WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Вступ до фаху Правознавство - Реферат

Вступ до фаху Правознавство - Реферат


Вступ до фаху
"Правознавство"
ПЛАН
1. Юридична наука та юридична професія, їх особливості
2. Загальна характеристика професії юриста
3. Основні риси юридичної професії
4. Чому я прагну стати юристом
Висновки
Використана література
Вступ
Навчаючись, особливо важливо зрозуміти ким ти хочеш стати і для чого ти хочеш здобути ту чи іншу спеціальність. Без розуміння цього не можна говорити про успішне навчання, адже якщо ти чітко бачиш перед собою ціль, то легша дорога. Ти знаєш що і як? Блукання без мети більше забирає часу і сил, і в кінці може привести до глухого кута. Тому написання даної роботи є вкрай цікавою і потрібною справою, і не стільки для отримання позитивної оцінки, скільки для мене самого, бо дасть більш чітке розуміння, що я хочу і чому навчаюся по спеціальності "Правознавство".
Важливо розуміти чим складна і цікава юридична професія, особливості її впливу на життя суспільства, її роль у різних людських стосунках. Потрібно визначитися, які головні риси та якості потрібно розвивати у собі, щоб стати справжнім юристом, юристом-професіоналом.
1. Юридична наука та юридична професія, їх особливості
Термін " юридична наука", який дуже часто використовується, може мати узагальнюючий характер та означати всю сукупність юридичних наук - всі знання про правову дійсність (правознавство або юриспруденцію). Проте, може йтися й про конкретну юридичну науку, наприклад, конституційне право, цивільне право або кримінологію, кримінальний процес тощо.
Предметами окремих юридичних наук, наприклад, можуть виступати тенденції та закономірності функціонування державно-правової організації суспільства (теорія держави та права), а також сама історія розвитку теоретичних знань людства про державу та право (історія вчень про державу та право).
Юридична діяльність відноситься до професій, що передбачають виконання службових обов'язків у напружених, екстремальних, стресогенних умовах. Тому їй притаманні всі особливості, характерні для інших "критичних" видів діяльності: 1) дефіцит часу; 2) вплив на особистість особ-ливо сильних подразників та домінування негативних емоцій при нестачі позитивних; 3) підвищена відповідальність прийняття рішень та необхідність невідкладного вжиття заходів. Усі вони набувають особистої значимості та призводять (як кожен окремо, так і в сукупності) до виникнення стану психологічної напруженості.
Дефіцит часу породжується такими чинниками: 1) неможливість повного прогнозування змін оперативної обстановки та стану злочинності, що призводить до нерівномірного навантаження фахівців у різні періоди часу; 2) наявність правової (процесуальної) регламентації термінів виконання переліку дій; 3) значні відволікання фахівців на виконання непритаманних їм функцій чи на участь у загальних заходах;
4) наявність проблем кадрового забезпечення, особливо на найбільш складних ділянках (слідча та оперативно-розшукова діяльність), у тому числі й через відсутність відповідної професійної підготовки та досвіду роботи, неналежне матеріально-технічне забезпечення.
Підвищена відповідальність та необхідність невідкладного вжиття заходів призводить до екстремальності діяльності, що зростає внаслідок необхідності приймати рішення в обмежений проміжок часу, причому ці рішення забарвлюються елементами небезпеки й ризику, бо можуть мати небажані осо-бистісні наслідки.
Юридична діяльність має також перелік особливостей, що визначаються специфікою взаємодії в системі "людина - право". Вони по-в'язані з тим, що рівень злочинності невпинно зростає, а сама злочинність наповнюється новим змістом - це потребує від працівників застосування спеціальних знань, інколи у дуже вузьких та спеціфичних сферах людської діяльності, нових форм та методів роботи.
Метаюридичної діяльності визначається необхідністю забезпечення умов для функціонування правової держави та нормальної життєдіяльності (безпеки життя і здоров'я, права власності тощо) кожного конкретного громадянина такої держави. Жоден з інших видів діяльності не є носієм сукупності цілей, притаманних правоохоронній та правозастосовчій діяльності, що власне й визначає специфічність її психологічної структури.
Об'єкти діяльності - переважно особи, що перебувають у конфліктних стосунках із законом, порушують правові норми чи є носіями інформації, значимої для розкриття та розслідування злочинів, їх профілактики. Сюди ж слід віднести специфічні емоційні стани об'єктів, специфічність інформації, що збирається в процесі діяльності, особливості її опрацювання та закріплення.
Особливі умови діяльності створюються тими психологічними відносинами, які супроводжують її здійснення. Вони визначаються поведінкою осіб, що порушили закон чи є носіями інформації про нього, їх ставленням до суб'єкта діяльності - працівника правоохоронних чи правозастосовних установ.
Юридична діяльність є різновидом трудової діяльності. Вона розрізняється за профілем (правоохоронна, правозастосувальна, судова) та за суб'єктами її реалізації (оперативно-розшукова, слідча, по здійсненню правосуддя, пенітенціарна, прокурорська, адвокатська, нотаріальна).
За структурою юридична діяльність поділяється на:
1) пізнавальну;
2) конструктивну;
3) комунікативну;
4) організаторську.
Слід також виділяти два допоміжні види юридичної діяльності, які не визначають змісту, але супроводжують її як невід'ємні частини: 1) профілактична та 2) посвідчувальна.
При здійсненні діяльності у сфері правовідносин кожен із зазначених різновидів (компонентів загальної структури) може виступати як самостійний елемент, у тісному взаємозв'язку з іншими видами або ж як допоміжний, що забезпечує інші види. Кожен із них може бути складовою частиною психоло-гічної структури будь-яких видів діяльності людини, специфіка ж юридичної діяльності визначається саме змістовними її характеристиками. Розглянемо докладніше кожен структурний компонент.
У юридичній діяльності слід завжди мати на увазі необхідність конструювання, враховувати його обов'язкове сполучення з іншими компонентами психологічної структури. Без урахування цього не може бути досягнута загальна мета. Під час аналізу помилок пізнання видно, що вони значною мірою є результатом ігнорування чи неповного здійснення конструктивної діяльності, яка може виявлятись як у мисленому відтворенні
Loading...

 
 

Цікаве