. Між днем учинення діяння і днем притягнення до відповідальності за це діяння проходить певний час, протягом якого може змінитися законодавство. Якщо стара норма скасована, виникає питання, якою нормою слід керуватися: тією, що діяла на момент учинення, чи тією, яка діє на момент розгляду справи.
За загальним правилом, особа, яка вчинила адміністративне правопо-рушення, підлягає відповідальності на підставі законодавства, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 8 КУпАП).
Тому акти, що встановлюють або посилюють відповідальність, зво-ротної сили не мають і можуть застосовуватись лише щодо діянь, вчинених після вступу цих актів у законну силу. Гуманізм адміністративного права виявляється у встановленому законом винятку із загального правила, відповідно до якого норми, що пом'якшують або скасовують відпо-відальність, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до вступу таких норм у силу (ч. 2 ст. 8 КУпАП).
Назване правило і виняток з нього (щодо дії актів у часі) поширюються тільки на матеріальні норми адміністративного права. Щодо процесуальних норм питання вирішується інакше: провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі законодавства, що діє не під час учинення, а під час і за місцем розгляду справи. І ніяких винятків тут немає (ч. З ст. 8 КУпАП).
Отже, якщо громадянин вчинив проступок, коли діяли одні процесу-альні норми, а справа розглядається пізніше, коли вже набрали чинності нові процесуальні правила, провадження має бути проведене відповідно до нових норм.
Характеристика адміністративних стягнень. Сутність і мета ад-міністративного стягнення зафіксовані в ст. 23 КУпАП. У ній підкреслюється, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Стаття 24 КУпАП встановлює такі види адміністративних стягнень: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного пра-вопорушення; 4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт.
До іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, може бути застосовано (крім передбачених у ст. 24 КУпАП) адміністративне видворення за межі України.
Усі зазначені стягнення тісно пов'язані між собою й утворюють єдину систему, їх насамперед об'єднує загальна мета: захист правопорядку, виховання осіб, які вчинили адміністративні проступки, у дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових проступків як самими правопорушниками, так і іншими особами.
Кожне стягнення є мірою відповідальності, призначеної за проступки, а застосування і виконання будь-якого стягнення означає настання адміністративної відповідальності і тягне за собою для винного несприятливі юридичні наслідки.
Адміністративні стягнення, як правило, полягають у позбавленні або обмеженні прав чи благ. За вчинений проступок громадянин або позбав-ляється якогось суб'єктивного права (права керування транспортним за-собом), тобто звужується його правоздатність, або на нього покладаються спеціальні обов'язки (сплата штрафу).
Адміністративне стягнення заподіює винному певні обмеження. Проте покарання не є самоціллю, воно є необхідним засобом виховання і за-побігання правопорушенням. Стягнення - це запобіжний захід на шляху вчинення нових правопорушень з боку винного (індівідуальна превенція) і правопорушень з боку інших осіб (загальна превенція). Завданнязапобігання правопорушенням деякі покарання розв'язують не тільки своїм виховним впливом, а й позбавленням правопорушника можливості знову порушити закон.
Тому слід розрізняти заходи, що мають тільки виправно-виховний вплив (штраф, виправні роботи), і заходи, які нарівні з виправно-виховним впливом створюють умови, що виключають можливість учинення нових правопорушень (конфіскація, позбавлення прав).
Адміністративні стягнення накладаються компетентними органами і посадовими особами шляхом видання спеціальних індивідуальних актів, що мають примусовий характер. Примусовий вплив має бути справедливим, відповідати характерові проступку й особи правопорушника. Його тяжкість залежить від тяжкості проступку.
Перелік стягнень подано у ст. 24 КУпАП у суворо визначеному по-рядку: від менш суворих до суворіших. Іншими словами, закон містить "щаблі" заходів впливу. Ці "щаблі" потрібні й для тих, хто видає норми права, і для тих, хто їх застосовує. Зокрема, вони мають велике значення, коли
Loading...

 
 

Цікаве