WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та значення договору поставки - Реферат

Поняття та значення договору поставки - Реферат


Реферат на тему:
Поняття та значення договору поставки
Нормальна робота будь-якого підприємства неможлива, з одного боку, без чіткого і своєчасного забезпечення його сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, устаткуванням та іншими ресурсами, а з друго-го, - без рівномірного і гарантованого збуту виготовленої продукції. Задоволення попиту громадян на товари широкого вжитку значною мірою залежить від забезпечення цими товарами торговельних організацій з боку підприємств-виготовлювачів, кооперативів або посередницьких структур. Як матеріально-технічне постачання, так і забезпечення торговельних організацій виготовленими товарами здійснюється на основі широко розгалуженої системи господарських зв'язків з поставок.
З переходом до ринкової економіки постала проблема збереження господарських зв'язків, що склалися між виробниками і споживачами на поставку сировини, матеріалів, енергоресурсів, комплектуючих виробів. Розрив цих зв'язків відчутно позначається на поставках товарів для споживчого ринку. У зв'язку з цим вживаються заходи щодо стабілізації усталених і налагодження нових господарських зв'язків, передусім між підприємствами, розташованими на території України.
Найдоцільнішою правовою формою регулювання господарських відносин з ритмічного постачання продукції і товарів є договір поставки. Договір - це основний документ, що визначає права та обов'язки сторін з поставок усіх видів товарів. Підприємства є вільними у виборі предмета договору, визначенні змісту зобов'язань, будь-яких інших умов гос-подарських взаємовідносин, за винятком випадків поставки товарів за міждержавними угодами.
Визначення договору поставки, яке дається у ст. 245 чинного ЦК України, певною мірою застаріло. В ньому наголошується, що сторонами цього договору можуть бути лише організації (юридичні особи), бо в період панування планово-адміністративної системи, коли приймався чинний ЦК України, діяльність приватних осіб у сферах матеріально-технічного постачання та оптової торгівлі заборонялася. Поставки продукції (товарів) у той час були переважно планові, оскільки договори укладалися на підставі планових актів розподілу продукції, обов'язкових для обох організацій (нарядів, планів прикріплення покупця до постачальника тощо). Нині функції як постачальника, так і покупця за договором поставки можуть виконувати й фізичні особи, які мають статус підприємця, а централізований плановий розподіл товарів скасовано. Тому у проекті ЦК України (ч. 1 ст. 743) договір поставки визначається як договір, за яким постачальник, що є підприємцем, зобов'язується передати в обумовлений строк, що не збігається з моментом укладення договору, товари у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму. До договору поставки застосовуються правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачено договором або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 743 проекту ЦК).
Сторонами (суб'єктами) цього договору є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержати прибуток. Суб'єктами підприємницької діяльності, (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;
юридичні особи усіх форм власності (ст. 2 Закону України "Про підприємництво").
Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, який призначається для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім і тому подібним споживанням. Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (сировина, матеріали, обладнання тощо), або товари, призначені для продажу на ринку чи промислової переробки (наприклад, цукор для кондитерської фабрики).
В умовах ринкової економіки придбання підприємцем ресурсів здійснюється переважно на ринку товарів і послуг, тобто без фондів і лімітів, безпосередньо у виготовлювачів, в оптовій торгівлі, в тому числі на ярмарках, біржах, аукціонах або у комерційних посередників.
Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і сплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. До згоди сторін прирівнюється і відсутність належного протягом певного строку реагування постачальника на зроблені покупцем у протоколі розбіжностей пропозиції щодо умов договору або рішення арбітражного чи третейського суду з переддоговірного спору у випадках, передбачених угодою сторін або законодавством.
Договір поставки двосторонній, бо права та відповідні обов'язки виникають для обох контрагентів. Сплатний характер цього договору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію покупець оплачує за погодженими цінами.
Регулювання договірних відносин з поставок продукції здійснюється у різних формах. Видаючи закони та інші нормативні акти, держава здійснює нормативне регулювання цих відносин. Так, у сфері поставок діє міждержавна Угода про загальні умови поставок товарів між організаціями держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 20 березня 1992 р. (далі - Загальні умови поставок товарів).
Угода поширюється на відносини між суб'єктами господарювання (незалежно від форм власності) держав - учасниць Співдружності за міждержавними економічними зв'язками. Під суб'єктами господарювання розуміють підприємства, їх об'єднання, організації будь-яких організаційних форм, а також громадян, які володіють статусом підприємця, відповідно до законів, що діють на території цих держав. Під товаром розуміють як товари народного споживання, так і продукцію виробничо-технічного призначення.
Кабінет Міністрів України затвердив Тимчасове положення з питань кооперованих поставок продукції виробничо-технічного призначення (1993 р.), але воно має вузьку сферу дії, бо регулює відносини між суб'єктами господарської діяльності (незалежно від форм власності) на внутрішньому ринку України з кооперованих поставок деталей, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого або міжгалузевого призначення, виготовлених за технічною документацією споживача (замовника), технічними умовами та стандартами і необхідних для виготовлення кінцевої продукції.
Відповідно до Угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 23 грудня 1993 р. та Протоколу про механізм реалізації цієї Угоди від 15 квітня 1994 р. Кабінет Міністрів України постановою від 18 травня 1994 р. затвердив Положення про поря-док поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав - учасницьСНД. Поставка продукції за виробничою кооперацією- це поставка сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок, напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємопов'язані і необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції.
Крім того, діють чинні з 1 серпня 1988 р. Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і Положення про поставки товарів народного споживання (далі - Положення про поставки продукції і Положення про поставки товарів).
Поставки продукції за державними замовленнями (контрактами) здійснюються відповідно до Закону України "Про поставки продукції для державних потреб" від 22 грудня 1995 р.
Loading...

 
 

Цікаве