WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Договір побутового замовлення - Реферат

Договір побутового замовлення - Реферат


Реферат на тему:
Договір побутового замовлення
У Цивільному кодексі України кілька спеціальних статей (статті 348-352) присвячено договору побутового замовлення як різновиду загального договору підряду. Відповідно до ст. 348 організація, що обслуговує побутові потреби громадян, за цим договором зобов'язується виконати для замовника певну роботу (пошиття одягу, ремонт побутової техніки та інших речей, чищення і фарбування одягу, виготовлення предметів хатнього вжитку тощо), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити її.
З наведеного випливає, що замовником у договорі побутового замовлення може бути лише громадянин, а підрядчиком - спеціалізована організація (підприємство) побутового обслуговування. У сучасних умовах ст. 348 слід тлумачити у контексті нового ринкового законодавства, за яким і окремі громадяни можуть набувати статусу підприємця, а відтак - надавати побутові послуги населенню. З правової точки зору не повинні вважатися .побутовими замовлення громадян, які не пов'язані із задоволенням їхніх власних потреб, а мають підприємницьку мету (наприклад, замовлення постійного промислового характеру, призначені для подальшої реалізації з метою одержання прибутку, замовлення великих промислових партій товару). Нерідко підприємства побутового обслуговування виконують замовлення інших господарюючих суб'єктів (суб'єктів підприємництва). За таких обставин на зазначені підрядні відносини мають поширюватися правила загального договору підряду.
Крім спеціальних статей, до договору побутового замовлення застосовуються також окремі загальні правила про договір підряду, викладені у статтях 335-337, 339-342, ч. З ст. 343, статтях 346 і 347 ЦК України. Відповідно до статей 348 і 3521 Кабінету Міністрів України надано право затверджувати типові договори побутового замовлення з окремих видів обслуговування громадян. Правила про договори підряду з обслуговування побутових потреб громадян можуть встановлюватися й іншими спеціальними законодавчими актами. Наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 затверджені Правила побутового обслуговування населення, в яких передбачено порядок приймання та оформлення замовлень на послуги, умови виконання замовлення тощо. Інструкцією щодо оформлення замовлень з окремих видів послуг та їх виконання, затвердженою наказом Українського союзу об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 травня 1994 р. (із змінами від 20 березня 1997 р.), детально визначено порядок оформлення та виконання послуг з ремонту і пошиття взуття, ремонту і пошиття швейних, хутряних і шкіряних виробів, ремонту та виготовлення трикотажних виробів, ремонту побутових машин і приладів, ремонту і виготовлення ювелірних виробів, ремонту і виготовлення меблів, хімічного чищення та фарбування одягу, прання білизни, ремонту і будівництва житла та інших об'єктів.
Як уже зазначалося, побутове замовлення оформляється договором, квитанцією, розпискою чи іншим документом, у якому мають зазначатися необхідні реквізити, або ж шляхом видачі жетона, талона чи касового чека. Виконання працівниками служби побуту замовлень без належного їх оформ-лення не створює для підприємства побутового обслуговування правових наслідків.
Особливе значення для регулювання відносин з побутового обслуговування населення має Закон України "Про захист прав споживачів" (1991 р., з наступними змінами та доповненнями), певні статті якого також застосовуються до цих відносин. Закон регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності. Споживачем є громадянин, який замовляє або має намір замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб, а виконавцем - підприємство, установа, організація або громадянин-під-приємець, які виконують роботи або надають послуги. Тому не викликає сумнівів правомірність поширення цього закону на побутове замовлення.
За ст. 3 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі (у даному випадку вони і замовники), зокрема, мають право на державний захист своїх прав, належну якість робіт і послуг, безпеку робіт, послуг; на відшкодування збитків, завданих роботами, послугами неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей роботами, послугами у випадках, передбачених законодавством; на необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість та асортимент робіт і послуг.
Зміст зазначених прав, умови їх здійснення та захисту детально регламентуються багатьма статтями Закону України "Про захист прав споживачів" (статті 3, 12, 13, 16, 17, 18, 23 та 24). Особливий інтерес становить ст. 15, якою визначені права споживача у разі порушення виконавцем умов договору про виконання робіт і надання послуг, у пунктах 1 і 2 якої майже повністю відтворено норми частин 1 і 2 ст. 347, у пунктах 3 і 4 - норми 1 і 2 частин ст. 344 ЦК України.
Відповідно до ст. 350 ЦК України, якщо підрядчик допустив істотні відступи від умов договору побутового замовлення або інші істотні недоліки в роботі, виконаній з матеріалу замовника, останній має право на свій вибір вимагати або виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості, або розірвання договору з відшкодуванням збитків (аналогічна норма є також у п. 4 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів"). У термінологічних поясненнях до цього закону розкривається зміст істотного недоліку. Таким вважається недолік, який робить неможливим чи недо-пустимим використання товару (роботи, послуги) відповідно до його цільового призначення або не може бути усунутий щодо цього споживача, або для його усунення необхідні великі затрати праці та часу, або він робить товар (роботу, послуги) іншим, ніж передбачено договором, або виявляється знову після його усунення. Таке визначення істотного недоліку певною мірою повторює визначення, дане у вищезгаданій постанові Пленуму Верховного Суду України.
У разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язання виконавець повинен сплатити замовникові неустойку, якщо вона передбачена законодавством чи договором.
Вимоги замовника, передбачені ст. 15 вищезгаданого закону, підлягають задоволенню в разі виявлення недоліків протягом гарантійного чи інших термінів, установлених договором. Позов з приводу недоліків у роботі, виконаній за договором побутового замовлення, може бути пред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена або час її заявлення встановити неможливо, - не пізніше шести місяців з дня строку, встановленого для заявлення претензії. Порядок і строк пред'явлення претензій щодо таких вимог визначає Кабінет Міністрів України (ст. 350 ЦК). Виконавець не повинен відповідати за недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача.
Виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі,яку він прийняв від споживача для виконання робіт або надання послуг. При цьому вн не звільняється від відповідальності, навіть якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт або надання послуг.
Норма п. 10 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає відповідальність виконавця за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристроїв чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт або надання послуг, незалежно від знання виконавцем їх властивостей. Законом детально врегульовано й інші відносини, пов'язані з відповідальністю виконавця (підрядчика).
Якщо замовник не з'явився щоб одержати річ, виготовлену за договором побутового замовлення, підрядчик має право після закінчення шести місяців з дня виготовлення речі за договором і дворазового попередження замовника продати річ у встановленому порядку, а виручену суму, за вирахуванням усіх належних підрядчикові платежів (у тому числі оплата за виконання замовлення, витрати на його зберігання, реалізацію та повідомлення замовника), внести на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника (ст. 352 ЦК, п. 25 Правил побутового обслуговування населення).
Законодавство або договір можуть встановлювати й інші умови щодо визначення ціни, строків, організації виконання замовлення тощо. Так, Правилами обов'язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових, затвердженими наказом Держстандарту України від 28 серпня 1997 р. з метою забезпечення безпеки життя, здоров'я людей, захисту їхнього майна та охорони навколишнього середовища, встановлено спеціальні вимоги щодо якості ремонту транспортних засобів та їх складових.
Loading...

 
 

Цікаве