WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову - Реферат

Сторони, предмет, об'єкти, форма та строк договору схову - Реферат

що супроводжує статутну діяльність при наданні послуги, яка становить зміст і мету основного зобов'язання.
Стаття 420 ЦК України не встановлює ознак і не називає "тому подібних організацій", що виступають охоронцями, а обмежується наведеним приблизним переліком, який може розширитись. Вона фактично не містить відповіді на певні питання, що виникають у фактичних відносинах зі зберігання речей у готелях, будинках відпочинку, санаторіях, гуртожитках та аналогічних організаціях. Отже треба дати змістовне тлумачення вислову "тому подібні .організації". Так, у статтях 1028 і 1029 проекту ЦК України дано широке тлумаченняпевних правил. Зокрема, правила зберігання речей у гардеробах організації застосовуються і до зберігання верхнього одягу, головних уборів та інших подібних речей, що їх не здають на зберігання громадяни у місцях, відведених для цих цілей в організаціях та засобах транспорту. А правила статті про зберігання речей у готелях застосовують до зберігання речей громадян у мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших закладах, у яких особа тимчасово проживає. Тобто проект ЦК України до так званих "подібних організацій" відносить місця, у яких особа тимчасово проживає, І місця, які відведені для зберігання речей в організаціях та транспортних засобах.
У даних випадках сторони перебувають у зобов'язальних відносинах з надання послуг (наприклад, послуг по санаторно-курортному лікуванню), а залишення майна у зазначених приміщеннях є юридичним фактом, що тягне за собою встановлення додаткового обов'язку з його зберігання.
Підстави виникнення зобов'язань зберігання в організаціях, вказаних у ст. 420 ЦК України, можуть бути різні. Якщо громадянин прибув у санаторій, готель і здав свої речі до камери схову, гардероба, отримавши жетон або номер, то підставою, що породжує даний вид відносин, є договір схову. Якщо верхній одяг і головні убори відвідувачі здають до гардероба, їм видається жетон. Відповідальність за збереження у роздягальному відділі і гардеробі одягу, взуття і білизни, яка належить відвідувачам, несе адміністрація лазень і душових павільйонів. Цінні речі, документи та гроші здають до камери схову цінностей, а там, де її немає, за збереження цінних речей, документів, грошей, що не здані відвідувачами на зберігання, власник чи орган, уповноважений управляти майном, відповідальності не несе.
Коли речі громадянина знаходяться у приміщенні (номері готелю) або залишаються в передбачених для цього місцях без особливої здачі на зберігання, зобов'язання по схоронності речей все одно виникає, але не з договору схову, а з договору про надання місця у готелі, гуртожитку тощо. В постанові Пленуму Верховного Суду України "Про застосування у судовій практиці деяких норм законодавства, яким регулюються відносини з побутового обслуговування населення" від 6 липня 1979 р. № 4 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 29 червня 1984 р. № 6, від 30 червня 1989 р. М 6 та від 26 грудня 1992 р. № 13, зазначено, що готелі, будинки відпочинку, санаторії, Гуртожитки і тому подібні організації відповідають за збереження майна громадян, яке перебуває у відведених їм приміщеннях, і в тих випадках, коли це майно, крім грошей та коштовностей, не було спеціально прийнято від громадян на зберігання.
Інструкція щодо оформлення замовлень з окремих видів послуг та їх виконання, затверджена наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 30 травня 1994 р. № 10 // Закон і бізнес. - 1994. - 21 липня. - № 29.
Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних та кримінальних справах. - 1993. - № 6. - С. 272.
Коли особа вступає у відносини за договором на санаторно-курортне лікування, надання місць у готелях, то згідно із законом між нею і цими організаціями встановлюються відносини зі зберігання цього майна, хоч воно, крім грошей і коштовностей, і не було особливо здано на зберігання.
Надання такого роду послуг цими організаціями неможливе без здійснення допоміжної функції - охорони речей громадян. Поклажодавцями тут можуть бути лише громадяни. Звичайно, предметом даних зобов'язань є послуги, а об'єктом - речі громадян, тобто індивідуально-визначене майно особистого користування. Гроші та коштовності стають такими об'єктами лише при укладенні договору схову із цими організаціями.
Суб'єктом даних зобов'язань на стороні охоронців можуть виступати й організації, для яких схов не є жодною з цілей діяльності, жодною додатковою функцією. До них належать адміністративні органи, вузи, науково-дослідні, інші установи та організації, що зберігають у гардеробах одяг своїх співробітників і відвідувачів. Підставою виникнення зобов'язань зі зберігання в даному випадку можуть бути договір схову (наприклад, отримання номера при здачі речей до гардероба) та юридичні проступки, якщо речі були залишені в гардеробі, який не обслуговувався гардеробником. Такі відносини мають безоплатний, короткостроковий характер, обмежуючись часом перебування громадян у цих організаціях.
Охоронцями за договором схову можуть бути холодильники. Вони приймають на зберігання товарно-матеріальні цінності від різних організацій та підприємств, які потребують їхніх послуг. Підставою виникнення таких зобов'язань зі зберігання є акт планування і договір схову. Тобто холодиль-ник зобов'язаний прийняти продукти від поклажодавця у строки і в кількості, що вказана у плані, бо їх діяльність як охоронців переважно планують органи управління. У свою чергу поклажодавець має право здати продукцію на зберігання. Холодильник здійснює зберігання як одну із своїх основних виробничих функцій, цілей діяльності, передбачених статутом, на підставі якого він діє.
До організацій, для яких зберігання майна є їх професійною діяльністю, належать ломбарди та камери схову транспортних організацій. Камери схову на залізничних вокзалах і автовокзалах створено для прийняття від громадян речей на зберігання незалежно від наявності проїзних документів, тобто єдиною функцією, метою діяльності цих камер є зберігання речей громадян, і ця діяльність передбачена їх статутом. Зокрема, "Порядок обслуговування громадян залізничним транспортом", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 252 визначає, що суб'єкти господарювання, які займаються перевезенням та обслуговуванням
Loading...

 
 

Цікаве