WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кредитні зобов'язання - Реферат

Кредитні зобов'язання - Реферат

надання кредиту виникало у клієнта безпосередньо з моменту підписання керівником банку заяви.
На теоретичне і практичне значення цього питання вказував Е.Г.Полонський: "Визначення договору реальним і одностороннім привело б нас до визнання того, що банк не має обов'язку перед госпорганами по наданню кредиту, що автоматично тягне за собою обмеження прав госпоргану".
Найбільш вдалою, на наш погляд, є позиція М.М.Агаркова, яку він виклав, аналізуючи статті 218 і 219 Цивільного кодексу РРФСР 1922р.
"Ст.ст.218 і 219 ЦК регулюють договір про відкриття кредиту у формі позики у складі "попереднього договору про укладення в майбутньому договору позики" (попередній договір позики).
Попередній договір позики може бути двостороннім або одностороннім. У разі двостороннього попереднього договору позики обидві сторони - майбутній кредитор і майбутній боржник - обопільно зобов'язані: перший - надати позику, другий - прийняти позику. При укладенні одностороннього попереднього договору позики зобов'язання виникає тільки для однієї сторони - майбутнього кредитора або майбут-нього боржника. Договір про відкриття банком кредиту у формі позики (строкової, до запитання, цільової) є одностороннім попереднім договором позики, в якому зобов'язання виникає на стороні майбутнього кредитора (банку)".
Така позиція знайшла підтримку в юридичній літературі.
Аналіз статей 1115 і 1117 проекту ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що кредитний договір - різновид договору позики.
В частині 2 ст.1115 проекту ЦК України є пряма вказівка на те, що до відносин за кредитним договором застосовуються правила, передбачені для договору позики, якщо інше не передбачено правилами для кредитного договору і не випливає з його суті.
Поняття, сторони та форма кредитного договору. За кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитодавець) зобов'язується надати кошти позичальникові у розмірі та на умовах, що передбачені договором, а позичальник зобов'язується повернути грошову суму та сплатити за неї відсотки.
В юридичній літературі до останнього часу немає єдиної точки зору щодо моменту, з яким пов'язано виникнення кредитної угоди. Як зазначалось раніше, основна теоретична проблема стосується реальності і консенсуальності кредитного договору.
З аналізу нормативних актів, які за нинішніх умов регулюють правовідносини з надання банківських кредитів, можна зробити висновок, що кредитний договір є консенсуальним. Це випливає з тлумачення нормативних актів Національного банку України, зокрема Положення про кредитування (постанова НБУ від 28 вересня 1995р. № 246), Правил проведення закритих кредитних аукціонів з продажу кредитів Національним банком України (постанова НБУ від 20 травня 1994р. № 97), Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування (постанова НБУ від 21 лютого 1996р. № 37) та ін.
Поняття кредитного договору, запропоноване проектом ЦК України (ст.1115), дає можливість визначити кредитний договір, як консенсуальний, з особливістю, передбаченою ст.1117 проекту. Ця особливість полягає в тому, що кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту повністю або частково у разі порушення процедури визнання позичальника неплатоспроможним або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що надана позичальникові сума не буде повернена своєчасно. З іншого боку, позичальник має право відмо-витися від одержання кредиту повністю або частково, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або договором.
Кредитний договір може бути дво- або багатостороннім. Із кредитної угоди виникає обов'язок банку надати кредит І обов'язок позичальника повернути його. З огляду на те, що чинне законодавство України передбачає здійснення консорціумного кредитування, кредитний договір може бути багатостороннім.
Банківські консорціуми оформляються шляхом відповідного договору для здійснення кредитування програм із значними обсягами. У консорціумній угоді можуть брати участь не тільки кілька банків, а й кілька позичальників. Кредитні взаємовідносини між консорціумом та позичальником (позичальниками) регулюються кредитною угодою, яку підписують усі учасники. Після підписання кредитна консорціумна угода набуває юридичної сили і є обов'язковою для виконання всіма учасниками угоди.
Кредитний договір завжди є сплатним. Як правило, позичальник сплачує за кредит відсотки. Розмір відсотків та порядок сплачування їх визначають у договорі сторони залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про банки і банківську діяльність" регулювання процентних ставок банківських та інших фінансово-кредитних установ України здійснює Національний банк України шляхом встановлення відсоткової облікової ставки.
У разі зміни облікової ставки умови договору можуть переглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди кредитора та позичальника.
Таким чином, якщо відсоткова ставка за наданий кредит встановлена договором, банк в односторонньому порядку не має права змінити цю умову договору навіть у разі підвищення відсоткової ставки НБУ. За таких обставин відповідні зміни до договору мають бути внесені у порядку, встановленому ст. 11 Арбітражного процесуального кодексу України. До внесення зміни до договору щодо процентної ставки за кредит сторони і арбітражний суд мають виходити із ставки, передбаченої договором1.
Порядок сплати відсотків за строками (помісячне, поквартальне і т.д.) сторони встановлюють у договорі.
Сторонами кредитного договору є кредитодавець і позичальник. Відповідно до чинного законодавства України кредитодавцем можуть бути Національний банк України, комерційні банки та фінансово-кредитні установи, що мають ліцензію НБУ на залучення і розміщення грошових вкладів та кредитів, і банківські консорціуми (тимчасові об'єднання банків, які створюються для кредитування шляхом укладення відповідного договору). Згідно з ч. 5 ст. З Закону України "Про банки і банківську діяльність" здійснення операцій, пов'язаних з видачею кредитів, іншим юридичним особам, крім банків, забороняється, за винятком випадків, визначених законодавчими актами України. Враховуючи, що на цей час законодавство України не передбачає таких випадків, слід вважати договори кредитування, в яких кредитодавцем виступає не банк (фінансово-кредитна установа), такими, що не відповідають вимогам закону. До таких договорів необхідно застосовувати наслідки, передбачені ст. 48 ЦК України.
На практиці виникають також проблеми, пов'язані з тим, що кредитні договори з господарюючими суб'єктами укладають структурні одиниці комерційних банків (відділення, філії). Якщо це передбаченовідповідними повноваженнями структурної одиниці (положення,
Loading...

 
 

Цікаве