WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Види авторських договорів та їх зміст - Реферат

Види авторських договорів та їх зміст - Реферат

розповсюдження. Строк видання твору - 6 місяців від дати прийняття рукопису.
Видавництво виплачує авторові гонорар у встановленому договором розмірі протягом місяця після виготовлення тиражу.
Видавництво зобов'язане при виданні твору друкувати в ньому знак © відповідно до ЗаконуУкраїни "Про авторське право і суміжні права".
Обов'язки автора (авторського колективу). Автор подає рукопис видавництву у встановлений договором строк і підготовлений відповідно до видавничих вимог. Він відповідає за достовірність і повноту матеріалу та відомостей у рукописі або на магнітному носії (дискеті).
В разі потреби на пропозицію видавництва, автор зобов'язаний доопрацювати твір в обумовлений строк, виконати авторське коригування тексту та також вичитати верстку. Якщо поданий автором рукопис виявиться неякісним або автор не сумлінно виконав свої обов'язки, видавництво може порушити питання про зменшення суми гонорару. В разі неподання рукопису в обумовлений договором строк видавництво має право на відшкодування автором заподіяних видавництву фінансових та моральних збитків.
Авторський гонорар. Розмір авторського гонорару встановлюється угодою сторін у гривнях за один авторський аркуш. Кількість авторських аркушів визначається після виготовлення оригінал-макета.
У разі повторного випуску твору авторський гонорар також визначається угодою сторін, але видавництво може встановлювати свої розміри, наприклад 50 відсотків від суми гонорару, виплаченого за перше видання.
Видавництво може використати твір і в інший спосіб, передбачений договором. У такому разі одержаний внаслідок реалізації додаткових прав прибуток розподіляється між автором і видавництвом за їх угодою. Проте і в цьому разі видавництво може виставити свої умови, наприклад розподілити зазначені прибутки 50 на 50 відсотків між автором і видавництвом. Після смерті автора право на гонорар переходить до його спадкоємців на час чинності авторського права.
Автор одержує за рахунок видавництва авторські примірники твору: при першому виданні - 10 примірників, при повторних виданнях - по 2 примірники незалежно від кількості співавторів. Так, якщо перевидається підручник, наприклад з цивільного права, написаний колективом з 10 співавторів, то їм видається аж 2 примірники на весь колектив. Як бачимо, і тут видавництво прагне зекономити на авторах.
У разі виникнення потреби у повторному виданні твору, то воно може бути здійснене лише за згодою автора. Видавництво зобов'язане повідомити автора про намір перевидати твір. При цьому воно має право перевидати твір будь-яким тиражем.
Авторський договір може бути змінений тільки за взаємною згодою сторін. Сторони мають право порушувати питання про розірвання авторського договору в разі порушення умов договору однією із них.
В авторському договорі може бути передбачена умова про його конфіденційність, за якою сторона зобов'язується не розголошувати інформацію щодо як самого договору, так і його змісту третім особам.
Авторський договір має бути підписаний сторонами.
Наведений зразок авторського видавничого договору не є обов'язковим для сторін. Вони можуть включати до договору будь-які Інші умови, аби лише вони не суперечили чинному законодавству, в тому числі й такі, які не погіршують становище автора.
Спірним є питання, чи може автор укласти договір на видання одного і того ж твору з двома видавництвами одночасно, якщо в договорі немає умови, яка б забороняла це.
У типових видавничих договорах, що діяли раніше, була спеціальна умова, за якою автор передавав видавництву рукопис для видання строком на три роки від дня схвалення рукопису видавництвом. З дня укладення договору і до закінчення трьох років після схвалення рукопису автор зобов'язаний не передавати для видання іншим організаціям цей же твір чи його частину без попередньої письмової згоди видавництва, з яким він уклав договір. Чинний Закон України "Про авторське право і суміжні права" не містить норми, яка б забороняла авторові укласти видавничий договір з двома видавництвами одночасно на один і той же твір. Хоч з точки зору практичної роботи це недоцільно, оскільки чинність двох видавничих договорів на один і той же твір і в один і той же час безумовно завдає шкоду обом видавництвам. Проте згаданий закон не вважає це порушенням і не встановлює за нього будь-яку відповідальність.
Договір про депонування рукопису. Тривалість видання твору досить часто зумовлює передчасне старіння інформації, яка становить його зміст. Це стосується переважно наукових творів. Крім того, висока вартість видання такого твору, необхідність донести наукову чи науково-технічну інформацію якнайшвидше до заінтересованих осіб зумовили необхідність пошуків іншого, відмінного від видання, способу донесення інформації до широкого кола читачів. Такий спосіб був знайдений у формі депонування рукопису твору без його видання. Належним чином оформлений твір передається певній організації для зберігання з метою ознайомлення з твором будь-кого, хто цього бажає. Така форма інформації дістала назву "депонування", з'явився новий вид авторського договору, який поки що ґрунтовно не досліджено. Немає і нормативного акта, який би регулював відносини депонування.
Об'єктом договору є реферати статей, огляди, монографії, збірники наукових праць, матеріали конференцій, з'їздів, нарад, симпозіумів тощо вузькоспеціального характеру, які буває недоцільно видавати звичайним друкарським способом. Особливості зазначених об'єктів полягають у їх рукопис-Див.: Інструкція про порядок депонування наукових робіт у ДНТБ України. - К. - 1993.
Але варто мати на увазі, що видавничий процес не тільки тривалий, а й досить дорогий, що істотно обмежує можливості як авторів, так і організацій (наукових, навчальних тощо). Проте потреба опублікувати твір є іноді досить гострою. Ось тоді в нагоді стає депонування. При цьому автор зберігає за собою право на видання цього твору. Важливе значення має й те, що депонування твору є однією із форм обнародування, або публікації (випуску твору у світ).
Тези доповідей, крім доповідей на міжнародних, республіканських наукових з'їздах, конференціях і семінарах, звіти про науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи і дисертації об'єктом договору про депонування бути не можуть.
Суб'єктами цього договору виступають організації усіх форм власності. З одного боку, це можуть бути науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, вищі навчальні заклади, редколегії або педради наукових і науково-технічних журналів та інші організації, з другого - Державна науково-технічна бібліотека України, група депонування.
Права та обов'язки сторін у договорі про
Loading...

 
 

Цікаве