WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Порядок та форми розрахунків у господарському обороті - Реферат

Порядок та форми розрахунків у господарському обороті - Реферат

зразку, вміщеному в картці рахунку.
Клієнт, виходячи із своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) каналами зв'язку. Спосіб подання ним документів до банку передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.
Паперові розрахунковідокументи, як правило, виписуються з використанням технічних засобів за один раз під копірку у двох примірниках, платіжні вимоги та документи підприємств, які обслуговуються в одній установі банку, - в трьох примірниках (якщо застосування копірки неможливе, то на всіх тотожних примірниках у правому верхньому куті мають міститися послідовні порядкові номери).
Для документального підтвердження часткової оплати розрахункових документів відповідальний працівник банку виписує у двох примірниках меморіальний ордер.
Кошти списуються з рахунку платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа.
Платіжне доручення - це бланк встановленої форми, який підприємство подає до банку, що його обслуговує, для перерахування визначеної суми зі свого рахунку.
Банк приймає до виконання доручення протягом десяти календарних днів з дати його заповнення і тільки в межах наявних на його рахунку коштів.
Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.
Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:
за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);
в порядку попередньої оплати;
для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;
для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо) на їхні рахунки, відкриті в установах банків;
в інших випадках за згодою сторін.
При розрахунках за фактично відвантажену, продану продукцію (виконані роботи, надані послуги) в дорученні в рядку "Призначення платежу" зазначаються назва (вид) відвантаженої, проданої продукції (виконаних робіт, послуг), номер, дата товарно-транспортного чи іншого документа, що підтверджує відвантаження, продаж продукції (виконання робіт, надання послуг).
У дорученні на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та обов'язкових зборів до державних цільових фондів, у рядку "Призначення платежу" вказуються підрозділи бюджетної класифікації (при перерахуванні платежів до бюджету) та строк настання платежу, а також те, що податки до бюджету або збори до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховано повністю.
Платіжна вимога-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:
верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);
нижня - доручення платника своєму банкові перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена у рядку "Сума до оплати літерами".
Вимогу-доручення заповнює одержувач коштів 1 надсилає безпосередньо платникові.
Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника. З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).
У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа та здає його до банку, що його обслуговує.
Платіжні вимоги-доручення банки приймають протягом двадцяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги-доручення не враховується.
Вимогу-доручення платник подає до установи банку у двох примірниках.
Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена готівкою на рахунку платника.
У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він повідомляє про мотиви відмови безпосередньо одержувача коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.
Чеки застосовують для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.
Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателеві зазначену в чеку суму грошей.
Чекодавець - юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.
Чекодержатель - підприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.
Банк-емітент - банк, що видає чекову книжку (розрахуй ковий чек) підприємству або фізичній особі.
Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку України за зразком, затвердженим НБУ.
Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.
З дозволу Національного банку України чекові книжки (розрахункові чеки) можуть виготовляти комерційні банки самостійно з додержанням усіх обов'язкових вимог і мати фірмову позначку банку.
Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.
Розрахункові чеки, що їх використовують фізичні особи при здійсненні разових операцій, виготовляються окремими бланками, їх облік ведеться окремо від чекових книжок.
Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім'я чекодавця (фізичної особи) один або кілька розрахункових чеків на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена готівкою.
Строк дії чекової книжки - один рік, а розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі, - три місяці.
За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути подовжений.
Чек включає:
а) назву "розрахунковий чек";
б) назву (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює) власника чекової книжки (далі - чекодавця) та номер його рахунку;
в) назву банку-емітента та його номер МФО;
г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, у фізичних осіб - ідентифікаційні номери у разі їх присвоєння державною податковою адміністрацією;
д) назву чекодержателя;
е) доручення чекодавця
Loading...

 
 

Цікаве