WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду - Реферат

Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду - Реферат


Реферат на тему:
Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду
Уклавши договір підряду, сторони тим самим беруть на себе відповідні обов'язки з одночасним набуттям певних прав. Права та обов'язки підрядчика і замовника значною мірою обумовлюються умовами договору, якщо інше прямо не передбачено законом або типовими договорами.
Найважливіші обов'язки підрядчика, передбачені ЦК України, такі:
а) виконати певну роботу за завданням замовника (ст. 332);
б) виконати роботу із своїх матеріалів, якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 335);
в) підрядчик відповідає за неправильне використання матеріалів замовника; підрядчик зобов'язаний дати замовникові звіт про використання матеріалів і повернути лишок матеріалу (ст. 336);
г) вжити усіх заходів до забезпечення збереження ввіреного йому замовником майна (ст. 337);
д) своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від нього, про неприйнятність вказівок замовника та інших, не залежних від підрядчика обставин, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи (ст. 340);
е) своєчасно приступити до виконання замовлення (ст. 347);
є) здати належно виконану роботу замовникові в обумовлений договором строк (ст. 332).
Безумовно, наведений перелік обов'язків підрядчика не є вичерпним, сторони можуть передбачити й інші умови, обов'язкові для них. Невиконання або неналежне виконання підрядчиком згаданих та інших можливих обов'язків надає замовникові право пред'явити до нього визначені законом вимоги.
За ЦК України на замовника покладаються такі основні обов'язки:
а) прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору (ст. 342);
б) оплатити виконану підрядчиком роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 345);
в) на вимогу підрядчика усунути обставини, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи (ст. 341 ).
У разі невиконання чи неналежного виконання перелічених та інших передбачених законом або договором обов'язків можуть настати відповідальність сторін та інші правові наслідки. Відповідальність сторін базується на загальних принципах цивільного права, зокрема на принципі вини.
Так, у ст. 347 ЦК записано: "якщо підрядчик своєчасно не приступає до виконання договору або виконує роботу так повільно, що закінчення її в обумовлений строк стає явно неможливим, замовник вправі відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків". У даному випадку йдеться про зволікання підрядчиком виконання роботи ще до обумовленого строку здачі її замовникові. На перший погляд складається враження про відсутність логіки в конструкції правової норми, яка допускає можливість відповідальності підрядчика ще до настання строку здачі роботи. Проте це не так, оскільки виконання підрядчиком замовлення після обумовленого договором строку може стати для замовника взагалі непотрібним або навіть призвести до виникнення у нього збитків. Не виключено, що, упевнившись у неспроможності підрядчика виконати його замовлення в обумовлений строк, замовник може розірвати з ним договір і знайти іншого, з кращими професійними можливостями, який здатний своєчасно виконати замовлення. У згаданій статті, однак, не розкривається зміст явної неможливості своєчасного виконання роботи. З'ясування цього питання залежить від багатьох конкретних обставин (складність предмета підряду, співвідношення строку, що минув, і строку, що залишається, відповідність часу технологічним нормам на виконання певного виду робіт тощо). Про явну неможливість своєчасно виконати замовлення може свідчити також недодержання підрядчиком встановлених нормативним актом або договором проміжних строків.
Під час виконання роботи можуть виникнути обставини, які загрожують якості замовлення. Закон визначає правові наслідки неякісного виконання підрядних робіт. Якщо під час виконання роботи, - як записано у ч. 2 ст. 347 ЦК України, - стане очевидним, що вона не буде виконана на-лежним чином, замовник вправі призначити підрядчикові відповідний строк для усунення недоліків, а при невиконанні підрядчиком цієї вимоги у визначений строк - відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків, або доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядчика.
Редакцію наведеної норми не можна визнати вдалою. По-перше, не ясно, чи має право замовник за очевидності неналежного виконання роботи вимагати розірвання договору без попереднього встановлення строку для виправлення недоліків, оскільки початок тексту наведеної норми дає підстави для ствердної відповіді, а друга частина заперечує це. Такі сумніви викликає застосування законодавцем вислову "вправі призначити", тобто якщо в такому випадку замовник "вправі призначити" строк для усунення недоліків, то стають невідомими правові наслідки в ситуації, коли замовник не бажає встановити такий строк. По-друге, редакція статті може навести на думку, що в разі розірвання договору з подібних причин замовник позбавляється права вимагати відшкодування збитків. Проте це суперечило б загальним принципам зобов'язального права. Отже редакцію ст. 347 ЦК України у цій частині бажано було б вдосконалити, щоб уникнути подвійного тлумачення.
Настання тих чи інших правових наслідків залежить від характеру недоліків у виконаному замовленні. Так, відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, коли підрядчик допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатно виправити зазначені недоліки у відповідний строк або відшкодувати йому необхідні витрати по виправленню своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу. У цьому разі законодавець поділяє недоліки на ті, які виявилися у вигляді відступів від умов договору, що погіршили роботу, та інші недоліки в роботі. Цілком очевидно, що під категорію "інших недоліків у роботі" підпадають ті з них, які у принципі не знижують якості роботи, але є відступом від умов договору (наприклад, підрядчик виконав ремонт квартири шпалерами іншого кольору, ніж це було обумовлено договором). Наявність таких недоліків, однак, не дає замовникові права вимагати розірвання договору й відшкодування збитків, він може лише зажадати відшкодування витрат на виправлення недоліків.
За наявності у роботі істотних відступів від договору або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків (ч. 2 ст. 344 ЦК). Визнають недоліки істотними або незначними самі сторони, а у разі
Loading...

 
 

Цікаве