WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Договір міни (бартеру) - Реферат

Договір міни (бартеру) - Реферат

угодами в чорній металургії становили 41,2 відсотка, в хімічній та нафтохімічній промисловості - 50,1, лісовій, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості - 54,3, промисло-вості будівельних матеріалів - 57,8 відсотка.
Питома вага бартерних операцій у загальному обсязі експорту дорівнювала 11,1 відсотка (у січні-серпні 1996 р. - 23,5 відсотка), імпорту - 10,4 відсотка (16,2 відсотка). Особливо високою в цей період була питома вага бартеру в експорті паперової маси - 96,2 відсотка, каучуку та гумових виробів - 77 відсотків.
Статистичні дані свідчать про те, що заходи, передбачені в Указі Президента України від 27 січня 1995 р., певною мірою спричинили зменшення бартерних угод у зовнішньоекономічному товарообігові.
Однак у загальному товарообігові питома вага бартерних угод у реалізації продукції є надто високою. У зв'язку з цим представники банківської системи запропонували ввести прямі обмеження на здійснення суб'єктами підприємництва бартерних угод, посилити державний контроль та запровадити спеціальний режим розрахунків за такими угодами через банківські установи2. На нашу думку, такі пропозиції суперечать принципам ринкового законодавства, яке утверджує свободу договору та вільного вибору його організаційно-правових форм. Ефективнішим тут може виявитися встановлення відповідного механізму оподаткування бартерних угод та їх цивільно-правового врегулювання.
Відповідно до згаданого Указу бартерна (товарообмінна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених єдиним договором міжсуб'єктом зовнішньоекономічної діяльності
України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не опосередкований рухом коштів у готівковій чи безготівковій формі (бартерний договір). В Указі визначається порядок відкриття, внесення та повернення попередніх імпортних депозитів у разі здійснення бартерних операцій, предметом яких є високоліквідні експортні товари України, високоліквідні сільгосппродукція і продукти її переробки та товари, що є критичним імпортом для України. Відповідно до ст. 11 згаданого Указу товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення товарів, які фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт, послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що посвідчує виконання робіт, надання послуг. Порушення строків ввезення товарів (виконання робіт, на-дання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості неодержаних товарів в іноземній валюті, перерахованій у валюту України за офіційним поточним курсом валюти України до долара США на день нарахування пені.
На відміну від традиційного договору міни предметом бартерного договору можуть бути не лише майно, а й послуги і роботи, що випливає із змісту зазначеного Указу. Можлива ситуація, за якої взагалі немає обміну реальними товарами, наприклад, коли кожна із сторін бартерного договору надає одна одній послуги чи виконує роботи.
До бартерного договору в зовнішньоекономічній діяльності застосовуються відповідні положення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інші спеціальні законодавчі акти.
Незважаючи на поширення товарообмінних угод у внутрішньому товарообігові України, загальноцивільний договір міни, що опосередковує цей обіг, виявився практично неврегульованим, адже в чинному ЦК України йому присвячено всього лише дві статті - 241 і 242. Стільки ж статей пропо-нується і в проекті нового ЦК України - статті 763 і 764. У даному випадку не можна компенсувати проблему законодавчої неврегульованості договору міни посиланням на те, що до нього застосовуються відповідні правила про договір купівлі-продажу, оскільки мінові угоди, за якими здійснюється обмін одних товарів (робіт, послуг) на інші товари (роботи, послуги) за своїми правовими наслідками у разі їх невиконання можуть виявитися значно складнішими, ніж угоди купівлі-продажу з грошовою оплатою товару.
Наприклад, українська компанія "Укрнафтохім" уклала з АТ "Індустріалекспорт" (м. Бухарест, Румунія) контракт від 17 вересня 1992 р. № 19-12, згідно з якими компанія зобов'язалася на бартерній основні поставити АТ топковий мазут, а останнє - виготовити та поставити фланці на суму 2 217 373 доларів США. У встановлені строки фланці було ви-готовлено й підготовлено для відвантаження, однак компанія "Укрнафтохім" не змогла поставити мазут. АТ звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України з позовом, в якому вимагало стягнути з "Держкомнафтогазу" (правонаступника компанії "Укрнафтохім") вартість виготовлених фланців. Суд задовольнив вимоги позивача. Водночас своїм рішенням від 14 грудня 1994 р. суд зобов'язав відповідача розпорядитися виготовленими для нього фланцями. Вирішуючи дану справу, суд обґрунтовано визнав за доцільне застосувати принцип реального виконання зобов'язання в натурі лише позивачем. Оскільки відповідач не міг виконати поставку мазуту в натурі, примусове спонукання його до цього не могло забезпечити захист інтересів позивача, який своє зобов'язання виконав належним чином.
Loading...

 
 

Цікаве