WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Порядок та форми розрахунків у господарському обороті - Реферат

Порядок та форми розрахунків у господарському обороті - Реферат

банку-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами;
є) призначення платежу;
ж) число, місяць та рік складання чека (місяць має бути написаний літерами, дата видачі чека має відповідати його реальній видачі), місце складання чека;
з) підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної особи).
Чек, на якому немає будь-якого із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання.
Чек заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом) або з використанням технічних засобів. Не допускається виправлення в чеках та використання факсиміле замість підпису.
Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом десяти календарних днів (день виписки чека невраховується). Якщо закінчення строку для пред'явлення чека припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний за неробочим робочий день.
Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг.
Гарантована оплата чека забезпечується:
шляхом депонування чекодавцем коштів на окремому рахунку в банку чекодавця;
наявністю коштів на відповідному рахунку чекодавця, але не вище суми, гарантованої банком за погодженням з чекодавцем при наданні чекової книжки.
Акредитив є грошовим зобов'язанням банку, що видається ним за дорученням клієнта на користь його контрагента за договором, згідно з яким банк, що відкрив акредитив (банк-емітент), може здійснити постачальникові платіж або надати повноваження іншому банку здійснювати такі платежі за умов пред'явлення документів, передбачених в акредитиві.
Порядок розрахунків акредитивами, крім Інструкції № 7, регламентується також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів (редакція 1993 р., публ.МТП№500).
У банку покупця або постачальника можуть відкриватися акредитиви:
покриті (депоновані у банку постачальника або у банку платника);
непокриті (гарантовані).
Розрізняють викличний та безвідкличний акредитиви. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціара. Безвідкличний акредитив може бути змінений або анульований тільки за згодою постачаль-ника, на користь якого він був відкритий. Акредитив має ясно вказувати, чи є він відкличним або безвідкличним. За відсутності такої вказівки акредитив вважатиметься безвідкличним.
Акредитив може відкриватися для розрахунків тільки з одним постачальником. Строк дії та порядок розрахунків за ним встановлюються у договорі між платником і постачальником.
Для одержання коштів за акредитивом, депонованим у банку постачальника, постачальник, який відвантажив товари, подає реєстр рахунків та передбачені умовами акредитива документи до банку, що його обслуговує, до закінчення строку дії акредитива. Банк після перевірки документів у разі відповідності їх умовам акредитива виплачує акредитив.
У разі використання акредитива, депонованого у банку платника, виплати постачальнику за акредитивом здійснюються у банку постачальника на підставі отримання від постачальника реєстру рахунків з відповідними документами.
Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселедержателю).
Для запровадження комерційного кредиту (передбаченого п.5 ст.24 Закону України "Про підприємства в Україні"), поліпшення розрахункових відносин між суб'єктами господарської діяльності Постановою Верховної Ради України "Про застосування векселів в господарському обороті України" від 17.чер-вня 1992 р. введено вексельний обіг з використанням простого і переказного векселів відповідно до Женевської конвенції 1930р.
Законодавством України передбачено, зокрема, використання векселів:
для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності відповідно до Указу Президента України "Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України" від 14 вересня 1994р.;
у рахунок фінансування витрат державного бюджету відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку застосування векселів Державного казначейства" від 27 червня 1996 р. № 689;
під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих на час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність та сплату ввізного мита у разі відчуження цього майна" від 7 серпня 1996р.;
для сплати ввізного мита, податків та зборів українським виконавцем при ввезенні на митну територію У країни давальницької сировини, а також для сплати вивізного (експортного) мита, податків та зборів українським замовником при вивезенні давальницької сировини за межі митної території України відповідно до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15 вересня 1995 р.;
для оформлення простими векселями бюджетної заборгованості з фінансування видатків, пов'язаних з оплатою природного газу, що його споживають бюджетні організації та установи відповідно до наказу Міністерства фінансів України та Державної акціонерної холдингової компанії "Укргаз" від 21 серпня 1996 р.
Порядок використання векселів у господарському обороті України регулюється Положенням про переказний і простий вексель, затвердженим Постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р., з урахуванням таких особливостей:
використовувати векселі, а також виступати векселедавцями, акцептантами, індосантами та авалістами можуть тільки юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що визнаються такими відповідно до чинного законодавства України;
векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних банків України;
у господарському обороті можуть використовуватися простий і переказний векселі;
вексельний бланк може заповнюватися друкованим та недрукованим способами;
сума платежу за векселем обов'язково
Loading...

 
 

Цікаве