WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Роль та значення авторських договорів - Реферат

Роль та значення авторських договорів - Реферат

укладається один авторський договір.
В разі використання кількох колективних творів на кожний з них укладається окремий авторський договір. Так, із співавторами слів пісні - один договір, із співавторами музики - другий. У даному випадку це окремі види творів, а не співавторство.
Автор може передати право на використання свого твору як на території України, так і за рубежем будь-яким громадянам і юридичним особам, у тому числі й іноземними. Як правило, контрагентами авторів (співавторів та їхніх правонаступників) виступають юридичні особи - державні, громадські, приватні та інші організації будь-яких форм власності які можуть використовувати твір у той чи інший спосіб. У деяких авторських договорах контрагентом автора можуть бути і громадяни, зокрема замовник у договорі художнього замовлення. Будь-який громадянин може укласти договір з художником, скульптором чи фотографом про створення твору на замовлення. Проте у видавничих, постановочних, сценарних та деяких інших авторських договорах контрагентами авторів виступають юридичні особи.
Авторські договори з іноземними авторами та авторські договори громадян України з іноземними користувачами укладаються з участю Державного агентства України з авторських і суміжних прав.
Особливістю авторських договорів є те, що об'єктами (предметами) їх виступають нематеріальні блага - твори науки, літератури і мистецтва. Вони стають об'єктом договору за однієї умови - вони виражені у такій об'єктивній формі, яка дає змогу відтворювати і розмножувати їх. Об'єктом авторського договору можуть бути твори, уже створені на момент укладення договору, а також ті, які автор (співавтори) зобов'язується створити і передати для використання.
Важливою творчою ознакою предмета договірних відносин є новизна твору, яка може виявлятися або в самому змісті твору і формі викладу нового змісту, або тільки у формі викладу вже відомого змісту.
Авторський договір має бути укладений у письмовій формі, якщо законодавством не передбачено інше (п. 2 ст. 29 Закону України "Про авторське право і суміжні права"). Письмова форма не обов'язкова для договорів про опублікування творів у періодичних виданнях та енциклопедичних словниках.
Авторські договори бувають двох типів: а) авторський договір на передачу твору для використання; б) авторський ліцензійний договір. За авторським договором на передачу твору для використання автор або правонаступник передає чи автор зобов'язується створити та у встановлений договором строк передати твір організації для використання обумовленим за договором способом, а організація зобов'язується здійснити або почати це використання у встановлений договором строк, а також сплатити авторові або його правонаступникові винагороду, крім випадків, зазначених у Законі.
За авторським ліцензійним договором, автор або його правонаступник надає організації право використати твір, у тому числі шляхом перекладу іншою мовою або переробки в обумовлених договором межах і на визначений строк. Організація зобов'язується сплатити винагороду за надання цього права.
Отже, законодавець чітко не розмежовує ці два типи договорів. Минула практика склалася таким чином, що за авторським ліцензійним договором автор надає організації право використати твір для перекладу іншою мовою або переробки одного виду твору на інший. Зокрема, за цим договором розповідний твір може бути перероблений на драматичний або сценарій і, навпаки, сценарій чи драматичний твір може бути перероблений на розповідний.
Перелік авторських договорів наведеними не вичерпується. Відповідно до загальновизнаного визначення авторського договору це така угода, за якою автор передає чи зобов'язаний передати у майбутньому твір для використання. Іншими словами, сутність авторського договору зводиться лише до передачі твору для використання. Проте, на нашу думку, весь цикл авторських договорів не обмежується лише використанням твору. Закон України "Про авторське право і суміжні права" передбачає ряд договорів, які за своїм змістом не можна віднести до ліцензійних. Серед учених є й така думка, що авторські договори - це договори на передачу твору для використання, тобто ліцензійні договори. Проект ЦК України взагалі таких договорів, як авторські, не визнає, він містить лише правила про ліцензійні договори, причому однакові для використання творів і об'єктів промислової власності.
Вищеназваний закон передбачає договори автора з роботодавцем про створення договору. У ст. 20 цього закону зазначається: "Авторське право на твір, створений за договором з автором, який працює за наймом, належить його автору". Тобто, йдеться про автора, який працює за наймом, і на підставі спеціального договору має створити твір для роботодавця. Інакше цю норму зрозуміти не можна.
Стаття 27 Закону передбачає договір, який регулює передачу (відступлення) авторського права. Пункт 1 цієї статті містить такий припис: "Майнові права можуть бути передані (відступлені) автором або іншою особою, що має авторське право, іншій особі". У цій нормі йдеться не про передачу права на використання, а про передачу (відступлення) всього комп-лексу майнових прав автора.
Нарешті, Закон містить окремі статті про передачу іншим особам саме права на використання твору. Стаття 28 прямо підкреслює, що авторові належить і таке право: "Автору, крімможливості передачі майнових прав, належить виключне право надавати іншій особі дозвіл на використання твору одним або всіма відомими способами на підставі невиключної чи виключної ліцензії".
Поряд із цією статтею дещо дивною видається ст. 29 Закону, в п. 1 якої зазначається: "Використання твору допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, за винятком випадків, зазначених у статтях 15-19 цього Закону".
З наведених статей можна зробити висновок, що ліцензійний договір і договір про передачу права на використання твору - це різні договори, з чим важко погодитися.
Але нас зараз цікавить інше - наведені чотири види договорів, які регулюють відносини автора з іншими особами саме на використання майнових прав на твір, хіба не є авторськими. Договір автора з роботодавцем про створення для нього твору безумовно авторський. Ліцензійні договори на використання твору також авторські. Договір про передачу (відступлення) авторського права за своєю природою можливо і не авторський, але він регулює настільки специфічні авторські відносини, що це дає підставу віднести його також до авторських.
Закон України "Про авторське право та суміжні права" передбачає ще одну групу договорів, які також можна віднести до авторських внаслідок їх специфічності. Йдеться про договори на використання суміжних прав. Ці договори ще тільки почали формуватися, але вони передбачені зазначеним законом. Виконавці, виробники фонограм та організації мовлення також мають виключні права, які можуть використовуватися іншими особами лише на підставі договору.
Ще одна група договорів, які тією чи іншою мірою стосуються авторських прав, передбачена ст. 40 Закону. У ній ідеться про доручення управління авторськими правами спеціально уповноваженим на це організаціям. Зокрема у п. 1 цієї статті зазначається: "Повноваження на колективне управління майновими правами передаються авторами та іншими особами, які мають авторське право і суміжні права, безпосередньо на основі письмових договорів. Колективне управління майновими правами авторів та їх правонаступників зумовлює цілу низку договорів: договори про доручення управління майновими правами авторів та їх правонаступників; договори організацій, що управляють майновими правами авторів та їх правонаступників на колективній основі, з користувачами творів; договори про взаємне представництво прав та інтересів з іноземними організаціями - громадян України за кордоном, іноземних громадян - в Україні.
Отже, всі зазначені договори становлять один тип договорів, які прийнято називати авторськими.
Цивільне законодавство колишнього СРСР передбачало також так звані типові та зразкові договори, які, на нашу думку, себе цілком виправдали. Тому варто подумати про те, щоб такі договори розробити і в Україні.
Міністерства і відомства, які мали у своєму складі організації, що використовували твори, розробляли типові договори. В них передбачалися основні умови авторських договорів, від яких відступати не дозволялося, якщо вони погіршували права автора. Типові авторські договори мали нормативний характер, тобто вони були обов'язкові для сторін.
Крім того, ці відомства розробляли зразкові договори для складання авторського договору. Вони не містили обов'язкових умов.
Loading...

 
 

Цікаве