WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Норми які регулюють забезпечення права на доступ до правосуддя у кримінально-процесуальному законодавстві України - Курсова робота

Норми які регулюють забезпечення права на доступ до правосуддя у кримінально-процесуальному законодавстві України - Курсова робота

судової влади та правосуддя у кримінальних справах, зазначає: "Судова влада має свої функції. До них належать правосуддя і контроль .
Конституція України розглядає судовий контроль за законністю у сфері кримінального судочинства як функцію судової влади" [11, c.11-13]. Правда, автор при цьому не розкриває суті цієї функції.
Аналогічної думки притримується і А.Р. Туманянц у своєму дисертаційному дослідженні, а згодом і в опублікованій науковій праці. При цьому автор вважає, що контрольну функцію суду у кримінальному судочинстві складає "захист конституційних прав громадян шляхом контролю та перевірки застосування заходів примусу, пов'язаних з обмеженням цих прав" [30, c.19-20].
Слід погодитися з думкою тих авторів, які вважають, що здійснення судом контролю за законністю і обґрунтованістю дій і рішень органів досудового розслідування є самостійною функцією судової влади, яку здійснюють виключно суди. Зрозуміло, що правосуддя, як основна функція судової влади, та судовий контроль мають багато спільного. Спільне між ними виявляється у: а) спільних правовідносинах, що складаються у сфері функціонування судової влади, де найбільш чітко виявляються охоронні та регулятивні функції держави; б) принципах та особливому процесуальному суворо регламентованому законом порядку (процесуальній формі) здійснення правосуддя і судового контролю; в) формі реалізації правосуддя та судового контролю - постановлення судом відповідного судового рішення (вироку, постанови, ухвали).
Проте поряд із загальними рисами є також і суттєві відмінності. Найперше це: а) неоднакові форми державної діяльності, де знаходить свою реалізацію судова влада; б) неоднакове їхнє функціональне призначення. Адже при здійсненні правосуддя найяскравіше вираженою є регулятивна функція держави, тоді як при виконанні судового контролю судовими органами реалізується контрольна діяльність держави та виконується охоронна функція.
Аналізуючи контрольну діяльність суду на підставі норм Конституції України та Кримінально-процесуального кодексу, виділимо такі ознаки, якими характеризується, саме контрольна функція суду:
-при здійсненні контрольної діяльності не вирішується питання про винність або невинність особи, притягнутої до кримінальної відповідальності;
-основним предметом цієї діяльності є перевірка правомірності застосування до осіб заходів процесуального примусу, які обмежують конституційний принцип недоторканості особи;
-суд здійснює перевірку рішень органів досудового слідства, пов'язаних із закінченням провадження у справі в цілому на досудових стадіях процесу. Оскільки діюча раніше система передбачала право на оскарження рішень про відмову в порушенні кримінальної справи та закриття справи прокурору, який є суб'єктом досудового слідства, розгляд скарг з цих питань судом створює гарантії законності й обґрунтованості рішень, що ним приймаються.
Відтак, норми передусім чинної Конституції України дають підставу для виділення в діяльності судової влади, крім виключної функції правосуддя, ще й контрольну функцію в кримінальному процесі. Йдеться про окрему, самостійну, функцію суду, змістом якої є захист конституційних прав громадян шляхом контролю та перевірки застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з обмеженням цих прав.
Спираючись на дане у юридичній літературі поняття судового контролю взагалі, можна дати наступне визначення цього поняття у кримінальному судочинстві: судовий контроль - це закріплена в Конституції України та кримінально-процесуальному законодавстві діяльність суду, яка реалізується ним у встановленій законом процесуальній формі і спрямована на забезпечення законності дій та рішень органів і посадових осіб, що здійснюють досудове розслідування кримінальної справи[29, с.20].
Значення судового контролю в кримінальному процесі як засобу захисту прав, свобод і законних інтересів особи, полягає ось у чому:
-наданням можливості для звернення обвинуваченому, потерпілому або іншому учаснику кримінального процесу до незалежного і незацікавленого у результатах розгляду суду зі скаргою на дії слідчого чи прокурора, що являє собою важливу гарантію прав та свобод людини від необґрунтованого їх порушення і відіграє роль стримуючого органи слідства фактора;
-судовий контроль забезпечує громадянам доступність судового захисту (доступу до правосуддя) під час попереднього розслідування, що означає можливість швидкого та ефективного відновлення порушеного права;
-судовий контроль дає можливість запровадити на попередньому слідстві деякі елементи змагальності.
Законом України від 8 грудня 2004 р. "Про внесення змін до Конституції України" ст. 121 Конституції доповнено положенням про те що прокуратура здійснює "нагляд за додержанням прав і свобод людини та громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами"[2, ст..56].
Ця конституційна норма, яка набрала чинності з 1 вересня 2005 р., прийнята з максимальним урахуванням міжнародно-правових актів, рівня розвитку нашого суспільства, спрямована винятково на забезпечення надійного захист конституційних прав і свобод людини та громадянина з боку правової держави. Але, незважаючи на широке коло державних органів, посадових осіб та громадських організацій, які зобов'язані забезпечувати реалізацію прав людини і громадянина, такої реалізації може не відбутися або вона буде неефективною, якщо не здійснюватиметься спеціальна організаційна робота щодо її забезпечення. Це - загальна умова реальності функціонування прав і свобод людини та громадянина, всієї системи їх гарантій.
Слід визнати, що нововведене конституційне положення істотно обмежує прокуратуру в повноваженнях, однак і в такому вигляді наглядова функція була й залишається не тільки дієвим засобом захисту прав людини, а й необхідним важелем (з урахуванням сьогоднішніх реалій) підтримання законності у державі[17, с.4].
Захист прав і свобод людини та громадянина є одним з пріоритетних напрямів діяльності органів прокуратури. Кожна людина з метою захисту своїх прав може звернутись зі скаргою до прокурора з приводу порушених її законних прав та інтересів. Прокурор який прийняв скаргу, зобов'язаний у межах своєї компетенції розглянути її та прийняти певне рішення відповідно до чинного законодавства. У разі виявлення порушень закону прокурор за допомогою актів прокурорського реагування вимагає їх усунути та поновити права громадянина. За останні роки нагляд за додержанням і застосуванням законів значною мірою реформовано, а зусилля спрямовані передусім на реальне поновлення порушених прав і свобод громадян, притягнення винних до відповідальності та відшкодування заподіяних збитків.
Тільки за 2005 р. за актами прокурорськогореагування поновлено права понад 900 тис. громадян, а за посягання на їх права понесли відповідальність 49 тис. посадових осіб. Судами уже розглянуто 49 кримінальних справ з винесенням вироків щодо
Loading...

 
 

Цікаве