WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Прокуратура в Конституції України - Реферат

Прокуратура в Конституції України - Реферат

наукової та творчої в позаробочий час.
Зважаючи на важливу роль прокурора у здійсненні судочинства, Закон України "Про прокуратуру" містить главу "Підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави в суді".
Прокурор, який бере участь у розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановлению судових рішень, що ґрунтуються на законі. Він може вступити у справу на будь-якій стадії процесу, якщо цього потребує захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів усунення порушень закону, від кого б вони виходили, а також має рівні права з іншимиучасниками судового засідання.
Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються Законом України "Про прокуратуру" та процесуальним законодавством України.
Прокурор бере участь у судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, він бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому він керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних у справі доказів.
Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є такі:
o звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання не законними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;
o участь у розгляді судами справ;
o внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.
З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що містяться у справі.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
3. Прокуратура України
в контексті конституційної реформи
8 грудня 2004 р. був прийнятий Закон України № 2222-ІV про внесення змін до Конституції України. Цей документ передбачає доповнення ст. 121 новим (п'ятим) пунктом про покладання на прокуратуру "нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами".
Другою важливою новелою Конституції є зміна порядку звільнення Генерального прокурора з посади Президентом України. Відтепер це робитиметься за згодою Верховної Ради, як передбачено новою редакцією п. 2 ч. 1ст. 122 Конституції. Такий порядок сприятиме зміцненню правового статусу Генерального прокурора, ускладнить можливість звільнення останнього з посади через суб'єктивне невдоволення Глави держави його діяльністю. Зрозуміло, що часта змінюваність генеральних прокурорів України (10 за останні 14 років) не додає авторитету органам прокуратури в суспільстві.
Після ухвалення змін до ст. 121 Конституції України окремі правники поквапилися заявити, що нові повноваження прокуратури повертають Україну до інституту "загального нагляду" . Однак існують інші погляди на це:
Так, О. Лавринович, коментуючи проект змін до Конституції країни в рамках політичної реформи, зазначає: "Мене засмучує повернення до загального нагляду у функціях Генеральної прокуратури. На це, до речі, звернули увагу експерти Венеціанської комісії, проте подібне положення залишилося в проекті. Це - крок назад, причому історичний".
На думку В. Яворського, виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини, в прийнятому законі "чітко й послідовно викладена система адміністративно-авторитарного управління цим державним органом, оскільки фактично влада Генерального прокурора стає нічим не обмеженою: від призначення практично всіх прокурорів до повного контролю за атестацією та дисциплінарним провадженням". Правник вважає, що послідовно створюються умови для унеможливлення боротьби з корупцією, оскільки органу, який має здійснювати нагляд за прокуратурою, не існує. За словами В. Яворського, "проект продовжує утворення репресивної системи. Подібна спроба існує і у вигляді Кримінально-процесуального кодексу України, який також невдовзі розглядатиметься в другому читанні".
Колишній Голова підкомітету з питань Конституції, конституційності законодавчих актів та конституційного судочинства Верховної Ради С.Головатий висловив категоричні заперечення проти рішень, прийнятих парламентом 8 грудня. На його думку, це - "зрада всіх досягнень українського суспільства за останні 15 років… Україна виконала те, чого вимагала Європа. Вона повернула нас до радянського минулого. Зокрема - що стосується повноважень прокуратури".
М. Сірий, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, вважає, що виконання закріпленої на такому високому рівні певної функції має бути належним чином забезпечено. До того ж, на думку науковця, зміст функції загального нагляду у прийнятих парламентом положеннях
Loading...

 
 

Цікаве